У тіні молодшого брата. Ервін Куман красень, але Рональд геніальний

Так буває, коли в одній сім'ї відразу кілька людей намагаються домогтися успіху в одній професії, але при цьому про когось знають усі, а про іншого (або інших) - лише одиниці. Рональд Куман - відома у футбольному середовищі особистість, причому як в роки кар'єри гравця, так і нині, вже коли голландець працює тренером. А ось про його брата Ервіна Кумана чули напевно не всі. Хоча Ервін, який майже на два роки старший за Рональда, раніше дебютував на професійному рівні в якості гравця «Гронінгена», з якого починали свій шлях у великий футбол брати Кумани.

Ервін та Рональд народилися у футбольній родині в місті Зандам - ​​батьківщині відомого екс-форварда збірної Нідерландів 70-х років минулого століття Джонні Репа. Їхній батько, Мартін, сам був досить успішним футболістом, провівши з 1963 по 1973 роки понад 500 поєдинків за «Гронінген». Також Мартіна Кумана, який грав в центрі оборони, неодноразово викликали в національну збірну Нідерландів, хоча провів він за «помаранчевих» всього один поєдинок. Але в цілому кар'єра батька, що затягнулася майже на два десятиліття, однозначно вплинула на Ервіна і Рональда, які також зробили вибір у житті на користь футболу.

Існує байка (можливо, й істинна правда), що яскраво ілюструє ту відданість, яка була властива Ервіну та Рональду Куманам по відношенню до футболу. Коли хлопчаки йшли ганяти м'яч у двір, то повернути їх додому було просто неможливо. Матері доводилося буквально з вікна будинку кидати синам хліб, щоб ті хоч якось перекушували і не залишалися голодними за своїми футбольними баталіями. Така прихильність грі згодом допомогла Ервіну та Рональду зробити непогану кар'єру, і на її початку опинитися в «Гронінгені».

Рональд з дитинства був наділений дивним поєднанням футбольних талантів. Незважаючи на те, що він, як і батько, полюбляв грати в центральній зоні оборони, Куману-молодшому була властива тяга до творчості, і тренери давали йому певну свободу дій. Рональд мав фантастичний удар з дальньої дистанції, відмінно виконував стандарти, та й в цілому його дії нерідко ставили суперників в глухий кут, дозволяючи партнерам якісніше розвивати атаки. Подібні якості виділяли Рональда серед інших, а тому ще в юності багато хто з фахівців вважали, що надовго в Нідерландах цей хлопчина не затримається.

Ервін Куман, як і його молодший брат, спочатку подавав дуже серйозні надії. Він грав у середній лінії і був, якщо так можна висловитися, більш середньостатистичним гравцем. Звичайно, Ервін не володів такими ж приголомшливими здібностями, як Рональд, але це жодним чином не завадило йому вже в 1978 році дебютувати на професійному рівні за «Гронінген», а по закінченні всього сезону та шести проведених матчів блискавично відправитися на підвищення - в ПСВ з Ейндховена.

Втім, дуже швидко успішний кар'єрний зліт брата затьмарив Рональд. У 17 років він дебютував на професійному рівні за «Гронінген», ставши третім наймолодшим футболістом в історії клубу. З тих пір кар'єри Ервіна та Рональда рухалися в різних напрямках, причому досить швидко в цій заочній конкуренції визначився явний лідер.

Трансфер Ервіна Кумана в ПСВ виявився досить успішним, оскільки вже в наступному сезоні хавбек допоміг своїй новій команді пробитися в Кубок УЄФА, поки «Гронінген» його брата Рональда вирішував завдання по збереженню прописки в еліті, фінішувавши 15-м. У кампанії-1981/82 сценарій був схожий: ПСВ забрався на другу сходинку, отримавши путівку в Кубок УЄФА, а «Гронінген» фінішував сьомим.

Вже тоді, незважаючи на різницю в турнірних положеннях між ПСВ та «Гронінгеном», почала чітко проглядатися різниця між братами. Якщо Ервін був дуже непоганий і досить надійний на своїй позиції центрального або лівого півзахисника, але в цілому не виділявся чимось надприродним, то його молодший брат змушував фахівців буквально по-новому поглянути на функції на полі центрального захисника. Його неймовірна результативність шалено контрастувала з глибоким розташуванням на полі, а тому вже тоді в Нідерландах говорили про феномен Рональда Кумана.

Улітку 1982 року Ервін Куман повернувся в рідний «Гронінген», і разом з братом вони допомогли команді фінішувати п'ятою в чемпіонаті, завоювавши путівку в Кубок УЄФА. Потім Рональд відправився на підвищення - його підписав чемпіон країни «Аякс», в рядах якого Куман-молодший відіграв три сезони, вперше ставши чемпіоном країни, а потім прийняв досить нестандартне рішення, і перебрався до ПСВ, з яким не тільки тричі поспіль здобував «золото» в Нідерландах, але й в 1988 році виграв Кубок європейських чемпіонів (прабатько нинішньої Ліги чемпіонів).

У цей період кар'єра Ервіна Кумана була на піку. Після хороших виступів в «Гронінгені», який просто не міг сяяти та хапати зірок з неба, старший з братів перебрався до Бельгії, де увагу на нього звернув «Мехелен». Незважаючи на те, що в цей період Рональд Куман вже однозначно був на провідних ролях серед братів, Ервіну вдалося ідеально вписатися в командну гру «Мехелена», де він провів п'ять сезонів, і допоміг тренерському штабу вибудувати нову команду.

У 1988 році, якраз в рік перемоги Рональда Кумана з ПСВ в Кубку європейських чемпіонів, Ервін з «Мехеленом» дістався до фіналу Кубка володарів кубків, де у вирішальному поєдинку бельгійська команда з рахунком 1:0 здолала «Аякс». 1 лютого 1989 року Ервін та Рональд вперше зіграли один проти одного в матчі, на кону якого стояв трофей - Суперкубок УЄФА. «Мехелен» Ервіна з рахунком 3:0 розбив ПСВ Рональда, причому обидва вийшли в стартовому складі. То був перший та, по суті, єдиний випадок, коли Ервіну вдалося обійти брата у чомусь серйозному, що стосується футболу.

Незважаючи на тріумф над братом, в подальшому вгору пішла кар'єра зовсім не в Ервіна, а у Рональда. У 1989 році Куман-молодший перейшов в «Барселону», яка гідно оцінила талант і здібності забивного захисника. Каталонців якраз тренував хороший знайомий Рональда по «Аяксу» Йохан Кройф. Ервін же відіграв свій останній сезон за «Мехелен», привівши команду до четвертого і поки останнього в її історії титулу чемпіона Бельгії, а влітку 1990 року через проблеми з фінансами в стані бельгійців повернувся на батьківщину - в ряди вже знайомого йому ПСВ.

Тим часом, Рональд дуже швидко став ключовим гравцем «команди мрії» Йохана Кройфа. Поряд з такими гравцями, як Ромаріо, Мікаель Лаудруп, Христо Стоїчков, Хосеп Гвардіола, Куман-молодший допоміг «Барселоні» виграти чотири титули чемпіона Ла Ліги поспіль, а в 1992 році потрапив на перші шпальти газет, коли його гол приніс каталонцям історичну першу перемогу в фіналі Кубка європейських чемпіонів - 1:0 над «Сампдорією» на «Вемблі».

Через два роки, в 1994-му, «Барселона» знову добереться до фіналу Ліги чемпіонів, але на цей раз у вирішальному матчі без варіантів поступиться «Мілану» - 0:4. У першому раунді того турніру «Барселона» зійшлася з «Динамо», і після поразки в Києві з рахунком 1:3, вдома взяла впевнений реванш - 4:1, причому в обох поєдинках відзначитися вдавалося Рональду Куману, який з 8 голами став найкращим бомбардиром того розіграшу Ліги чемпіонів.

Тим часом, влітку 1994 року Ервін Куман покинув ПСВ, з яким в сезонах-1990/91 і 1991/92 ставав чемпіоном Нідерландів, і повернувся в рідний «Гронінген». Через рік, влітку 1995-го, на батьківщину повернувся і його молодший брат - Рональд Куман підписав контракт з «Фейєнордом». Виступи Кумана-молодшого в «Барселоні» до сих пір багато хто вважає фантастикою для захисника - в 254 поєдинках на рахунку Рональда виявилося 83 забитих м'ячі.

Фініш кар'єри гравця брати Кумани провели порізно: Ервін - в рідному «Гронінгені», де повісив бутси на цвях влітку 1998 року, а Рональд - в «Фейєнорді», з яким титулами не розжився, і в 1997-му пішов з професійного спорту.

Після виходу на пенсію кар'єра гравця Рональда Кумана, безсумнівно, заслуговує куди більш високої оцінки, ніж у його брата Ервіна. Приголомшливі виступи молодшого з братів в Нідерландах, на «Камп Ноу» і зі збірною країни (обидва брати в 1988 році стали чемпіонами Європи) міцно закріпили ім'я Рональда Кумана в підручниках історії світового футболу, а його неймовірна кількість голів до сих пір дозволяє Куману-молодшому утримувати негласний титул кращого бомбардира серед гравців оборони в історії світового футболу, і виглядає, відверто кажучи, практично неперевершеним досягненням. За підрахунками Міжнародної федерації футболу історії та статистики, на рахунку Рональда Кумана 253 голи, що дозволяє йому впевнено випереджати аргентинця Пассареллу (180) та іспанця Єрро (165), які вже також завершили кар'єру.

Втім, забувати про Ервіна також не варто. У нього була відмінна професійна кар'єра у якості футболіста. Так, він не досяг висот, які підкорилися його молодшому брату, але взяв участь в кращих періодах історії «Гронінгена» в Ередивізі, а також зіграв ключову роль в успіхах «Мехелена» в бельгійському та європейському футболі кінця 80-х.

Недивно, що по завершенні кар'єри гравців, обидва брати подалися в тренери. Рональд ще в 1997 році став асистентом головного тренера збірної Нідерландів Гуса Хіддінка, а Ервін через рік, в 1998-му, очолив молодіжну команду ПСВ, з якою відпрацював три сезони, перш ніж прийняти пропозицію увійти до тренерського штабу все того ж Хіддінка у збірній Нідерландів.

Згодом обидва брати перетиналися один з одним, будучи наставниками різних клубних команд. Рональд працював з «Аяксом», Ервін - з «Валвейком», Рональд - з ПСВ, Ервін - з «Фейєнордом», Рональд - з «Фейєнордом», Ервін - з «Валвейком». Всього їхні команди провели 7 матчів один з одним, і кращий баланс знову-таки на боці молодшого - на рахунку Рональда 4 перемоги при 2 нічиїх та 1 поразці.

Але влітку 2014 року Рональд та Ервін об'єдналися в «Саутгемптоні», куди першого покликали працювати головним тренером, а другий став одним з асистентів. Після двох вдалих сезонів Рональд отримав запрошення очолити «Евертон», і не упустив шансу перетягнути до себе в стан «ірисок» й Ервіна. І якщо перший рік в Ліверпулі видався для братів успішним, то потім пішов провальний старт сезону, і звільнення вже після 9-го туру.

У лютому 2018-го Рональд отримав запрошення очолити збірну Нідерландів, але брата з собою не взяв. Ервін в серпні того ж року увійшов до тренерського штабу Філліпа Коку в «Фенербахче», а після звільнення в жовтні свого боса, протягом двох місяців виконував обов'язки головного тренера. У лютому 2019 року Ервін очолив збірну Оману, де не провів і року, пішовши вже 16 грудня. З тих пір в свої 59 років залишається без клубу...

Що стосується Рональда Кумана, то йому знову пощастило трохи більше. Після непоганої роботи зі збірною Нідерландів (кваліфікація на Євро-2020 плюс вихід у фінал першого розіграшу Ліги націй, де голландці поступилися Португалії) в серпні нинішнього року Кумана-молодшого покликали працювати в «Барселону». Там поки справи у 57-річного коуча складаються не дуже успішно - команда йде лише 12-тою в Ла Лізі, й за даними організації Opta, має найгірший старт після 8 матчів в чемпіонаті з сезону-1991/92. Інша справа, що тоді за «Барселону» грав сам Рональд Куман, а команда під керівництвом Йохана Кройфа все ж змогла завершити сезон перемогою в Ла Лізі і Кубку європейських чемпіонів, так що навряд чи варто скидати «блаугранас» та їхнього тренера з рахунків вже зараз...