Молоді, прагматичні, з тренером, якого критикують - все про збірну Англії

Після забитого м'яча Артема Довбика у ворота збірної Швеції та фінального свистка, що пролунав за кілька миттєвостей в тому поєдинку, стало зрозуміло, що національна команда України, до радості мільйонів уболівальників, продовжить виступи у фінальній частині Євро-2020. Нашим наступним суперником, вже в рамках 1/4 фіналу турніру, стануть «родоначальники футболу» - збірна Англії.

Без гучних досягнень на чемпіонатах континенту

Незважаючи на свою статусність в європейському футболі, збірна Англії не має гучних досягнень на чемпіонатах Європи. По суті, єдиний трофей, яким можуть похвалитися острів'яни - перемога на домашньому для них чемпіонаті світу 1966 року, але з тих пір спливло настільки багато води, що відразу кілька поколінь уболівальників не пам'ятають від англійців нічого, крім постійних гучних розчарувань.

В останній раз, коли збірна Англії хоч трохи надихнула своїх шанувальників, трапився в 1996 році на чемпіонаті Європи, який знову-таки, був домашнім для «трьох левів». Тоді англійці дісталися до півфіналу турніру, де в серії пенальті поступилися майбутньому тріумфатору змагання - команді Німеччини. Формально Англія стала «бронзовим» призером Євро-1996, хоча матчі за третє місце в той час на континентальних чемпіонатах вже не проводилися.

Тому найвищим досягненням Англії на чемпіонатах Європи можна сміливо називати «бронзу» 1968 року. Тоді острів'яни вперше в історії зіграли на континентальній першості, дісталися до півфіналу, де програли югославам (0:1). У матчі за третє місце Англія виявилася сильнішою за команду СРСР (2:0).

До слова, після Євро-1996 збірна Англії ніколи не добиралася до півфіналу чемпіонату Європи. У 2000 році «три леви» не вийшли з групи в фінальному турнірі, в 2004-му і 2012-му зупинилися на стадії чвертьфіналу, в 2008-му й зовсім не кваліфікувалися на чемпіонат, який проходив на полях Австрії та Швейцарії, а в 2016-му вилетіли вже в 1/8 фіналу від сенсаційних ісландців.

Шлях на Євро-2020

На цьогорічний чемпіонат Європи збірна Англії кваліфікувалася без особливих проблем. У відбірковій групі А острів'яни зайняли перше місце, здобувши сім перемог у восьми поєдинках, і поступившись лише в одній грі Чехії, яка фінішувала другою. Причому англійці забили відразу 37 м'ячів, пропустивши лише 6. Різниця +31 стала однією з кращих у кваліфікації, і поступилася лише відповідним показниками Італії (+33) та Бельгії (+37).

Безпосередньо у фінальній частині Євро-2020 Англія також без очевидних проблем виграла групу D, в якій завоювала 7 очок за результатами трьох ігор. «Три леви» мінімально обіграли Хорватію (1:0) та Чехію (1:0), а також розписали мир з географічними сусідами шотландцями (0:0) в матчі, де ніхто принципово не хотів програвати.

В 1/8 фіналу Англії в суперники дісталася збірна Німеччини, яка несподівано для багатьох була обіграна острів'янами з рахунком 2:0. Ні, про кризу в команді Йоахіма Льова ніхто не забув, але для німців ігри з англійцями завжди є принциповими, так само як і навпаки, а тому вболівальники та фахівці в більшості своїй очікували більшого від Німеччини. Втім, перемога дуже обрадувала англійських фанатів, які після гри навіть забули на якийсь час про критику на адресу головного тренера своєї збірної Гарета Саутгейта.

Ідеолог нинішніх результатів

Гарет Саутгейт, який під час перебування футболіста провів 57 матчів і забив 2 м'ячі за національну збірну Англії, очолює «трьох левів» з вересня 2016 року. Спершу йому було довірено попрацювати з командою на правах тимчасового коуча, однак Саутгейт настільки добре зарекомендував себе, що Футбольна асоціація перестала підшукувати інших кандидатів, і затвердила Гарета головним тренером першої команди країни.

Під керівництвом Саутгейта Англія кваліфікувалася на ЧС-2018, де вперше з 1990 року дісталася до півфінальної стадії. У матчі за третє місце англійці поступилися бельгійцям (0:2), однак виступ «трьох левів» все одно було визнано успішним, і Саутгейт продовжив свою роботу на посаді головного тренера. Його наступним завданням стало потрапляння на Євро-2020, з яким, як уже згадувалося вище, острів'яни блискуче впоралися.

А ось на самому Євро-2020 Англія поки демонструє, м'яко кажучи, не видовищний футбол. На груповій стадії острів'яни забили всього-на-всього два м'ячі, хоча й не пропустили жодного в свої ворота. Прагматичність «трьох левів» викликає чимало невдоволення у вболівальницькому середовищі, тому що фанатам не подобається спостерігати за таким футболом. Але результат є, і вище керівництво в жодному випадку не буде критикувати Саутгейта, так само як цілковиту підтримку своєму босові виявляють і футболісти команди.

Наприклад, Філ Фоден нещодавно так відгукнувся про критику на адресу Саутгейта: «Всі ці критики навіть не розуміють, про що говорять, адже Гарет - відмінний тренер». Зрозуміти хавбека нескладно, тому як з Саутгейтом англійці нарешті знову підбираються до самої вершини світового і європейського футболу, а не залишаються в тіні вічних фаворитів і в статусі постійних невдах.

І хоч як би не критикували Саутгейта, але цей тренер показав тактичну гнучкість вже в рамках Євро-2020. Наприклад, на матчі групової стадії «три леви» виходили з двома центрбеками та чотирма номінальними захисниками, в той час як на Німеччину тренерський штаб прийняв рішення зіграти в три центрбеки з фланговими Тріпп'єром та Шоу. Після перемоги над німцями Саутгейт так прокоментував ситуацію: «Практика показує, що на таких великих турнірах найважливішою стає оборона. Розумію, що іноді ми розчаровуємо уболівальників, коли не граємо активно на атаку».

Також наставник заявив, що його команда має краще вивчити Україну, а в пресі з'явилися чутки, що на матч проти «синьо-жовтих» острів'яни, ймовірно, повернуться до практики гри в два центральних і два флангових захисники.

Англійський склад, де молодості більше, ніж досвіду

Примітно, що з заявки в 26 футболістів лише три гравці (з переходом Джейдона Санчо в «Манчестер Юнайтед» так і зовсім два), викликаних Гаретом Саутгейтом на турнір, представляють клуби з-за меж Англії. Основний акцент, і це зрозуміло, тренер робить на футболістів з місцевих команд, а тому в стані «трьох левів» вистачає зірок першої величини, що встигли яскраво себе проявити в англійській Прем'єр-лізі.

Мабуть, головною зіркою та надією цієї збірної Англії є форвард Гаррі Кейн, який був найкращим бомбардиром чемпіонату світу 2018 року, а також тричі вигравав звання топ-голеадора за підсумками сезонів в АПЛ. Однак на Євро-2020 Кейн поки, відверто кажучи, не вражає. На груповій стадії Гаррі не забив жодного м'яча, а першим точним ударом на турнірі розродився в плей-оф проти Німеччини, коли забив другий гол команди і поставив крапку в матчі. За підсумками групової стадії на Кейна вилилося чимало критики в Англії, але скидати з рахунків цього бомбардира не варто - можливо, свої кращі матчі він якраз «залишив» на найвідповідальніші стадії змагання.

Поки ж найкращим бомбардиром Англії і найнебезпечнішим гравцем у її складі є 26-річний представник «Манчестер Сіті» Рахім Стерлінг, який зумів відзначитися 3 забитими м'ячами в 4 поєдинках. Крім Кейна та Стерлінга за англійців на Євро-2020 поки не забивав ніхто.

Втім, в нинішній збірній Англії просто не можна не виділяти таких футболістів, як Джек Гріліш та Деклан Райс. Обидва дуже багато роблять для «трьох левів» в центрі поля, а тому Шевченку і його асистентам належить як слід подумати над тактикою нейтралізації небезпечних опонентів.

Що ще можна виділити в аспекті складу збірної Англії на Євро-2020, так це те, що середній вік команди Саутгейта - наймолодший на турнірі. У колективі тільки три футболісти, які досягли або подолали 30-річний рубіж - це Кіран Тріпп'єр, Джордан Хендерсон та Кайл Вокер. В іншому ж «заправляють погодою» в команді куди більш молоді виконавці - за даними Wyscout, Англія із середнім показником віку команди в 25,7 років є наймолодшим колективом на цьому чемпіонаті Європи.

Історія протистоянь на користь Англії

За весь час збірні Англії і України встигли провести між собою сім матчів. Перші два носили статус товариських, і завершилися поразками «синьо-жовтих» на виїзді (0:2 в 2000 році та 0:3 - в 2004-му).

Однак потім доля звела англійців та українців в одну групу в рамках відбору на ЧС-2010, де на виїзді наші програли (1:2), а от удома в найвідповідальніший момент, коли нам вкрай важлива була перемога, Україна виграла (1:0), і обійшла Хорватію в боротьбі за друге місце, хоча потім безславно програла Греції в «стиках».

Після того Англія та Україна зустрічалися ще тричі. Найбільш пам'ятним виявився, звичайно ж, матч на Євро-2012 з незарахованим м'ячем Марко Девича, в якому острів'яни виграли 1:0. А ось у відборі на ЧС-2014 наші вже зуміли двічі не програти статусному опоненту - 1:1 на виїзді та 0:0 удома. Хоча наші в результаті все одно фінішували другими, програвши одне очко острів'янам, а в стикових матчах поступившись Франції (2:0, 0:3).

Так що поки історія протистоянь складається на користь збірної Англії, у якої 4 перемоги при 2 нічиїх та 1 поразці. Що правда, нас може радувати той факт, що в останніх фактично чотирьох матчах (поразку на Євро-2012, нехай неофіційно, але по справедливості цілком можна вважати нечесною) наші не поступаються супернику, довівши, що і з такими збірними можна здобувати результат.