Сергій ВЛАДИКО: «Ми зробили футзал чистим»

Сергій Владико, який з 2013 року очолює Асоціацію футзалу України, розповів про ситуацію в цьому виді спорту в Україні:

- З якими труднощами ви зіткнулися, очоливши Федерацію?
- Насправді, найголовніший момент - це люди. Нам не вистачало людей, які в нашому напрямку мислять і в нашому напрямку готові рухатися. Справа в тому, що: що таке Асоціація футзалу? Це громадська організація. На той момент, та й на сьогоднішній момент, керуючи організацією, я не отримую тут доходів ніяких, це моє, грубо кажучи, захоплення. Точно також є керівники, які займаються управлінням футзалу в регіонах. Це люди, які поклали на свої плечі таку відповідальність, і вони глобально не отримують якихось зарплат.

- У вашій програмі на вибори на пост президента федерації була відкрита інформаційна політика, нові маркетингові прийоми для залучення інвестицій, зміцнення національної збірної і розвиток дитячо-юнацького спорту. За ці сім років, чого вам вдалося досягти з цього?
- Багато вдалося і багато не вдалося. Якщо з самого головного - ми зробили цей вид спорту чистим. У нас не стають чемпіонами за гроші, у нас не залучаються до збірних гравці через який-небудь блат.

Раніше це було, а ми зробили все це чесним. Ми зробили нормальний інститут збірних, у нас діти не платять гроші за збори, батьки не платять гроші ні за що. Ми беремо сюди найкращих хлопців, тому у нас по цій піраміді рухаються до національної збірної. Все у нас йде чисто.

- Скажіть, що стосується дитячого спорту, футзал серед дітей зараз популярний?
- Так, у нас щороку зростає кількість шкіл, кількість команд. У минулому році у нас було більше 200 дитячих команд, які брали участь в розіграші чемпіонату України.

- Скільки потрібно вкласти грошей батькам, щоб дитина почала займатися футзалом?
- Справа в тому, що у нас досить дешевий вид спорту. Зрозуміло, що міжнародні турніри оплачуються швидше за все батьками. Але я вам скажу, що є школа у нас в країні, де батьки взагалі нічого не платять. Є такі школи, де діти займаються повністю безкоштовно.

- Давайте трошки поговоримо про зарплати. Яка зарплата зараз у членів збірної і тренерів, вони високі?
- Хотілося б більше. Справа в тому, що в збірній зарплати не платять гравцям, у них є преміальні, а зарплату вони отримують у своїх клубах. Я думаю, що гравець збірної менше 1000 доларів не отримує в клубі.

- Що взагалі потрібно виконати, щоб почати розвивати якось вид спорту?
- Величезний шлях - це 100%. Цим треба жити. І найголовніше - це треба робити в масштабах всієї країни. Необхідно, щоб в кожному регіоні був такий же божевільний, який це все буде робити. Тому що це неможливо зробити, наприклад, тільки в Києві чи ще десь в якомусь окремо взятому регіоні.

Ми говоримо, що це вид спорту, на який в розвинених країнах витрачаються величезне суми грошей. Це Іспанія, Італія, та ж Росія, зараз Франція, Німеччина починає, у них 5-річний план розвитку. Тобто там все дуже буде по-іншому, там мільйони і не гривень. Дуже важко буде конкурувати, тому треба працювати в масштабах всієї країни.

- Як же так виходить, що збірна нашої країни входить в топ-10 збірних світового рейтингу з мінімальним зарплатами, на відміну від розвиваючих інших країн футзального світу, але хлопці грають і борються. Це теж якесь божевілля, ідея і закалка?
- Це школа. Це як раз те покоління, яке кувалося, коли був Костянтин Єременко і коли все це починалося. Ці хлопці тоді грали, вбирали все нюанси, тонкощі цієї гри. На сьогоднішній день вони вже тренери-функціонери, навіть вже наступне покоління починає працювати і чим більше цих циклів пройде, тим більш майстерним буде наступне покоління.