Тете? Ні, Тото!

Оглядач Sport.ua констатує прогрес Андрія Тотовицького і «рекомендує» його Андрію Шевченку

В кінці 2019-го тодішній гендиректор «Зорі» Сергій Рафаїлов, розтікаючись мислію по древу щодо злободенної для нього теми «Шахтаря», крім усього іншого сказав наступне: «Ось Тотовицький - ви не уявляєте, який це футболіст. Найкращий дриблер в Україні, немає більше таких». Зізнатися, особисто мені слова «Усатого няня» про «найкращого в країні дриблера» на адресу «найкращого в країні фахівця по орендах» тоді здалися єрессю. Якщо не сказати ще жорсткіше. Мені здавалося, що я вже точно уявляю, який це футболіст - Андрій Тотовицький: не без царя в голові, звичайно ж, але вже явно птах невисокого польоту. Та ще й певною мірою стриножений особливостями світогляду «Шахтаря».

Не переконували мене і більш ранні слова про нашого сьогоднішнього героя колишнього тренера «Зорі» Юрія Вернидуба, який вважав, що Андрій заслуговує виклику в збірну України. Яка там збірна, - приблизно так міркував я в той час, йому для початку потрібно «прорости» хоч в якомусь клубі, перестати поневірятися по відрядженнях, а вже потім думати про щось високе.


ФК Зоря. Андрій Тотовицький

Надалі (те, яке найближче) я лише переконався в правильності своїх припущень і висновків. Коли після непоганого сезону в «Зорі», помірного сезону в «Маріуполі» і суперечливого - в «Кортрейку» Тотовицький повернувся в «Шахтар», заграти в донецькій команді він все одно не зумів. Він став, хіба що, обличчям «гірників» на усіляких благодійних заходах, але аж ніяк не на футбольному полі. Тодішній керманич донеччан Фонсека явно не довіряв Тотовицькому. До всього іншого, півзахисник отримав серйозну травму, через яку весь 2019-й для нього пішов нанівець.

***

Звістка про те, що в січні 2020-го Тотовицький підписав контракт з «Десною», я вже сприйняв більш емоційно і оптимістично. З тієї причини, що футболіст в самому розквіті сил нарешті зважився на рішучий крок: не маючи перспектив в «Шахтарі», він повністю змінив обстановку, сподіваючись не втратити в сріблі. З перших слів Андрія на новому робочому місці було зрозуміло, що він дуже втомився і від постійного ходіння по орендах, і від відсутності ігрової практики. Тому він наполягав на повноцінному контракті. І практично домігся свого. Чому практично? Ну, тому, що, за чутками, «Десна» володіє лише п'ятдесятьма відсотками прав на Тотовицького, ще стільки ж залишилося у «Шахтаря». В даному випадку це традиційна для «гірників» схема. За такою ж формулою вони продавали Петряка, Зубкова, Маліновського: щоб мати свою частку в разі подальшого перепродажу гравця.

Але в даному випадку це не настільки важливо. Тому що, вирвавшись з не такої вже і золотої шахтарської клітки, Тотовицький на очах розцвів. Причому разюче швидко. Так і хочеться крикнути, дивлячись на його гру в «Десні»: хто ви, я не впізнаю вас у гримі!? А це, виявляється, той же Тотовицький, який хирів в «Маріуполі», не зміг закріпитися в «Кортрейку» і розміняв місце в основі «Зорі» на лаву в «Шахтарі».

Виявилося, для майже що збитого льотчика головне - внутрішній комфорт і довіра тренера. «Андрій - обдарований, талановитий гравець. Можливо, спочатку у нього чогось не вистачало, але ми постійно говорили про те, що він повинен бути, стати лідером клубу після відходу Філіппова і Фаворова. Пройшов якийсь час, аж ось, власне, він ним став», - говорить про свого підопічного наставник «Десни» Олександр Рябоконь. Сам же футболіст вважає свої відносини з тренером дружніми, так само як і з новими одноклубниками. «Збираємося поїсти разом, в лазню ходимо» - це Тотовицький про атмосферу в чернігівській команді. При всій повазі до колишнього колективу Андрія, все-таки складно уявити Тотовицького, який париться в лазні разом з Тайсоном або Фонсекою.

Так чи інакше, Тотовицький вперше в своїй кар'єрі отримав два в одному: і можливість боротися за високі завдання, і душевну рівновагу. І не тільки особисто я, але, впевнений, фактично вся футбольна Україна побачила, що талант у цього півзахисника правда незвичайний. Визнаю: правий був свого часу старина Рафаїлов: ми дійсно не уявляли, який це футболіст.

***

А цей футболіст зараз є головною діючою силою дуже симпатичної і бойовитої чернігівської команди. Причому, що показово, Тотовицький однаково переконливий і на позиції під нападниками, і на місці правого вінгера, і навіть на вістрі атаки. І так, з його дриблінгом теж цілковитий порядок, а ще й м'ячі він забиває на диво. За п'ять турів до кінця чемпіонату чернігівський 28-річний універсал займав перше місце серед бомбардирів за системою «гол плюс пас» - у нього 14 результативних дій (9 голів і 5 асистів). Нинішній сезон - однозначно найкращий в кар'єрі Тотовицького. Досі більше семи м'ячів на колишніх робочих місцях він не забивав. А зараз забив. І, є таке відчуття, що це ще не межа.


ФК Десна. Андрій Тотовицький

Видно ж неозброєним поглядом, що хлопець просто кайфує від того, що робить на полі, від того, що нарешті знайшов себе, свою команду, свого тренера. І футбол до нього повертається правильною стороною, не тією, що раніше. Як на мене, Тотовицький - один з найкращих, якщо взагалі не найкращий гравець другої половини чемпіонату. За корисністю він не поступається Буяльському, за важливістю - Юрченку, а з точки зору технічної оснащеності перебуває десь поруч із Тете. Ну, це особисто моя думка. Ви так не вважаєте? Ваше право. Але його статистичні показники говорять за нього дуже переконливо.

До речі, Тотовицький не прагне стати найкращим голеадором першості. Він сам так сказав. І, чесно кажучи, я йому вірю. Тому що для нього зараз головне - «в кожній грі виходити на поле, приносити користь команді і забивати». Здавалося б, все просто до банальності. Але саме цієї простоти йому раніше і не вистачало.

І в зв'язку з цим дуже хотілося б, щоб гра і настрій Тотовицького потрапили на «радари» Андрія Шевченка. За словами півзахисника «Десни», йому останнім часом дуже часто задають питання про збірну, і все, що в його силах, він робить. А решта - «прерогатива головного тренера». Всі ми знаємо, що головний тренер нашої збірної певною мірою консерватор. І що ігрова схема для Андрія Миколайовича часом важливіша за футболістів. Але кому як не Шевченку знати, що погоду в футболі роблять не схеми, а люди. Тотовицький зараз здатний робити цю погоду.

Валерій Василенко Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 21 листопада 2024, 20:57 6

Зрадник України виграв апеляційний суд в Лозанні

Коментарі