Поєдинок з Йилдиримом став легкою прогулянкою для Канело

Сауль Альварес переміг Авні Йилдирима, не дочекавшись і середини бою. Уже після третього раунду кут турка вирішив, що з нього досить. Хоча до такого висновку можна було дійти і після першої трихвилинки.

Поєдинок - підтвердження рівня Альвареса. Тільки цього підтвердження ніхто не потребував

Коефіцієнти 1 до 17, абсолютна невіра в Авні - все це підтвердилося. Спочатку Йилдирим виходив у ринг, ніби якийсь боєць андеркарду, а Сауль - як приїжджа суперзірка. Але це норма останніх поєдинків Альвареса: всі приходять подивитися, як же він цього разу переможе, а не на суперника. У цьому вся різниця між його домінуванням і домінуванням Флойда Мейвезера.

Потім розпочався бій, і саме повноцінний бій, де суперники відповідають на удари один одного, тривав не так вже й довго. Уже в першому раунді стало очевидно, що до екватора бій добереться тільки в тому випадку, якщо цього захоче Сауль.

Авні здивував. Не так, щоб: «Ух ти, це точно Йилдирим? Та що він творить?». А просто трохи здивував. Турок не полетів вперед із штовхаючими рухами, намагаючись в першу чергу зблизитися рукавичками так близько, наскільки це можливо. Він підтискав, не поспішаючи, йшов вперед і намагався створити тиск своїми габаритами. Виходило все одно так собі, тому що такий тиск може працювати, якщо у тебе хороший джеб, важкі удари, відмінний захист. Три з трьох повз Авні.

Навіть не стараючись у першому раунді, Сауль розсікав оборону Йилдирима, ніби показуючи - і цим ти зібрався зі мною битися?

Matchroom/Ед Мулхолланд

У другому картина повторилася, але вже з великим акцентом і кількістю ударів. Альварес майстерно проходився по поверхах суперника, влучаючи набагато частіше, ніж пробиваючи в блок. Авні намагався відповідати, але проблема була не тільки в побудові атак, але і в тому, що Сауль не збирався ці удари пропускати. Рух корпусом, блоки, розрив дистанції та її скорочення для повторних атак - все це показував мексиканець. Йилдирим же просто йшов уперед.

Третій раунд став останнім. Альварес перевірив, чи полетить активніше у відповідь, якщо бити сильніше. Краще з атаками з боку турка не стало, із захистом теж. Канело простукав організм опонента жорсткими боковими і аперкотами, а потім зловив момент: Йилдирим знаходився на середній дистанції, куди боковий сильно не закинеш, а Сауль пробив двійку. Школа боксу.

Турок впав, щось пообурювався, але відлік прийняв, а до кінця раунду не завалився в нокаут - і на тому спасибі.

Хвилина в куті Йилдирима пройшла в постійних дискусіях. Тренер давав Авні ще один раунд, щоб прийти в себе і почати нормально боксувати. Після цього раунду обіцяв зняти його, але реакції підопічного на такі слова, мабуть, не задовольнили фахівця. До кінця хвилини, відведеної на відпочинок, кут турка оголосив про те, що на четвертий раунд їхній боксер не вийде. І заради цього ми прокидалися рано вранці?

Навіщо взагалі цей бій?

Найбільш логічне запитання після всього цього: навіщо? Навіщо виходити в ринг через місяць після минулого бою і битися незрозуміло з ким. Альварес, звичайно, сказав, що нікому нічого не винен пояснювати, але питання все одно виникають.

Найперше - Сауль більше не франчайзинговий чемпіон світу, а Йилдирима призначили обов'язковим претендентом за версією WBC. Виходить, втративши минулий статус, Канело повинен був захищати пояс.

Хотілося б знайти ще трохи логічних аргументів, але їх немає. Навіщо боксувати з людиною, яка не виходила в ринг у 2020 році, а останній бій перед цим програвала - не ясно. Як і не ясно, яким чином може стати обов'язковим претендентом людина, яка два роки тому програвала і після цього не реабілітувалася. Або як може стати обов'язковим претендентом боксер, який ще три бої тому бив людину з рекордом 3 перемоги і 31 поразка?

Авні повинен віддати 70% гонорару своїм менеджеру і промоутеру за виконану роботу, тому що цей поєдинок і його гонорар - їхня заслуга.

Альварес просто зробив те, що повинен був. У своєму стилі, без нервів. Вийшов, вибухнув декількома серіями, зловив двійкою, поїхав додому. Чи потрібно це було зі спортивної точки зору? Навряд чи.

Йилдирим ну ніяк не підготує мексиканця до наступного поєдинку. В теорії міг би спробувати потріпати мексиканця, але й цього не вийшло. Такий собі показовий спаринг, за який дуже добре платять.

Що далі?

Відразу після бою оголосили, що наступним суперником Канело стане Біллі Джо Сондерс. Оголосили так швидко про дату і суперника, ніби вихід проти Авні саме для цього і був створений. Можливо, так і було.

8 травня Сауль буде битися зі співвітчизником Тайсона Ф'юрі. У всіх сенсах - Джо теж британський циган. Саме цей аргумент - про свою народність - Сондерс використовував, щоб пояснити, чому він переможе Альвареса.

Біллі Джо незручний суперник. Навіть для Альвареса. Деякі охрестили це боєм року, але це спірне твердження. Не схоже, щоб їхні стилі поєднувалися так, щоб чекати якусь феєрію і вибух. Але сумувати не вийде - Джо точно змусить Канело попотіти і показати все, на що здатний.

Невже не можна було вийти на Сондерса відразу? Все одно перерва була б лише декілька місяців. Можна було б, але у Сауля якийсь свій графік на 2021 рік. Він хоче провести точно чотири поєдинки і все планується далеко наперед. Навіть плани на кінець року і поїздку в Японію до Рете Мурати є.

Така собі машина із заробляння грошей у боксі. Три раунди - кілька мільйонів у кишені і великий анонс наступного бою. Едді Хірн впевнений, що за значимістю Канело - Сондерс стоїть практично врівень із Джошуа - Ф'юрі. Що-що, але чекати цього поєдинку будуть точно сильніше, ніж показовий виступ проти Йилдирима.