13-кратні: ключові підсумки чемпіонського сезону Шахтаря

Здобувши вольову перемогу над «Олександрією» (3:2) в 27-му турі УПЛ, «Шахтар» не просто в черговий раз довів, що має характер, а й здобув четвертий поспіль і тринадцятий в історії титул чемпіона України, а також, як підкреслив президент донеччан Рінат Ахметов, став клубом не тільки з великими амбіціями, але й з великими традиціями.

Комусь може здатися, що здобути чергове «золото» в УПЛ було занадто простим завданням для «Шахтаря», проте не проблема «гірників», що конкуренти на цей раз виявилися не зовсім готовими до серйозної боротьби на дистанції, та й зберігати концентрацію і старанність на максимумі теж потрібно вміти. Що ж, давайте поговоримо про ключові результати чергового чемпіонського сезону для «Шахтаря»...

Перший під керівництвом Каштру

Перш за все, потрібно відзначати, що нинішній захист титулу «Шахтар» успішно здійснив за нового головного тренера - португальця Луїша Каштру, який минулого літа змінив біля керма команди Паулу Фонсеку, який відбув до «Роми». Коли вибір керівництва «гірників» припав на маловідомого, та ще й не настільки молодого, як його попередник, фахівця, багато хто вирішив, що це якась агонія в спробі зберегти «португальський тренерський вектор». Так, Каштру міг похвалитися нетривалим досвідом роботи з «Порту», ​​проте ніяких гучних титулів в його кар'єрі до «Шахтаря» не було, не кажучи вже про досвід керівництва командою в Лізі чемпіонів.

Втім, Каштру, на відміну від Фонсеки, прийшовши в «Шахтар», показав весь свій досвід і «сивину сивин». Луїш не став відразу ж кардинально щось змінювати, що раніше спробував Паулу і провалився в кваліфікації Ліги чемпіонів, а віддав перевагу плавному переходу від старої системи - до тієї, яку вважає за краще він. Згодом «гірники» не тільки почали куди частіше грати за схемою 4-1-4-1, замість звичної при Фонсеці та Луческу 4-2-3-1, але й в цілому почали приділяти більше уваги атаці, креативу та гостроті, ніж це було за часів Паулу.

У підсумку, обійшовшись без гучних провалів, «Шахтар» успішно дістався до титулу чемпіона України, вигравши його за рекордні 5 турів до офіційного фінішу сезону. Сам Каштру після фінального свистка в матчі з «Олександрією», як здалося, помолодшав років на 15 мінімум - стільки емоцій та радості в очах було у цього фахівця. Недарма після матчу Каштру насамперед сказав, що пройшов довгий шлях до цього тріумфу - з самих низів португальської трясовини і до клубу, що регулярно грає в Лізі чемпіонів.

Молодіжний вектор

Запрошуючи Каштру, керівники «гірників» переслідували ще одну задачу - дати новий імпульс розвитку перспективним молодим футболістам, яких нині чимало в стані «гірників». Луїш, на відміну від Фонсеки, якого часто критикували за небажання до змін і прагнення постійно грати оптимальним поєднанням футболістів, почав куди більше довіряти молоді. Так, дебютувати на професійному рівні поки при Каштру в «Шахтарі» вдалося лише Артему Бондаренку, проте в цілому португалець використовував молодих куди активніше. Скажімо, з числа тих, кому ще не виповнилося 22 роки, в нинішньому розіграші УПЛ на поле в помаранчево-чорній футболці виходило 10 футболістів, які сумарно провели 6464 хвилини, записавши на свій рахунок 12 забитих м'ячів і 9 результативних передач. За Фонсеки в сезоні-2018/19 аналогічна статистика (заграні футболісти віком до 22 років) була куди менш привабливою: 7 гравців, 2554 хвилини на полі, 4 голи, 2 асисти.

Розвиток молодих гравців концептуально дуже важливий для «Шахтаря», який хоче зберегти за собою імідж клубу, що вміє працювати з перспективними футболістами, виводити їх на високий рівень, а згодом добре заробляти на трансферах в топ-клуби. За Фонсеки робити подібне не дуже вдавалося, за Каштру нині був зроблений рішучий крок у цьому напрямку, а тому результати не повинні змусити себе чекати - вже як мінімум Додо, Тете і Соломон за підсумками цього сезону встигли потрапити «на олівець» ряду серйозних клубів континенту.

Залежність від ветеранів

Втім, хоч як би не хвалили Каштру за прихильність молоді, а нинішній «Шахтар» багато в чому все ще тримається на чотирьох китах-ветеранах - Тайсоні, Марлосі, Жуніорі Мораесі та Ісмаїлі. Перші троє в УПЛ-2019/20 стали найрезультативнішими гравцями команди, забивши сумарно 42 з 69 командних голів.

При всіх здібностях Тете, Соломона і Фернандо, молодим поки не вдається демонструвати настільки якісну гру в завершальній фазі атак. Наприклад, ізраїльтянин провів 15 матчів, але зумів відзначитися лише 1 голом і 2 асистами. Так, Манор переважно виходив на заміну (в 9 випадках) і провів на полі не так багато ігрового часу (631 хвилину), але його показники все одно поки вкрай далекі від того, що дає «гірникам» Марлос. 32-річний бразилець з українським паспортом в 21 матчі відзначився 13 голами і 3 асистами. На полі Марлос провів 1499 хвилин, що в 2,4 рази більше, ніж у Соломона, однак результативність цих гравців відрізняється в більш ніж 5 разів. До слова, чому для порівняння взяли Марлоса? Тому, що він теж проводив на полі далеко не максимум ігрового часу, будучи заміненим по ходу 10 з 21 матчів.

У перспективі «Шахтар» має ким замінити Тайсона, Марлоса і Жуніора Мораеса (про Ісмаїлі говорити поки складніше), проте Каштру по ходу сезону-2019/20 кардинально не вдалося наблизитися до вирішення цієї проблеми. Тому залишається тільки гадати, яким постане перед глядачами «Шахтар», коли його ряди покине тріо вікових лідерів.

Спад Коваленка

Складно зрозуміти, про що говорив Луческу, коли гостро критикував Фонсеку за «знищення» Віктора Коваленка, але якщо румун і справді так вважав, то ще важче уявити, як в такому випадку можна охарактеризувати перший сезон цього хавбека за Луїша Каштру...

Беремо найбільш простий та об'єктивний критерій - статистику. У першому сезоні Фонсеки в УПЛ Коваленко провів 28 матчів, відзначившись 7 голами і 1 асистом, ставши другим після Феррейри бомбардиром команди. У другому - 27 матчів, 4 голи (5-й у списку командних бомбардирів). У заключному сезоні Фонсеки в «Шахтарі» на рахунку Коваленка було 25 матчів, 7 голів і 2 асисти, що дозволило Віктору знову потрапити до топ-5 бомбардирів команди, зайнявши високу 3-ю позицію.

З приходом на пост головного тренера «Шахтаря» Луїша Каштру регрес в кар'єрі Віктора Коваленка стало видно, як прийнято говорити в таких випадках, неозброєним оком. Українець до нинішнього моменту взяв участь в 16 матчах УПЛ (лише 7 починав у стартовому складі), а відзначитися зумів і зовсім лише 1 забитим м'ячем. Щоб оцінити цифри наочніше - пропонуємо поглянути на таблицю нижче.

Очевидно, що Каштру поки не може знайти в своїй команді оптимальну позицію для Коваленка. Якщо Віктор непогано був адаптований до схеми 4-2-3-1, то розстановка 4-1-4-1 поки йому не дуже підходить, що й відображається у виборі тренера. У поточному сезоні УПЛ більше за Коваленка (11 разів) потрапляли в заявку на гру, але так і не виходили на поле тільки чотири футболісти «Шахтаря» - Дентіньо (17 разів), резервний воротар Шевченко (16), Соломон і Болбат (по 12). В якійсь мірі це виглядає симптоматично, а тому, якщо розмови щодо «Роми» не були чимось з розряду «агентських закидів», то і Коваленку, і «Шахтарю», напевно, варто як слід подумати над подібною можливістю...

Попереду у Каштру ще дуже багато роботи

В цілому перший сезон Луїша Каштру в «Шахтарі» можна оцінити як успішний. Він практично повністю виконав ключові завдання, які стоять перед командою - виграш чемпіонату і гідна гра в єврокубках. Під останньою, швидше за все, керівництво клубу розуміло вихід до плей-оф Ліги чемпіонів, але катастрофа в матчі проти «Аталанти» (0:3) призвела до того, що «гірники» вирушили до Ліги Європи, де до призупинення турніру через пандемію коронавірусу їм вдавалося виглядати більш ніж впевнено.

Двома «ложками дьогтю» можуть виступити неприємні для уболівальників «Шахтаря» поразки від «Динамо» в Суперкубку і Кубку України, які не дозволили «гірникам» поповнити свій музей ще й цими трофеями - Фонсека до подібного привчив, вигравши за три роки все, що тільки можна було в Україні.

Втім, попереду у Каштру ще багато роботи, яка обіцяє бути дуже цікавою. Крім згадуваних вище Тайсона, Марлоса, Ісмаїлі і Жуніора Мораеса, нинішня команда багато в чому залежить від ще кількох вікових гравців - зокрема, Пятова і Степаненка. Це означає, що якщо не в наступному сезоні, то через рік точно «Шахтарю» доведеться робити кардинальну перебудову складу, коли молоді і перспективні нині виконавці повинні будуть вийти на ключові позиції. Роль тренерського штабу в подібній трансформації колосальна, а тому Каштру, якщо він хоче продовжити контракт з «гірниками», термін дії якого закінчується наступного літа, належить як слід поламати голову над вирішенням цього завдання. Їхати далі на «багажі Луческу», що багато хто приписував Фонсеці, «Шахтарю» вже просто не вийде. Значить, попереду будуть нові сміливі рішення, тактичні новинки і необхідність при всьому цьому відповідати амбіціям клубу та його керівництва.

Олексій СЛИВЧЕНКО