Час для ривка. П'ять збірних, що здатні на істотний прогрес

У футбольному світі є національні збірні, які завжди знаходяться на видноті. Це свого роду еліта, в складі якої завжди перебувають плюс/мінус одні й ті ж учасники: Бразилія, Аргентина, Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Нідерланди, Англія. У цих країнах практично завжди спостерігається достатня кількість молодих талантів, що дозволяє здійснювати зміну поколінь у збірній з мінімальними наслідками.

Втім, вибитися на самий верх часом мають можливість і команди з так званого «другого ешелону». Відбувається це, як правило, за рахунок нового покоління футболістів, в якому спостерігається цілий розсип талантів. Давайте поговоримо про п'ять команд, які завдяки цьому фактору в найближчі роки можуть засяяти на футбольних полях, і, зокрема, пробитися до фінальної частини найближчого чемпіонату світу, проведення якого заплановано на кінець 2022 року в Катарі.

УКРАЇНА

Рейтинг ФІФА: 24-е місце
Остання участь на ЧС: 2006 рік

Збірна України, відверто кажучи, ніколи дуже високо не котирувалася на європейському континенті. Що й казати, якщо за майже три десятиліття незалежності країни наша футбольна команда лише одного разу пробивалася на чемпіонат світу. Було це в 2006 році, коли Олег Блохін спершу сказав, а потім і зробив. На дебютному для себе мундіалі, який проходив у Німеччині, українці сенсаційно вибралися в 1/4 фіналу, а тому встановили досить високу планку для наступних поколінь.

Довгий час, незважаючи на окремих топ-футболістів у складі, у збірної України не було якогось чіткого малюнка гри, стратегії і розуміння того, як потрібно досягати результату. Однак зараз, коли з командою працює тренерський штаб на чолі з Андрієм Шевченком, «синьо-жовті», здається, знаходяться на правильному шляху розвитку. Наша національна команда вже пробилася до фінальної частини Євро-2020, в якій повинна була зіграти минулого літа, але турнір був перенесений на рік через коронавірус.

Наступним кроком збірної України під керівництвом Шевченка має стати потрапляння на чемпіонат світу-2022. Для цього у тренерського штабу є «золоте покоління» футболістів, які в 2019 році стали тріумфаторами молодіжного чемпіонату світу. Навіть потенційний відхід лідерів нинішньої команди Пятова, Степаненка, Ярмоленка та Коноплянки не повинен стати ударом для української збірної, яка вже вибудовується навколо нових «ватажків» - Зінченка, Маліновського, Яремчука. Але ж є ще Лунін, Бондар, Миколенко, Матвієнко, Шапаренко, Циганков, Супряга... Ці хлопці просто зобов'язані реалізувати себе, попутно переписавши кращі сторінки вітчизняної футбольної історії.

КАНАДА

Рейтинг ФІФА: 73-е місце
Остання участь на ЧС: 1986 рік

У спорті про Канаду куди більше чули, як про успішну країну, що особливо яскраво проявляє себе в хокейних баталіях. Футбол для цієї країни завжди був десь на других ролях, а тому недивно, що вищим досягненням «червоних» є єдиний вихід у фінальну частину чемпіонатів світу, який трапився в уже досить далекому 1986 році. На тому мундіалі, який проходив в Мексиці, канадці програли всі три матчі на груповій стадії, безславно закінчивши свій шлях.

Однак зараз про Канаду в футбольному світі поступово починають говорити все більше і більше. Відбувається це завдяки появі успішних гравців, які представляють цю державу, в європейському футболі. Зокрема, 19-річний Алфонсо Девіс вже став одним з важливих гравців чинного чемпіона Німеччини і переможця Ліги чемпіонів «Баварії», а його ціна становить 80 мільйонів євро. Намагається не відставати від товариша по команді і атакуючий півзахисник Джонатан Девід, який цього літа перебрався з «Гента» до «Лілля» за 30 мільйонів євро.

Крім них, у канадців є ще чимало потенційно сильної молоді - наприклад, вихованець академії «Ліверпуля» Ліам Міллар, або рослий опорник Ноубл Окелло. Та й про футболістів, які грають в МЛС, забувати не варто, адже ця ліга прогресує з року в рік, а тому і буде давати канадському футболу все нових і нових зірочок, здатних вирости до повноцінних зірок першої величини.

РУМУНІЯ

Рейтинг ФІФА: 34-е місце
Остання участь на ЧС: 1998 рік

Румунська команда була постійним учасником фінальних частин чемпіонатів світу з 1990 по 1998 роки, однак останні два з невеликим десятиліття ніяк не може пробитися на головний футбольний турнір планети. На тих трьох мундіалях румуни обов'язково виходили до плей-оф, а в 1994-му навіть дісталися до чвертьфіналу. Але славні часи минули, коли з футболом закінчили легенди - Георге Хаджі, Флорін Редучою, Віорел Молдован, Дан Петреску, Георге Попеску...

Після того навіть такі окремо сильні футболісти, як Адріан Муту, не могли вивести збірну Румунії до фінальної частини чемпіонату світу. Але зараз у румунських уболівальників є привід для надії. У цій країні, схоже, підростає плеяда хороших футболістів, які зможуть повернути Румунію в когорту кращих команд світового футболу. Зокрема, оптимізму додає останній виступ румунів на чемпіонаті Європи U-21 в минулому році, де команда дісталася до півфіналу, а її форвард Джордже Пушкаш став другим в гонці бомбардирів турніру. Завдяки цьому румуни кваліфікувалися на футбольний турнір на Олімпіаді-2020, яка також, як і чемпіонат Європи в нинішньому році, була перенесена через коронавірус.

Одним з лідерів нової футбольної збірної Румунії є 24-річний хавбек Резван Марін, який нині виступає в Італії за «Кальярі», а раніше грав в «Аяксі». Але потенційно головною зіркою цієї команди вважається 21-річний син Георге Хаджі Яніс. Нині він виступає в Шотландії за «Рейнджерс», будучи одним з ключових футболістів першої команди, а тому лише питання часу, коли Хаджі-молодший перебереться в клуб вищого рівня.

НОРВЕГІЯ

Рейтинг ФІФА: 44-е місце
Остання участь на ЧС: 1998 рік

Як і румуни, збірна Норвегії востаннє брала участь у фінальній частині чемпіонату світу в 1998 році. Для скандинавів це був лише третій в історії виступ на такому рівні (колишні датовані 1938 і 1994 роками). Після того пройшло вже 22 роки, але норвежці ніяк не можуть пробитися на мундіаль, проте найближчий відбірковий цикл повинен змінити цю тенденцію.

Ризикуємо трохи перебільшити, однак якщо кілька років тому в Європі на повний голос заговорили про «велике бельгійське покоління талантів», то найближчим часом не виключено, що щось подібне буде звучати вже на адресу норвежців. Судіть самі, беззаперечним лідером «нової Норвегії» є 20-річний центрфорвард Ерлінг Холанд, оцінюваний нині в 80 мільйонів євро та який став, мабуть, головною сенсацією минулого розіграшу чемпіонату Німеччини, коли в 15 матчах за дортмундську «Боруссію» зумів відзначитися 13 м'ячами.

Крім Холанда, на роль лідера в збірній Норвегії вже намагається претендувати 21-річний хавбек Мартін Едегор, що зумів-таки через ряд оренд дістатися до першої команди мадридського «Реала» та оцінюється нині в 45 мільйонів євро. Але ж є ще 22-річний основний центрбек «Селтіка» Крістофер Айєр, його ровесник Сандер Бергу, який виступає в АПЛ за «Шеффілд Юнайтед», та й про 24-річного форварда Александера Серлота, що нещодавно перейшов у «Лейпциг», забувати також не варто. Вся ця «банда» здатна вирішувати високі завдання, та й напевно кожному з них захочеться хоч раз у кар'єрі зіграти на такому турнірі, яким є чемпіонат світу.

КАТАР

Рейтинг ФІФА: 55-е місце
Остання участь на ЧС: ніколи раніше не грали

Так-так, ваш зір не підвів, коли в цьому списку ви побачили збірну Катару. Чому так? Все досить просто: останні півтора десятиліття ця країна активно готувалася покинути світову футбольну периферію. Право провести фінальну частину чемпіонату світу в 2022 році - лише частина пазлу, який повинен скластися воєдино і привести Катар як мінімум на рівень одного з лідерів в своєму регіоні.

Чудові молодіжні академії, до роботи над якими катарці залучали найкращих фахівців з усього світу, вже почали давати свої перші плоди, коли в минулому році збірна Катару сенсаційно виграла Кубок Азії з футболу, впевнено здолавши у фіналі Японію з рахунком 3:1. А ще можна згадати участь цієї команди в Кубку Америки-2019, де катарці хоч і посіли останнє місце в групі з Колумбією, Аргентиною і Парагваєм, але їхній виступ аж ніяк не можна було назвати негідним.

Вже зараз у складі катарської національної команди є досить цікаві молоді футболісти, як наприклад, 23-річний вінгер Акрам Афіф та 24-річний форвард Алмоез Алі. До останнього навіть приписували інтерес вітчизняному «Шахтарю» та італійському «Мілану», що про щось, та й говорить. Звичайно, збірна Катару, яка зіграє на ЧС-2022 в статусі господарки турніру, не буде фаворитом змагання, але є всі передумови до того, що й «боксерською грушею» ці представники азіатського регіону не виступлять. У всякому разі, не буде великою сенсацією, якщо катарці навіть виберуться в плей-оф найближчого чемпіонату світу, що може послужити ще більшим трампліном для подальшого розвитку «гри № 1» в цій країні.