Олексій ЖИТНИК: «Сумніваюся, що Росії багато світить на чемпіонаті світу»

У латвійській столиці Ризі набирає обертів 84-й чемпіонат світу з хокею. Перша постковідна першість планети впродовж стартових чотирьох днів подарувала сенсацій стільки, що вистачило б на турнір загалом. Найбільшим сюрпризом стали три поразки у трьох матчах звичного фаворита - збірної Канади. Обидва стартових поєдинки програла команда Швеції. Чинні чемпіони світу фіни після стартової перемоги над американцями поступилися казахстанцям. Двох поразок у трьох матчах зазнала збірна Чехії, котра попередньо вважалася ледь не найкраще вкомплектованою. Команда олімпійського комітету РФ поступилася Словаччині.

Зможуть фаворити прийти до тями чи у 2021-му світ отримає сенсаційного хокейного чемпіона? Відповідь на це питання шукаємо разом із олімпійським чемпіоном Альбервілля-1992, президентом київського «Сокола» Олексієм Житником, який стежив за стартовими матчами чемпіонату планети з Нью-Йорка.

- Позитивом вважаю уже сам факт, що змагання відбуваються, - бере слово видатний у минулому оборонець. - Ще місяць тому ніхто не розумів, де буде чемпіонат - у Білорусі й Латвії чи тільки в Латвії. Не знали, чи допустять на трибуни глядачів. Існував ризик, що команди житимуть в бульбашках. Чимало хокеїстів відмовилися від участі, бо не хотіли після приїзду відбувати карантин. У наші непевні часи проведення змагань - вже подія.

Канада і США

- Канадці і американця зазвичай гарно налаштовуються на матчі плей-оф. З іншого боку, ці команди вкомплектовані хокеїстами, які в клубах НХЛ здебільшого грають у третіх-четвертих ланках. Такі гравці зазвичай результату не роблять. Вони мають інші функції. Це далеко не провідні гравці своїх клубів. Тренер бере виконавців під певні завдання. Брати в команду лише найкращих центрфорвардів і найрезультативніших нападників теж неправильно. Потрібен баланс. Без гравців, які спеціалізуються на грі в меншості, оборонців, які вміють грати проти найсильніших форвардів теж не обійдешся. На мій погляд, у нинішніх збірних Канади і США цього балансу немає. Інша річ, що середній рівень тих виконавців, які є в обоймі тренерів цих команд зараз, мінімум на плей-оф розраховувати дозволяє.

Після стартових поразок збірної Канади найбільше критики лунає на адресу її генерального менеджера Роберто Люонґо. Проте він є заручником ситуації. Гравців він набирав із тих команд, які вибули з Кубка Стенлі чи не потрапили до плей-оф. Певен, що за сьогоднішніх реалій відсотків 80-90 гравців відповіли відмовами. Причини різні, починаючи від травм, закінчуючи важким регулярним сезоном і потребою переїздити в інший часовий пояс. Зарплати за виступи на чемпіонатах світу не платять, тому це добра воля гравців. Якби не довелося перетинати океан, склади збірних Канади і США були б іншими.

Попри те, переконаний, що Канада може зібрати дві рівноцінних перших збірних і ще з десять команд, які трохи за рівнем поступаються. Тому, думаю, нинішній варіант складу - збірна №8. В американців ситуація якщо й ліпша, то не набагато. Попри те до початку плей-оф висновків про стан команд не треба робити взагалі. Враховуючи, що долю чвертьфіналів вирішує один матч, туди головне пробитися. А в плей-оф четверта команда сміливо може обігрувати першу. Матчі групового турніру на чемпіонатах світу для топ-збірних я називаю товариськими.

Швеція і Фінляндія

- Якби мені перед початком турніру хтось сказав, що Данія переможе шведів, розсміявся б. Таке трапилося вперше в історії. «Тре крунур» у Ризі наразі мучаться, хоча за людьми мали б бути одними з фаворитів. Втім, у мене чомусь є відчуття, що у плей-оф Швеція вийде, а до чвертьфіналу всі збірні відійдуть від перельотів-переїздів і проявлять свій справжній потенціал.

Взагалі, вважаю збірні Швеції і Фінляндії системними командами, в яких тактика і стратегія відпрацьовані до автоматизму. Їх з дитинства готують за одним принципом і такий підхід працює. Тому ці скандинавські збірні не так залежні від зірок. У 2019-му Фінляндія привезла склад, у якому було обмаль гравців, відомих для широкого загалу. Але Суомі стали чемпіонами. Хто б не грав за шведів чи фінів, вони впрягаються в систему і працюють залежно від ситуації. Такі команди я називаю робочими. Вони можуть не демонструвати видатної гри, але й супернику нічого створити не дозволять. Швеція і Фінляндія можуть закинути шайбу чи дві і цього буде достатньо для перемоги. Тому, безперечно, ці збірні претендуватимуть на чемпіонство. Їх система може бути особливо дієвою в наші непевні часи. Коли інші збірні не змогли вкомплектуватися найліпшим чином.

Команда олімпійського комітету РФ

- Росіяни поїхали на чемпіонат світу зовсім сирими. На заключному етапі підготовки команда Валерія Брагіна програла два товариських матчі швейцарцям, поступилася 1:4 фіннам і 0:4 чехам. Після того росіяни зрозуміли, що без підсилення справи не буде. І поповнили склад чотирма оборонцями із НХЛ. Тепер приїхав голкіпер Ілля Самсонов, який у складі «Вашингтон Кепіталз» грав дуже мало. Якщо з обороною лад у росіян трохи наведений, то воротарська ланка - найслабша. В нападі теж монстрів немає. Росія - не фаворит цього чемпіонату світу. Думаю, зазіхнути на найвищі місця росіяни спробують. Але сумніваюся, що їм багато світить.

Словаччина

- Президентом Словацької федерації хокею є Мирослав Шатан, прекрасний у минулому нападник, чемпіон світу-2002. Ми разом грали за «Баффало Сейбрз» і «Нью-Йорк Айлендерз». Це хлопець розуміє хокей у всіх тонкощах і має неабиякий авторитет. Він зміг запросити сильного канадського тренера Крейґа Ремзі, створив умови для правильного функціонування національної збірної. Хоч Словаччина - країна невеличка, але хокей там розвинений дуже добре. Показово, що із топ-дивізіону їхня збірна після того, як відбувся розділ на Чехію і Словаччину, не випадала ніколи. В НХЛ і КХЛ завжди було вдосталь словацьких гравців.

У них був спад, але радше не кадрового, а організаційного характеру. Після певної зміни поколінь і приходу на керівну посаду Шатана словацька збірна знову вийшла на топ-рівень. Тому три перемоги у стартових трьох матчах (одна з яких - над росіянами) нікого дивувати не повинні. І, повірте, збірну Словаччини ніхто на чемпіонатах світу чи Олімпіадах не недооцінює. Всі розуміють, що ця команда може перемогти будь-кого.

Німеччина і Швейцарія

- Три стартових перемоги німців - закономірність. Три роки тому збірна Німеччини мала вигравати в Пхьончхані олімпійське золото. Тоді у фіналі їм просто не пощастило. Німцям забракло досвіду і майстерності, щоб втримати за чисельної більшості на останній хвилині основного часу перевагу 3:2 над росіянами. Таких матчів програвати не можна.

Проте суті справи це не змінює. Німецький хокей нині дуже сильний і при цьому продовжує прогресувати. Розвивається їхня DEL-ліга, з'являється чимало сильних молодих гравців. Деякі з них, як Леон Драйзайтль, заявили про себе в НХЛ. За останніх 15 років назвав би Німеччину найбільш прогресуючою в хокейному аспекті країну.

Німеччину і Швейцарію, хоча швейцарці, маючи сильний внутрішній чемпіонат, пішли трохи іншим шляхом і звикли підсилювати збірну шляхом натуралізації канадців і американців. Не здивуюся, якщо Німеччина чи Швейцарія знову будуть у фіналі.