Футбол зможе вижити і без глядачів. Театри і кінотеатри – під загрозою

14 листопада в Україні починає діяти карантин вихідного дня. З 00:00 суботи і до 00:00 понеділка забороняється робота торгівельно-розважальних центрів, спортзалів, фітнес-центрів, басейнів, театрів і проведення масових заходів. Крім того, у вихідні не зможуть приймати відвідувачів бари, ресторани, кафе і установи розважальної сфери. Цими методами уряд України хоче зменшити число нових випадків захворювань на коронавірус, адже поки день від дня статистика продовжує бити сумні рекорди...

Судити про ефективність впроваджуваних заходів і методів роботи будуть компетентні експерти в області охорони здоров'я, а ми пропонуємо поглянути на те, яким чином зараз розгортається ситуація в Великобританії, де футбольні матчі з самого початку сезону проводяться без глядачів, а ось установам розважальної сфери, в тому числі театрам і кінотеатрам, дозволено приймати відвідувачів, хоча і з певними обмеженнями. Цікаво, що навіть такий підхід все одно знайшов своїх опонентів...

Ще в середині жовтня керівництво британського столичного театру The London Palladium вжило всіх можливих зусиль, щоб отримати дозвіл відкрити свої двері для глядачів. Для цього були придбані спеціальні прилади для термоскринінгу - тепловізори з дистанційним виміром температури тіла. Інвестиції в це були зроблені значні, проте керівництво театру пішло на такі витрати, щоб тільки мати можливість приймати глядачів.

Також в The London Palladium розробили систему організаційних заходів щодо розсаджування та пересування відвідувачів всередині будівлі. Членів однієї родини дозволено розсаджувати разом, а ось чужих один для одного людей обов'язково потрібно відокремлювати на безпечну соціальну відстань. Крім того, всі відвідувачі зобов'язані перебувати всередині приміщень в масках, а напої та закуски замовляються у офіціантів і приносяться відвідувачам безпосередньо до місця перегляду, що дозволяє уникнути штовханини і черг в барах.

Світи театру і футболу перетинаються між собою вкрай рідко, але коли в середині жовтня в The London Palladium відбувся «Вечір з Арсеном Венгером», це викликало бурю обурення в британському сегменті твіттера. Зокрема, безліч користувачів соціальної мережі залишали свої незадоволені коментарі, суть яких полягала в тому, що немає ніякої логіки в забороні для фанатів на відвідування футбольних стадіонів, де вони знаходяться під відкритим небом, при тому, що в закритих приміщеннях прийом глядачів деяким установам розважальної сфери дозволяється.

Щоб підкреслити неоднозначність ситуації, в твіттері з'явилося чимало фотографій, зроблених на зустрічі з Арсеном Венгером в The London Palladium. Велика частина з них зроблена з таких ракурсів, які дозволяють зробити висновок про нібито переповненість рядів театру і повне нехтування соціальною дистанцією.

Виступили в ЗМІ і деякі відомі особистості. Зокрема, колишній нападник збірної Англії Гарі Лінекер заявив: «Ця ситуація абсолютно абсурдна. Виходить, що зараз ви можете слухати розмови про футбол, перебуваючи під дахом театру, але при цьому не можете відвідати стадіон, де публіка знаходиться фактично під відкритим небом».

Градус дискусії підвищився до такої міри, що керівництву лондонського театру довелося виступати з офіційною заявою, в якій воно підкреслило, що при організації зустрічі з Арсеном Венгером були дотримані всі правила і запобіжні заходи, що висуваються до закладів компетентними органами. Зокрема, відвідати The London Palladium того вечора змогли тільки 1100 глядачів, що склало рівно половину від загальної місткості театру.

У свою чергу, британські кінотеатри також намагаються вижити і залишатися на плаву в дуже складній ситуації, в якій опинилося сучасне суспільство. Керівники деяких таких установ вирішили залучати футбольну аудиторію на перегляди матчів в прямому ефірі. Вболівальники, які не мають можливості відвідати гру наживо, але скучили за адреналіном і хоч якоюсь енергетикою навколо, заповнюють доступні для відвідування місця в кінотеатрах - зокрема, відомо, що 24 жовтня в Лондоні в декількох залах мережі Vue Cinemas була організована трансляція поєдинку «Вест Хем» - «Манчестер Сіті», вхідний квиток на яку в кінотеатр коштував 6,99 фунтів стерлінгів.

Ця ідея багатьом в галузі здалася блискучою, тому як зараз кінотеатри по всьому світу переживають найгострішу кризу, пов'язану з відсутністю необхідної кількості касових кіно-прем'єр. Одного «Тенету» Крістофера Нолана виявилося вкрай недостатньо для того, щоб утримати галузь на плаву. Багато продюсерів і режисерів, як наприклад, у випадку з двадцять п'ятим фільмом про Джеймса Бонда «Не час помирати», відмовилися випускати на екрани в цьому році свої творіння, перенісши їхні прем'єри на наступний рік. В результаті кінотеатри залишилися без продукту до показу, а тому були змушені шукати хоч якусь альтернативу.

Втім, в Англії далеко не всі футбольні діячі, не кажучи вже про рядових вболівальників, розуміють, чому таке можливе: коли театри і кінотеатри приймають відвідувачів, а футбольним клубам заборонено відкривати трибуни своїх стадіонів навіть для обмеженої частини фанатів.

Насправді, англійська модель має сенс і раціоналізм, а спрямована вона, перш за все, на те, щоб підтримати найбільш вразливі сфери, якими, серед інших, є робота театрів і кінотеатрів, але ніяк не проведення матчів англійської Прем'єр-ліги.

Англійський футбол здатний відмінно підтримувати сам себе за рахунок наявної нині моделі телевізійних прав. Безумовно, провідні клуби Прем'єр-ліги зазнають серйозних збитків, граючи за порожніх трибун, однак у них є можливість певною мірою компенсувати це за рахунок зниження витрат на трансферному ринку, а також переукладання контрактів з футболістами, які згодні йти на зниження заробітної плати.

Зокрема, ініціативною групою клубів вже був запропонований так званий Project Big Picture, за умовами якого пропонується не тільки зменшити кількість учасників АПЛ з 20 до 18, а також скасувати існуюче правило «один клуб - один голос», а й серйозно підвищити відрахування на користь клубів, що представляють нижчі дивізіони - з 4 до 25 відсотків.

Більшість футбольних аналітиків в Англії визнають, що поки жодна фінансова криза тамтешнім клубам не загрожує, якщо станеться певний перерозподіл коштів між топ-клубами та клубами калібром поменше. Іншими словами, вже зараз десяток клубів АПЛ в змозі надати істотну фінансову допомогу всім професійним футбольним клубам в країні, щоб ті не замислювалися про пошук коштів для існування на найближчий рік чи півтора. Інша справа, що гранди поки не вважають за потрібне робити ніяких кроків у цьому напрямку, хоча й вивчають таку можливість заради збереження життя всієї «футбольної піраміди».

Не варто забувати, що британський уряд дозволив футболу завершити локдаун набагато раніше, ніж деяким іншим галузям промисловості і сфер суспільного життя. Подібне рішення було чітко продуманим, адже футбол - це найпопулярніший вид спорту в країні, який не тільки допомагає людям трохи відійти від негативних тенденцій реальності, але ще й наповнити казну величезними сумами від податкових надходжень. Зараз своєрідну допомогу і підтримку від британського уряду отримують театри і кінотеатри.

Не потрібно бути дипломованим епідеміологом, щоб зрозуміти, що практично будь-яка держава в світі в сьогоднішніх реаліях здатна використовувати лише вузький діапазон засобів, надаючи підтримку тільки невеликому сектору з галузей промисловості або суспільного життя. Зокрема, в Англії прямо зараз розуміють, що футбол - це не та галузь, яка без глядачів на трибунах здатна понести катастрофічні втрати, що притаманне для театрів або кінотеатрів.

У всякому разі, театри і кінотеатри відчувають потребу у глядачах куди більше, ніж футбол. Наприклад, кінотеатри вже активно витісняють всілякі потокові сервіси. Театр - це й зовсім вистава всередині приміщення для присутніх там людей. Якщо дія акторів буде розгортатися на екранах, то це буде вже банальним фільмом, а не театральною виставою...

Футбол набагато краще пристосований до життя за правилами карантину, а тому йому, принаймні в Британії, мало що загрожує, навіть в такий непростий з епідеміологічної точки зору час. Головне - щоб матчі проводилися по затвердженому графіку, і від цього не страждала програма телетрансляцій. Інші галузі, як театр і кіно, зараз відчувають куди більше проблем, а тому потребують інших рішень. Правильність методів підтримки тих чи інших сфер вибирає уряд конкретної країни, але в будь-якому випадку, при тій проблемі, яку несе COVID-19, чимось доведеться жертвувати. Заради чого? Хочеться вірити, що заради того, щоб якомога швидше настав день, коли кожен з нас зможе, як і раніше, безперешкодно відвідувати футбольні матчі, театральні вистави або кінопрем'єри, допомагаючи цим галузям розвиватися, і отримуючи від побаченого максимальний заряд позитивних емоцій - того, чого так не вистачає багатьом під час цієї тривалої пандемії.