7 чемпіонів світу в крузервейті, які боролися за титул у суперважкій вазі

Багато боксерів, домігшись певного успіху в першій важкій вазі, пробують свої сили в більш фінансово прибутковому суперважкому дивізіоні. Хтось із них в результаті стає значущою особистістю в хевівейті, але в більшості своїй вчорашні крузери мають невражаючу статистику виступів у дивізіоні гігантів.

Хороші шанси на те, щоб залишити слід у суперважкій вазі, має колишній абсолютний чемпіон світу в категорії до 200 фунтів українець Олександр Усик. Після перемоги над Чісорою, швидше за все, наступний бій українця буде за титул.

У сьогоднішньому матеріалі ми згадаємо володарів звання чемпіона світу в першій важкій вазі, яким вдавалося, як мінімум, наблизитися до вершини хевівейту - вийти на титульний поєдинок. Поки таких боксерів було всього семеро.

Евандер Холіфілд

Холіфілд за свою кар'єру примудрився стати одним з кращих як в історії першої важкої, так і суперважкої ваги. У 1988 році він став абсолютним чемпіоном світу в крузервейті, зібравши колекцію з поясів WBA, IBF і WBC. Евандер вирішив не захищати їх, а забрався в суперважку вагу з метою поборотися з Майком Тайсоном.

Два роки по тому з рекордом 6-0 у новій вазі Холіфілд легко розправляється з сенсаційним переможцем Тайсона «Бастером» Дугласом і стає абсолютним чемпіоном світу в суперважкій вазі. Він тричі відстоює свої пояси WBA, WBC і IBF, перш ніж у 1992 році програє Ріддіку Боу. У 1993 році Холіфілд візьме реванш і поверне два титули - WBA і IBF, проте в наступному бою програє Майклу Муреру.

Втретє чемпіоном світу в суперважкій вазі Холіфілд стане в 1996-му, коли в першому поєдинку з Тайсоном зупинить «Залізного Майка» в 11-му раунді і прибере до рук пояс WBA. Перемігши скандальною дискваліфікацією Тайсона в реванші, Евандер помститься Муреру і знову стане об'єднаним чемпіоном, відібравши у суперника титул IBF. У 1999 році Холіфілд у дилогії з Ленноксом Льюїсом безуспішно спробує повернути собі статус «абсолюту».

У 2000 році Холіфілд повернеться, щоб завоювати вакантний титул WBA. Для цього він переможе Джона Руїса, якому програє в негайному реванші, а потім слідом зведе третій бій із пуерторіканцем внічию.

З тих пір Холіфілд тричі безуспішно спробує завоювати чемпіонство. У 2002 році він програє чемпіону IBF Крісу Берду, у 2007-му в Москві - чемпіону WBO Султану Ібрагімову, і у 2008-му в Швейцарії - Ніколаю Валуєву дуже спірним суддівським рішенням.

Свій останній бій в кар'єрі легендарний боксер провів у 2011 році, фінішувавши в Данії Брайана Нільсена.

Джеймс Тоні

Тоні ставав чемпіоном світу в середній, суперсередній, напівважкій і першій важкій вазі. У 2003 році, побивши Васілія Жирова і ставши чемпіоном IBF у крузервейте, Тоні піднімається до надважкої ваги, щоб побити Холіфілда і в 2005 році перебоксувати чемпіона WBA Джона Руїса. Однак позитивна проба на анаболічний стероїд після бою позбавила Тоні титулу і призвела до того, що бій визнали таким, що не відбувся.

У наступному році Джеймс спробував відібрати титул WBC у Хасіма Рахмана, але судді порахували, що бій був рівним. Наступні дві поспіль поразки від Семюела Пітера назавжди поставили хрест на титульних перспективах Тоні «Гасіть світло». Хоча з тих пір він провів кілька гучних поєдинків: реванш із Рахманом, бій з Денисом Лебедєвим у першій важкій вазі і поєдинок в UFC проти Ренді Кутюра.

У травні 2017 року Джеймс зупинив у 6-му раунді Майка Шеппарда і, очевидно, це вже останній запис в рекорді Тоні.

Хуан Карлос Гомес

Кубинець Гомес, який виступав у Німеччині, володів у крузервейті титулом WBC з 1998 по 2001 рік. Залишивши пояс вакантним, він піднявся в суперважку вагу, де цілих шість років домагався тайтл-шоту. Ймовірно, якби не сенсаційна поразка співвітчизнику Янкі Діасу і провалений допінг-тест, то Гомес раніше б прийшов до своєї мети.

У 2009 році Гомес, здолавши у відбірковому бою Володимира Вірчиса, вийшов на бій проти іншого українця, Віталія Кличка - чемпіона WBC. В результаті Гомес був зупинений в 9-му раунді і більше вже не наближався до титульних боїв, завершивши кар'єру після безславної поразки нокаутом у 1-му раунді від Дмітрія Кудряшова в 2014 році після повернення в крузервейт.

Девід Хей

Забравши з рук Мормека пояси WBA і WBC, британець Хей у наступному поєдинку нокаутував чемпіона WBO Енцо Маккарінеллі і подався в хевівейт.

Розім'явшись на Монте Барреті, Хей у 2009 році переміг чемпіона WBA Ніколая Валуєва. Двічі захистивши пояс, «Хеймейкер» у 2011 році вийшов на довгоочікуваний об'єднувальний бій проти чемпіона IBF / WBO Володимира Кличка і програв українцю. Через рік Хей повернувся, щоб нокаутувати Дерека Чісору і взяти тривалу перерву.

У 2016 році Хей відновив кар'єру, швидко нокаутував двох прохідних суперників, а потім провалив дилогію з Тоні Белью, і в червні 2018 року оголосив про остаточний відхід на пенсію.

Томаш Адамек

У 2009 році екс-чемпіон WBC в напівважкій вазі поляк Адамек звільнив титул IBF у крузервейті, щоб продовжити виступи в суперважкому дивізіоні. Дебютувавши в новій категорії з дострокової перемоги над співвітчизником Анджеєм Голотою, Адамек виграв послідовно ще 5 боїв, перш ніж вийти на бій з чемпіоном WBC Віталієм Кличком. У 2011 році в польському Вроцлаві майбутній мер Києва побив місцевого претендента, зупинивши його в 10-му раунді.

Адамек за 7 наступних років кар'єри зібрав рекорд 9-4 і пішов на пенсію після того, як у жовтні 2018 року його швидко прибрав зі шляху Джаррелл Міллер.

Марко Хук

Марко Хук у першій важкій вазі утримував титул WBO з 2009 по 2015 рік. Під час свого чемпіонства він вирішив забратися в суперважку вагу, щоб кинути виклик регулярному чемпіону WBA Алєксандру Повєткіну. У 2012 році в німецькому Штутгарті глядачі стали свідками захоплюючої сутички, після 12 раундів дуже багатьом здалося, що Хук заслужив на перемогу, але судді рішенням більшості зберегли пояс росіянину.

У вересні 2017 роки після невдалої спроби повернути титул WBO - поразка Олександру Усику в чвертьфіналі World Boxing Super Series - Хук перейшов у суперважку вагу. 35-річний німець з того часу має рекорд 2-0, 1 КО, 1 NC і згідно порталу BoxRec, не входить до топ-50 нинішнього хевівейту.

Жан-Марк Мормек

Колишній об'єднаний чемпіон світу за версіями WBA і WBC в крузервейті Мормек після того, як був позбавлений своїх поясів у програному поєдинку Девіду Хею в 2007 році, вирішив набрати масу.

У наступні чотири роки він провів усього три поєдинки, без блиску перемігши Вінні Мадалоне, Фреса Окендо і Тимура Ібрагімова, що дозволило йому стати суперником чемпіона WBA, IBF і WBO Володимира Кличка. У 2012 році українець прогнозовано легко розправився з Мормеком, відправивши його в нокаут у 4-му раунді.

У 2014 році Мормек повернувся в свій дивізіон і провів два поєдинки. Після поразки Матеушу Мастернаку француз вирішив повісити рукавички на цвях.