Джонс і Тайсон повинні були побитися раніше. Але Роя в хевівейті уникали

Майк Тайсон і Рой Джонс проведуть поєдинок. Офіційно. Така фраза могла прозвучати набагато раніше 2020 року, коли обидва бійці - вже давно пенсіонери, які займаються своїми справами поза рингом, таки вирішили повернутися в нього. За сімнадцять років до оголошення про їхній бій спортсмени могли перетнутися в реальному поєдинку.

Рой підходив до того поєдинку в ранзі суперзірки

До 2003 року Джонсу не було рівних у світі. Головний боєць планети, найбільш улюблений і найбільш «продаваний». Рой не програвав уже шість років, громив усіх навкруги і навіть трохи нудьгував.

У 2003-му американець піднявся в суперважку вагову категорію для того, щоб відразу битися за титул. Суперник - нудний Джон Руїз, але перемога все одно сприймалася, як неймовірне досягнення. По-перше, Рой прийшов у хевівейт, щоб відразу перемогти в поєдинку за титул. Як не крути, але чемпіони в супертяжах завжди небезпечні і завжди можуть влучити так, що мало не здасться.

По-друге, американець став першим боксером, який був чемпіоном світу в середній вазі, завоював чемпіонський титул у важкій, перед цим розбиваючи всіх у суперсередній і напівважкій ваговій категоріях. Ця перемога - як вишенька на торті його кар'єри. Ознака абсолютного домінування. Вигук у Всесвіт: «Я тут найкращий».

Продовження не вийшло. У 2003-му було, з ким битися: Тайсон, Холіфілд, Льюїс, брати Клички - це прекрасний час для хевівейту, але Рой швидко звідти пішов. Після цього Джонс зустрівся з Антоніо Тарвером - виграв рішенням більшості суддів. А потім у реванші полетів у технічний нокаут вже в другому раунді.

З 2004 року Джонс став стрімко сипатися: дві поразки Тарверу, програш Джонсону і швидкий спад. Фактично, чемпіонство в хевівейті є останньою світлою плямою в кар'єрі Роя.

Майк був «уже не тим»

2003 рік, чемпіонство Джонса в супертяжах і загальний зоряний час для Роя - це ще й період тотального занепаду кар'єри Майка Тайсона. Незважаючи на різницю в три роки, Джонс феєрив, а з Майком варто було попрощатися навіть трохи раніше.

Тайсон не лякав своїм виглядом вже давненько: Даглас, двічі Холіфілд зробили свою справу. Майк уже не виходив вбивати. Він злився, коли щось не виходило, цілих два його бої не відбулися, але ближче до 2000 року на секундочку здалося, що американець може повернутися.

Все через серію дострокових перемог і яскраву поведінку, якої Майку було не позичати. Він обіцяв з'їсти дітей Леннокса Льюїса і розмазати того по рингу. Фанати чекали: ну, може, хоч цього разу, востаннє, ми побачимо того самого Тайсона, який покаже цьому британцеві, що таке хевівейт. Не показав зовсім.

Льюїс був дуже хорошим для такого Майка. До восьмого раунду Тайсон вимотався, втомився і пропустив фінальну серію, яка перевернула його. Далі - тільки забуття, поразки середнякам і кінець кар'єри.

Проте, не дивлячись на поразку Льюїсу, поєдинок Майка проти Роя активно обговорювався. Найкращий боксер сучасності проти Тайсона - магія імені екс-абсолюту в хевівейті працювала і тоді, і зараз. Тим більше, що до Роя, як до боксера, були запитання. Все ж, Руїс - це одна справа, а Тайсон - зовсім інша. Принаймні, в головах фанатів.

Але з поєдинком не зрослося. Джонс повернувся назад у свою рідну вагу і посипався, гризучи і себе, і вболівальників до 2018 року. Тайсон виграв ще один бій, потім двічі достроково програв і душевно попрощався з боксом, щоб повернутися через п'ятнадцять років.

Так чому ж бій не відбувся?

Нещодавно правду спробував розкрити Андре Ворд. За словами екс-чемпіона світу, від контракту відмовився Рой Джонс, хоча цифра гонорару на ті часи була божевільною.

У Ворда і Джонса в той час був один менеджер. Андре розповів, що Рою підготували контракт на сорок мільйонів доларів - щось неймовірне на ті часи, але американець відмовився. За словами екс-чемпіона, Рой хотів більше:

«Джеймс Прінс (менеджер, - Прим. Л.К.) сказав: «Візьми ці 40 мільйонів доларів. Це буде позитивний ефект у кар'єрі. Ти і Майк Тайсон». Рой відповів: «Ні, бій відбудеться в майбутньому».

Як ми знаємо, в майбутньому так нічого і не склалося, про що дуже шкодує Ворд:

«Хотів би побачити, як він побився б із Тайсоном і пішов на пенсію. Рой міг би зробити ідеальну кар'єру і піти з боксу».

І це було б легендарно.

Джонс, у свою чергу, стверджує, що все було зовсім не так. Рой каже, що, якби у нього був шанс вийти проти Тайсона, навіть версії 2003 року, він би погодився. Але відмовився, нібито, сам Майк. Втім, як і Льюїс, брати Клички та інші:

«Після завоювання титулу чемпіона світу в хевівейті я робив все можливе для того, щоб отримати бій з Майком Тайсоном, але Майк не прийняв поєдинку. Подивіться, що Тоні зробив з Холіфілдом (Джеймс Тоні в 2003 році відправив Евандера Холіфілда в технічний нокаут у дев'ятому раунді, - Прим. Л.К.), і що я зробив з Тоні (в 1994-му році Рой Джонс переміг Джеймса Тоні при повному домінуванні). Я зміг би побитися з Тайсоном, як і Холіфілд. Я б зробив все, щоб його нокаутувати.

Я вже давно готовий був провести цей бій, але у Майка виникли проблеми з законом, тому я вирішив побитися з Тарвером. Я б ніколи не погодився на поєдинок із ним, якби Майк міг вийти на ринг і провести бій зі мною. Дізнавшись про те, що бій з Тайсоном на даний час неможливий, я підписав контракт на бій з Антоніо. А що ще я повинен був робити в такій ситуації?

Я був настільки хорошим, що ніхто не хотів зі мною битися».

У підсумку, так чи інакше, кар'єра двох легенд, перетинаючись, остаточно пішла під укіс після 2003 року. Джонс програвав усе частіше і маринувався в рингу до 2018 року. Тайсон завершив у 2005-му і, здавалося, вже не збирався повертатися.

Але 29 листопада 2020 року Рой Джонс і Майк Тайсон зустрінуться знову. Повноцінний поєдинок, на кону титул WBC Black Lives Matter. Шоу, яке запізнилося мінімум на п'ятнадцять років і, по-хорошому, ніколи не повинно було бути організованим.