Волейбольному клубу Барком-Кажани потрібен новий рівень

На офіційному сайті львівського волейбольного клубу «Барком-Кажани» підтвердилася наша інформація про те, що з сезону 2022-2023 років триразовий чемпіон України виступатиме в головному дивізіоні чемпіонату Польщі. Чесно кажучи, ця подія була очікуваною, тому що розмови про це ходили ще минулого літа. Але тоді питання так і не вирішилось і його відклали на рік. І ось тепер вже все офіційно підтверджено - за рішення прийняти українців в якості гостя позитивно проголосували 12 з 14 президентів польських клубів «Плюс Ліги». При цьому «Баркому-Кажани» ще необхідно буде виконати ряд умов.

Давайте спробуємо розібратися, що дасть українському волейболу в цілому і львівському, зокрема, така ідея.

Розпочну, мабуть, з передісторії і пропоную повернутися в травень 2011 року. Тоді рівно 10 років тому ситуація була дуже схожою. Багаторазовий чемпіон та володар Кубку України харківський «Локомотив» в той час був провідним волейбольним клубом країни і явно сильнішим за всіх своїх конкурентів. Деякі з них періодично підсилювалися на якийсь час, але потім зазнавали краху (в основному фінансового) і йшли в небуття. Так було з черкаським «Азотом», маріупольським «Маркохімом», київським «Локомотивом», красноперекопською «Кримсодою», а трохи пізніше з «Фаворитом» з міста Лубни і сумським «Хімпромом».

Харків'яни рік за роком вигравали в Україні практично всі титули, але на міжнародній арені по-справжньому «наробили галасу» тільки в 2002-2005 роках, коли в підсумку виграли європейський Кубок топ-команд і дебютували в Лізі чемпіонів. І ось тоді керівництво «Локомотива», розуміючи, що команді потрібна більш висока конкуренція, прийняло рішення заявитися в сусідній чемпіонат Росії, який вважався (та й зараз залишається) одним із найсильніших на континенті.

Рішення на той момент виявилося вірним. «Локомотив» в результаті в рік свого дебюту в російській Суперлізі не просто не зганьбився, а потрапив до плей-оф на другому етапі і навіть вийшов до чвертьфіналу. Потім був ще один вдалий сезон в чемпіонаті Росії і знову вихід до плей-оф. Причому харків'яни не залишали чемпіонат і Кубок України, а продовжували тут здобувати свої чергові трофеї. А найголовніше, вони стали більш успішно виступати в єврокубках. В сезоні 2011-2012 років «Локомотив» вийшов до чвертьфіналу Кубку Виклику, а в 2012-2013 роках став півфіналістом турніру рангом вище - Кубку ЄКВ.

Далі відбулися політичні події в нашій країні 2013-2014 років, які докорінно змінили відносини з Росією. Зрозуміло, що «Локомотив» більше не міг там грати. І, по суті, ця історія завершилася. В своєму третьому сезоні в російській Суперлізі після 13 турів український клуб знявся з турніру.

До речі, участь в такому сильному чемпіонаті потім побічно допомогло і нашій національній збірній України. Адже в 2019 році, коли вона досягла свого найкращого результату в новітній історії і вийшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи, у її складі виступали деякі гравці з того харківського «Локомотива» - Дмитро Терьоменко, Ян Єрещенко, Денис Фомін, Юрій Томін, Володимир Ковальчук.

Тепер повернемося до львівського «Баркому-Кажани». В принципі історія дуже схожа. Знову чемпіон України опинився в ситуації, коли конкурувати йому тут особливо нема з ким. Звичайно, періодично з'являються сильні колективи, але це, в основному, поодинокі випадки і за багатьма показниками вони поступаються львів'янам. А ті, в свою чергу, ніяк не можуть успішно виступити в єврокубках. В основному зараз їхня межа 1/8 фіналу Кубку ЄКВ або Кубка Виклику. А про Лігу чемпіонів «Барком-Кажани» поки може тільки мріяти.

Що стосується польського волейболу, то він в останні роки явно знаходиться на підйомі. Польська збірна двічі вигравала чемпіонат світу в 2014 і 2018 роках, в 2009 році ставала чемпіоном Європи, а в 2011 і 2019 роках завойовувала бронзові нагороди на Євро. Є досягнення і на клубному рівні. Наприклад, в нинішньому сезоні польська «Закса» стала переможцем чоловічої Ліги чемпіонів, а такі клуби як «Скра», «Ястшембскі Венгель», «Ресовія» виходили до «Фіналу чотирьох» і ставали призерами найпрестижнішого волейбольного клубного турніру Європи.

Зрозуміло, що граючи з такими сильними клубами, львів'яни швидше зуміють набратися такого необхідного досвіду для виконання великих завдань. Кожен матч для них буде справжньою битвою, а для українських вболівальників з'явиться можливість частіше спостерігати висококласний і якісний волейбол.

Напевно піде назустріч побажанням «Баркома-Кажани» і Федерація волейболу України. Вона, звичайно ж, залишить львівський клуб в чемпіонаті та Кубку України, але, як і «Локомотив», цілком можливо, львів'яни будуть тут виступати тільки на вирішальних фінальних етапах.

І ще одне важливо. Головним тренером львівського «Баркому-Кажани» та національної збірної України на даний час є одна і та ж людина - Угіс Крастіньш. Тож і для збірної це, безсумнівно, буде великою підмогою.

Разом з тим, поряд з позитивними моментами, є ще питання, які вимагають доопрацювання і особливої уваги. І вирішувати їх доведеться швидко й оперативно. Перш за все, мова йде про перетин кордону в обидва боки, особливо в умовах карантину. Тут можуть виникнути проблеми. Крім того, у Львові має бути така спортивна споруда, яка відповідає всім необхідним нормам як чемпіонату Польщі, так і міжнародним стандартам. Обов'язково повинна бути система відеоповтору і так далі. Але, хотілося б вірити, що все це не завадить дебюту львівського «Баркома-Кажани» в чемпіонаті Польщі.

Далі пропонуємо вашій увазі думку з цього приводу президента Федерації волейболу України Михайла Мельника.

- Відразу хочу сказати, що моя думка тут позитивна. Провідний волейбольний український клуб буде грати в одному з найсильніших чемпіонатів не тільки Європи, а й усього світу. Для нас це почесно і престижно, причому як для львівської команди, так і для збірної України. Безсумнівно це крок вперед для розвитку волейболу в нашій країні, для наших вболівальників.
Два роки тому ми підписали угоду з Федерацією волейболу Польщі про подальшу співпрацю, де передбачалась ціла низка пунктів взаємодії. Серед них участь українських команд в польських турнірах, а польських - в українських.

Щодо цієї події, то тут цілком і повністю заслуга президента клубу «Баркома-Кажани» Олега Барана. Він ще в минулому році намагався просунути цю ідею, але тоді не все вийшло. І ось тепер є позитивний результат. До речі, цілком можливо, що ми ще розглянемо питання подібної співпраці з іншими сусідами. Я маю на увазі Білорусь, Угорщину, Словаччину, Румунію і навіть Болгарію, хоча у нас немає з цією країною спільного кордону. Якщо ми знайдемо таке ж взаєморозуміння, то чому б ні?

Стосовно участі львівського «Баркома-Кажани» в чемпіонаті та Кубку України сезону 2022-2023 років, то рішення з цього питання буде приймати виконком Федерації волейболу України. Адже якщо львів'яни не будуть учасниками національного чемпіонату, то тоді вони не зможуть відібратися до єврокубкового турніру. Сподіваюся, що ми знайдемо правильне рішення, щоб наш провідний клуб грав і в чемпіонаті Польщі, і в рідній країні.