Шахтар, а не Італія. Чому топи Серії А не зробили ставку на Де Дзербі

Поки уми футбольних уболівальників остаточно не захопив чемпіонат Європи, пропонуємо ненадовго повернутися до клубних справ, і спробувати відшукати відповідь на питання, що здається цікавим не тільки в Україні, але й в Італії - чому Роберто Де Дзербі, який гідно проявив себе зі скромним Сассуоло, вирішив за краще покинути рідну країну і перебрався в донецький Шахтар? Молодому наставнику довелося їхати в Україну з метою зіграти зі своєю командою в Лізі чемпіонів, хоча в Серії А є цілий ряд амбітних колективів, де Де Дзербі за пару років міг би вибудувати проект під найсильніший клубний турнір континенту.

Дійсно, переїзд Де Дзербі в Україну - загадка, й в її основі лежать не гроші. Точніше, не тільки вони. Судіть самі: в Німеччині 33-річний Юліан Нагельсманн з наступного сезону отримає можливість попрацювати з головним грандом країни - мюнхенською Баварією, пройшовши до неї шлях через успіхи в Хоффенхаймі та Лейпцигу. Але в італійській Серії А ми, як і раніше, бачимо, що боси клубів навіть середньої руки вважають за краще довіряти управління командою 63-річному Серсе Космі або 69-річному Клаудіо Раньєрі...

42-річний Роберто Де Дзербі після 155 поєдинків, зіграних його командами в Серії А, поїхав за кордон. Ні, його рішення покинути Сассуоло бачиться цілком логічним, оскільки ще Фабіо Капелло казав, що три роки - це максимальний цикл для тренера в одному клубі. Тому, з огляду на результати «зелено-чорних» й топтання на місці, що намітилося в деякій мірі (фінішувати вище 8-го місця в Серії А для клубу з бюджетом Сассуоло - завдання, схоже на перемогу Шахтаря в Лізі чемпіонів), Роберто абсолютно логічно побажав змінити обстановку в бажанні розвиватися.

Але чому ніхто з топових клубів Італії не дав Де Дзербі можливості проявити себе? Чому, незважаючи на неймовірний тренерський круговорот, що відбувається в Серії А останнім часом, до послуг Роберто не звернулися умовні Рома або Наполі, не кажучи вже про Інтер? Здається, що відповідь на ці питання криється в самій культурі італійського футболу...

У Серії А, на відміну від інших європейських чемпіонатів, молодих тренерів не надто схильні призначати в топові або середні команди. З сезону-2010/11 і до сьогоднішнього дня єдиними наставниками, які працювали в італійській еліті не досягнувши 40-річчя, були Андреа Страмаччоні в Інтері, Вінченцо Монтелла в Ромі, Андреа Пірло в Ювентусі, і три екс-футболісти Мілана, які потім отримали шанс показати себе на лавці «россонері» - Дженнаро Гаттузо, Крістіан Броккі та Кларенс Зеєдорф. Як показало життя, жодне з цих призначень себе не виправдало, й всі досить швидко розпрощалися з мріями побудувати довгострокові проекти з зазначеними командами.

Якщо поглянути на менш топові команди в Італії, не виходячи за рамки позначеного часового відрізка, то згадуються й інші прізвища тренерів, які отримали шанс в Серії А, не досягнувши 40 років. Це Девіс Манджа (Палермо), Дієго Сімеоне (Катанья), Дієго Лопес (Кальярі, Палермо), Фабіо Ліверані (Дженоа), Массімо Оддо (Пескара, Удінезе), Ігор Тудор (Удінезе). Жоден з них не затримався на своїй посаді більше ніж на один сезон. Симптоматично, чи не так?

Єдиним, хто досяг успіху в цій справі, виявився Роберто Де Дзербі. Він підписав контракт з Сассуоло 13 червня 2018 року, коли йому було 39 років, і до недавнього часу працював з «зелено-чорними» без якихось реальних загроз бути звільненим керівництвом. Остання обставина свідчить про вправність та майстерність наставника, а тому Де Дзербі недарма називали в Серії А одним з найяскравіших молодих тренерів останнього десятиріччя, який, до того ж, демонструє зі своїми командами сучасну ігрову ідентичність.

За підсумками сезону-2020/21, якби не різниця забитих і пропущених м'ячів, Сассуоло зумів би обійти Рому в боротьбі за сьоме місце, яке дає право зіграти в Лізі конференцій. Але важливо розуміти, наскільки різний вихідний матеріал у плані футболістів мав Паулу Фонсека в столиці Італії та Роберто Де Дзербі, який тренував команду з містечка з населенням трохи більше 40 тисяч людей, розташованого в регіоні Емілія-Романья. Теоретично, якщо б у Роберто були більш якісні й багатогранні футболісти, то з його тактикою і методами роботи Сассуоло легко б обійшов Рому. Тому не дивно, що влітку 2021 року, остаточно усвідомивши цей факт, а також не дочекавшись привабливих пропозицій від команд вищого рівня із Серії А, Де Дзербі подався в Україну, де «гірники» виявилися готові надати йому проект, що дає впевненість у подальшому самовдосконаленні.

Головна проблема найсильніших клубів Серії А: вони занадто не люблять ризикувати. Для багатьох колективів чемпіонату Італії інвестиції в Роберто Де Дзербі здавалися надто небезпечними, а тому ні Інтер, ні Ювентус, які шукали нових тренерів, не звернулися до послуг молодого наставника Сассуоло, який сам зізнався, що йому потрібен певний час, щоб його футбол показав себе і окупився. Дві останні спроби перебудови в Ювентусі вилилися в слабкі результати, а тому після невдачі з Пірло в Турині ніхто й ніколи не пішов би на черговий експеримент.

Але Бог з ними, з Інтером і Ювентусом, куди важче зрозуміти, чому клуби середнього рівня, що не мають серйозних амбіцій на перемогу в Серії А (наприклад, Наполі, Фіорентина, Рома, Лаціо) - не покликали до себе Де Дзербі. Очевидно, вони керувалися все тією ж логікою минулих років щодо віку тренерів, про існування якої в Серії А ми говорили трохи вище за текстом...

Getty Images/Global Images Ukraine. Cімоне Індзагі та Роберто Де Дзербі

За три сезони з Сассуоло Де Дзербі в 120 матчах здобув 43 перемоги при 36 нічиїх і 41 поразці. Але ці цифри не переконали нікого з більш менш серйозних проектів Серії А, що варто ризикнути. Саме тому італійський футбол в останні роки вкрай неяскраво виглядає на тлі інших європейських першостей. На Апеннінах немає і, здається, бути не може, повторення ситуації з треблом Барселони у сезоні-2008/09 із 38-річним Гвардіолою на чолі, неможлива чудова історія сходження практично на вершину клубу як Лейпциг, веденого Юліаном Нагельсманном, або завоювання довгоочікуваного чемпіонства після довгих років забуття, як сталося в Португалії у Спортінга з 36-річним Рубеном Аморімом.

Останній приклад й зовсім є нереальним для Італії. Вдумайтеся: минулого літа керівництво Спортінга пішло на те, щоб активувати пункт про розірвання контракту молодого тренера з Брагою, заплативши за це 10 мільйонів євро! І як тільки молодий спеціаліст прибув до Лісабона, йому майже відразу вдалося довести, що він здатний не тільки блискуче розуміти і вибудовувати тактику для гри команди, а й приймати по-справжньому зважені і зрілі кадрові рішення, не боячись брати відповідальність за результат на себе.

Навряд чи італійський футбол володіє меншими можливостями і ресурсами, ніж португальський, та й тренери, що випускаються з легендарної школи в Коверчано, нічим не поступаються колегам з решти країн Європи. Основна різниця між Серією А та іншими лігами континенту полягає в клубах і культурі їх роботи, пов'язаної з роллю тренера. Здається, що на Апеннінах наставника цінують менше, ніж топових гравців команди, хоча в багатьох країнах Європи вже усвідомили - тренер може коштувати стільки ж, а то й дорожче за деяких футболістів. 10 мільйонів євро за Аморіма або 30 мільйонів євро, які Баварія заплатила Лейпцигу за Нагельсманна - відмінне тому підтвердження.

На відміну від італійських клубів, в Шахтарі повірили в Де Дзербі - молодого іноземного тренера з власними ідеями та ідеалами побудови команди. Для Роберто період кар'єри в Україні стане чудовою можливістю не тільки пограти в Лізі чемпіонів, а й відчути реальний смак боротьби за чемпіонство, чого молодий спеціаліст був геть позбавлений в Італії. Конкуренція також обіцяє бути гарячою, оскільки Динамо під керівництвом Мірчі Луческу повернулося на вершину й виношує дуже амбітні плани щодо збереження чемпіонського титулу, тому Де Дзербі не доведеться сидіти на місці, постійно придумуючи різні тактики та прийоми, які допоможуть досягти успіху. Якщо, в кінці кінців, цей успіх до Роберто в Україні прийде, то, можливо, наставник нарешті отримає хорошу пропозицію з рідної Італії, яка зараз на рівному місці втратила тренера, що опинився б справжнім «діамантом» для безлічі інших європейських ліг, але для топів Серії А банально не підходить за «віковим цензом».

Текст: meta.ua/sport/