З присмаком недомовленості. Ян порушив правила і був дискваліфікований

Пьотр Ян більше не чемпіон. Після першого ж захисту титулу з поясом довелося попрощатися. І не стільки з вини суперника (хоча вона теж є, про це - нижче), скільки через власну поведінку. Заслужена дискваліфікація, сльози Стерлінга і кинутий пояс. Тут було все, крім остаточного визначення кращого.

Ян - Стерлінг повинен був стати ідеальним поєдинком. Все зіпсувало порушення

Поєдинок новоспеченого чемпіона проти першого номера рейтингу, кращого з кращих - те, чого завжди хочуть фанати. Тому що нас хлібом не годуй, дай подивитися, як два бійці в розквіті сил луплять один одного до втрати свідомості.

Пьотр не став йти манівцями - через п'яті-сьоми номери рейтингу заради того, щоб побути трохи чемпіоном. Є номер один, він хоче бою? Значить, потрібно виходити в октагон і доводити, що ти не просто так володієш поясом.

Інша історія була вже в стилістиці обох бійців. Вони просто не вміють нудно. Боксер проти борця. Борець, що навчився битися, проти боксера, який навчився контролювати проходи і навіть трохи боротися сам. Все склалося в бадьору картину, де боєць А і боєць Б апріорі зобов'язані були влаштувати шоу.

Так воно і вийшло. Перший раунд, швидше за все, забрав Стерлінг. Алджамейн перед боєм обіцяв піти вперед на росіянина. Казав, буде бити, кидати, бороти, знову бити. Займе весь простір навколо чемпіона і не дасть тому спокійно подихати. Проблема полягала в тому, що Ян - теж не проти влаштувати тиск супернику, під яким той обов'язково зламається на раз-два. Звідси випливало, що або комусь доведеться відступити від звичного плану на бій, або хлопці влаштують рубку в центрі клітки до першого, хто впаде.

В результаті боксер Пьотр весь раунд шукав моменти в контратаках. Виходило класно. Ян встиг і зловити опонента, і висікти в чисто тайському стилі. Але в іншому працював від опонента, що розійшовся. Стерлінг бив колінами, бив колінами в стрибку, намагався переводити, пробивав лоу-кіки, і взагалі включився на повну. Пьотр чекав і пострілював у відповідь.

Другий раунд - схожа картина вже з більш відчутними успіхами тоді ще чемпіона. Ще до бою ми говорили, що багато в чому успіх поєдинку буде залежати від того, хто з бійців впорається з емоціями. А у той час, коли Алджамейн рвався до перемоги через пресинг, розхлябану, але небезпечну і нескінченну атаку, Пьотр віддав активність супернику.

Він круто перехоплював атаки, забирав епізоди, але явно не працював на всі сто. Лоу-кіки росіянина ловили суперника у його найбільш розхлябаних моментах, вибиваючи і ногу, і землю з-під неї.

Включився Ян у третьому раунді, коли Стерлінга попустило. Алджамейн зупинився буквально на секунду - цього вистачило, щоб чемпіон включився на повну. Дуже різноманітні дії в атаці, кидок підніжкою, нокдаун, точність. Не можна сказати, що Ян домінував, але впевнено перемагав однозначно. У третьому ж раунді промайнув зачаток майбутньої поразки чемпіона. Суперник, рятуючись, присів посеред клітки, а росіянин завдав удару. Цього разу - за правилами, але було небезпечно. І для здоров'я Стерлінга, і для пояса Петра.

Четвертий раунд - та ж картина. Ян точніше, швидше, більш націлений на удар і влучає раз по раз. Розуміючи, що лізти в партер до суперника не варто, Пьотр кожен раз після падіння опонента давав тому піднятися. Хоча і базовий борець Стерлінг явно не горів бажанням перевірити суперника. Кілька переводів не вдалося - на тому і порішили.

І тут стався повтор епізоду з третього раунду. Рятуючись, Алджамейн присів на канвас. Ян повернувся до секундантів з питанням: «Коліно?» Ті дали добро на удар, який не забарився. Стерлінга відкинуло, рефері зупинив бій. Спочатку викликав лікаря, потім довго шептався з ним у мікрофон, що розносить шепіт по колу. Алджамейн лежав, сидів, страждав після важелезного удару коліном в голову.

У підсумку все було вирішено. Петра дискваліфікували, Стерлінгу дали пояс чемпіона UFC. Алджамейн зі сльозами на очах тут же зняв його і поклав на підлогу, звідки його забрали секунданти бійця.

Так, а що ж сталося? У третьому раунді Стерлінг так само йшов від атак суперника, але тоді Ян не влучив, а Алджамейн знаходився лише ногами, нехай і зігнутими, на покритті октагону. У четвертому раунді, крім ніг, Стерлінг поставив коліно. В цьому випадку бити суперника вже коліном не можна.

А навіщо тоді секунданти порадили бити? Найімовірніше, вони просто не бачили або побачили, але було вже надто пізно, тому що порадили бити на емоціях. Секунданти знаходилися з протилежного боку від Стерлінга і могли не помітити коліно, що опустилося. От і все.

Чому бій не визнали таким, що не відбувся? Тому що так роблять у разі випадкового удару одного з бійців. Зрозуміло, що Ян не хотів порушувати. Але бив він навмисно.

І ось ми повертаємося до тези, що виграє той, хто буде більш спокійним і зосередженим. Такі моменти, як коліно на канвасі, повинен бачити сам боєць. А щоб його побачити, потрібно зберігати максимальне самовладання, бути спокійним і зосередженим. Теза виявилася і вірною, і ні одночасно. Виграв не той, хто був найбільш зосередженим, але програв той, хто піддався емоціям і бажанню прибити недбайливого опонента.

Що далі?

Реванш. Найбільш логічний і правильний варіант через декілька місяців організувати його. Тому що Стерлінг доставив багато проблем Яну. І тому що Пьотр переміг би Алджамейна, якби не ця дурість.

Реванш може вирішити всі питання. Хто ж все-таки сильніший? Хто впорається з емоціями? І хто більш гідний буті чемпіоном?

Тому що Стерлінгу пояс, завойований таким чином, теж явно не потрібен.