Артем ФРАНКОВ: «Тільки спустошення. Допливли... Догралися...»

Головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков прокоментував поразку «Динамо» від «Колоса» (0:2) у 32-му турі УПЛ і підбив підсумки сезону для київського клубу.

«Начебто потрібно подякувати «Десні»? Не тягне. За деяких причин.

По-перше, «Десна» героїчно боролася за свої, а не сусідські інтереси і зупинилася за півкроку від Ліги чемпіонів - ось де безглузді поразки, серед яких головну було отримано тільки що від напівдублю «Олександрії», вилізли боком. В цілому сезон - ого-го, а осад на фініші залишився!

По-друге, у «Динамо» осад залишився куди більшим - осадище! І не дай бог вирішувати свої турнірні завдання, коли немає місця радості від виконаної роботи, немає місця радості взагалі - тільки спустошення. Допливли... Догралися... І поразка від «Колоса», якій можна придумати п'ять виправдань - втома, Вербич, непруха, Волинець і т.д. - з легкістю буде скинуто зі столу повторенням фрази: поразка від «Колоса»... У матчі, де влаштовувала нічия.

По-третє, це ж все було заради чогось? Якщо нашій з вами радості, то явно не вийшло: оптимістичні картинки в грі «Динамо» були рідкісними і блідими, картинки зневіри і безнадії (всі пригадували «Лугано» на цьому ж стадіоні?) - не встигають забутися, яскравими і вражаючими. Так, Кубок, так, трофей. Але ця неймовірна, що буяла абсолютно жахливими поворотами, боротьба за друге місце не дінеться нікуди. А разом із нею - провальна Ліга Європи, про яку злегка встигли забути.

По-четверте, вбиває, з одного боку, усвідомлення того, що ця команда іноді може грати краще, набагато краще, з іншого - що вона вміє грати так, хоч святих винось. І що на нас чекає у вересні?

Втім, дізнаємося. Я б із задоволенням і з розмаху торохнув тут якимось рецептом, якби був хоч на двадцять відсотків впевнений, що робити потрібно так, тільки так і не інакше. Але утримаюся. Рішення приймати тим, хто теж все це бачив і анітрохи не в меншій мірі пропускав через себе. І вже хто точно зацікавлений в результаті команди по-справжньому, без всяких поправок на істерики і єдину народну позицію, яка жодного разу не єдина, а ділиться на десятки потічків і течій - від крайніх лівих до гранично правих.

Прошу вас - зараз відкладіть все це. Завтра нам потрібно поховати Володимира Федоровича Лозинського і потім вже з опухлими від сліз очима шукати якісь слова і рецепти... Максимально присадивши, відкинувши емоції. Що потрібно зробити. Що можна зробити. Наскільки велика різниця між цими «що»!

Із закінченням вас цього неймовірно важкого сезону, який... Ну-с, подивимося, як ми будемо його згадувати. Якщо виключно лайками - то це добре. Значить, далі стало краще», - написав Франков.