5 бійців UFC, які не виправдали сподівань

У кожному виді спорту бувають такі атлети, які отримують величезну увагу з боку вболівальників, але в підсумку вони не відповідають їхнім очікуванням. ММА не виняток, далеко не кожен перспективний боєць пробивається до вершин.

Ми згадали п'ятьох бійців, що на початку своєї кар'єри в UFC гучно заявили про себе, але дуже скоро результати яких пішли вниз, і галас навколо їхніх імен став спадати.

Роджер Уерта - легка вага

Уерта за рахунок свого вражаючого рекорду, захоплюючого стилю і привабливої ​​зовнішності мав усі можливості для того, щоб стати суперзіркою UFC. «Матадор» підписав контракт з промоушеном у вересні 2006 року і відразу ж привернув до себе увагу.

До кінця 2007 року він виграв кожен з шести своїх поєдинків в UFC (чотири достроково), ставши учасників трьох «боїв вечора». У 2007 році Уерта став першим бійцем ММА, що потрапив на обкладинку журналу «Sports Illustrated». Здавалося, що його тайтл-шот не за горами.

Однак на UFC 87 його 16-матчева переможна серія обірвалася на Кенні Флоріані. Після цього Уерта програв Грею Мейнарду на UFC Fight Night 19, і його контракт з промоушеном закінчився. Він перебрався в Bellator, де його кар'єра стартувала не так успішно, як в UFC - дві поразки в трьох боях. Після чого Роджер відправився в Азію виступати в ONE Championship.

У 2018 році він повернувся до Bellator, щоб програти три бої підряд. Таким чином, починаючи з 2008 року до сьогодні, рекорд Уерти становить 4-11.

Х'юстон Александер - напівважка вага

Александера завжди будуть пам'ятати за його сенсаційну перемогу над Кітом Джардіні, коли він нокаутував фаворита за 48 секунд у своєму дебютному поєдинку в октагоні на UFC 71 в 2007 році. У наступному бою «Ассасин» довів, що це було не просто везінням, нокаутувавши за 61 секунду Алессіо Сакару на UFC 75.

Популярність Александера різко зросла, і свій третій поєдинок того року він проводив в ко-мейн івент UFC 78 проти Тіаго Сільви. І це стало початком кінця кар'єри Александера в UFC. Сільва нокаутував бійця з Омахи в першому раунді. За цим послідували поразки нокаутами від Джеймса Ірвіна за 8 секунд і Еріка Шафера, також у першому раунді.

Александер покинув UFC, щоб піднятися в хевівейт, здобути перемогу на регіональній арені, повернутися в UFC у 2009 році, програти Кімбо Слайсу одноголосним рішенням і вже назавжди покинути промоушен №1.

Александер зі змінним успіхом продовжить виступати в різних організаціях, включаючи Bellator, доки не завершить кар'єру в 2017 році у віці 45 років.

Рамо Тьєрі Сокуджу - напівважка вага

На відміну від інших бійців в цьому списку, успіх Сокуджу прийшов до його появи в UFC. Його 23-секундний нокаут Антоніо Рожеріо Ногейри на Pride 33 до сих пір вважається одним з найбільших апсетів у історії ММА. Перемога припала тільки на четвертий професійний бій камерунця, в той час, як «Ліл Ног» був набагато досвідченішим.

Сокуджу переніс цей імпульс у свій наступний бій, нокаутувавши в першому раунді Рікардо Арону на Pride 34. Незабаром після цього UFC придбав Pride, і вболівальники стали пускати слину в очікуванні появи в октагоні «Африканського вбивці».

Але Сокуджу не зміг продовжити успішний забіг. Переможець відкритого чемпіонату США з дзюдо 2001 дебютував у промоушені проти майбутнього чемпіона Ліоте Мачіди на UFC 79. Відсутність досвіду Сокуджу в БЖЖ проявилося, як тільки бій перейшов на землю, де «Дракон» засабмітив його в другому раунді.

Проспект-напівважковаговик відігрався в наступному бою, здолавши Казухіро Накамуру, щоб потім бути нокаутованим Луїсом Кане і покинути UFC менш ніж через рік після підписання контракту. Сокуджу згодом виступав під банером безлічі промоушенів, включаючи Strikeforce, DREAM і Bellator, але як про грізну силу про нього більше ніколи не говорили. Свій останній бій він провів у жовтні 2017 року, вигравши у Джеймі Абдулли і поліпшивши свій рекорд до 19-18.

Тревіс Браун - важка вага

Нові фанати ММА знають Брауна, як чоловіка колишньої зірки UFC і WWE Ронди Раузі. Однак на піку Браун ледь не побився за титул UFC.

Гаваєць вперше з'явився в октагоні в 2010 році, коли на The Ultimate Fighter 11 Finale він в першому раунді нокаутував Джеймса МакСуїні. Потім послідувала нічия проти Чейка Конго, який вже зробив собі ім'я, і серія з трьох перемог, включаючи нокаут Стефана Струве. У 2012 році на UFC on FX 5 «Бігфут» Сільва фінішував ударами проспекта, тим самим завдавши йому першої поразки в кар'єрі.

Але Браун не зламався і видав приголомшливу серію з трьох перемог нокаутом в першому раунді. Фінішувавши Габріеля Гонзагу, Алістара Оверіма і Джоша Барнетта, він отримав претендентський бій проти Фабрісіо Вердума і з тріском програв його одноголосним суддівським рішенням. З цього почалося падіння «Хапи», він виграв лише дві сутички з семи і в 2017 році після чотирьох поразок поспіль завершив кар'єру бійця.

Ерік Сільва - напівсередня вага

Сільві потрібно було всього 40 секунд, щоб справити враження в своєму промоушен-дебюті у 2011 році, відправивши в нокаут Луїса Рамоса на UFC 134. Але стати топом в напівсередній вазі, здавалося, маючи всі задатки для цього, у нього не вийшло.

Протягом усієї своєї 8-річної кар'єри в UFC він чергував перемоги з поразками. Навіть після кількох невдач його продовжували вважати перспективним. «Тигр» зумів взяти верх над такими бійцями, як Джейсон Хай, Майк Родс і екс-претендент на титул UFC Джош Кошчек. Але ключові поразки Джошу Фітчу, Донг Хьюн Кіму і Метту Брауну не дозволили Сільві вступити у претендентську гонку.

Найгірша частина кар'єри Сільви припала відразу після його перемоги над Кошчеком - чотири поразки в п'яти боях і відхід з UFC в Bellator, де він програв обидва своїх бої.