Володимир ВАКЕРЯК: «Южанки повинні грати в наступній Лізі чемпіонів

Минулий сезон для «Хіміка» був знаменний насамперед тим, що клуб з Южного став першим в історії жіночого волейболу України, який виступив в груповому турнірі Ліги чемпіонів. Крім того, волейбольна команда Одеського припортового заводу завоювала два національних трофеї - четвертий поспіль Суперкубок і сьомий поспіль Кубок країни, округливши, таким чином, кількість титулів до двадцяти. А ось чемпіонат України в Суперлізі, як відомо, через пандемію коронавірусу був завершений без визначення чемпіона і призерів.
Підсумки виступу «Хіміка» в сезоні 2019-2020 років підвів його президент Володимир Вакеряк.

- Відразу хочу сказати, що, на мій погляд, виконком Федерації волейболу України (ФВУ) прийняв правильне рішення достроково завершити чемпіонат у нинішній ситуації. Так само, до речі, діяли федерації волейболу Німеччини та Італії. Адже визначати переможця і призера в недоігранному чемпіонаті було б, м'яко кажучи, не зовсім коректно. Хочу нагадати, що не були зіграни два тури на першому етапі і два фінальних тури, які і повинні були назвати трійку призерів. Що стосується «Хіміка», то у нас була своя мотивація, щоб завершити цей чемпіонат на першому місці - ми могли завоювати десятий чемпіонський титул, але здоров'я людей важливіше.

Якщо говорити про підсумки виступу нашої команди в нинішньому сезоні, то треба обов'язково повернутися в сезон, який йому передував. Саме тоді, маючи в своєму розпорядженні певний підбір гравців, ми прийняли рішення про участь у найпрестижнішому волейбольному жіночому клубному турнірі Європи Лізі чемпіонів. Однак вже у міжсезоння «Хімік» залишила велика група волейболісток, четверо з яких несли основне навантаження. Зрозуміло, що тренерському штабу довелося непросто і нам, по суті, треба було будувати практично нову команду. Втім, пройшовши важкі кваліфікаційні раунди, ми все ж зуміли вийти до групового турніру Ліги чемпіонів, що стало великим досягненням і для «Хіміка», і для українського волейболу.

По ходу сезону «Хімік» крок за кроком прогресував, команда поступово зіграватися і перетворювалася на боєздатний колектив, який ми побачили в «Фіналі чотирьох» Кубку України і в ряді єврокубкових матчів. Дуже шкода, що з об'єктивних причин, нам не вдалося завершити сезон і постаратися завоювати наші десяті чемпіонські медалі. Але, розраховую, що ми завоюємо їх в наступному сезоні, який, до слова, стане двадцятим в історії «Хіміка».

- Ліга чемпіонів, особливо груповий турнір - це високі вимоги по організації матчів, зокрема, трансляцій. Які висновки для себе зробили за підсумками сезону в Лізі чемпіонів?
- Ліга чемпіонів, дійсно, найскладніший клубний турнір - і в ігровому плані, і в плані організації, зокрема, використання системи «відеочелендж». Зазначу, що ми стали першою українською командою, яка використовує цю систему. Згоден, що є і серйозні вимоги до трансляції. В цьому відношенні велика робота була проведена колективом ФСК «Олімп» - і щодо забезпечення відеостудії, і по організації трансляцій. Напрацьовано певний досвід, але нам, безумовно, є куди рости і розвиватися в цьому відношенні.

- Вихід до групового турніру Ліги чемпіонів, сам по собі, великий успіх. Яке враження залишилось від виступу команди на цій стадії, де виграти так і не вдалося, хоча шанси для цього були?
- Ми потрапили в дуже непросту групу, де, безумовно, виділявся діючий переможець Ліги чемпіонів - італійська «Новара», а крім того серед суперників були чемпіони Німеччини та Польщі. Звичайно, хотілося більш високого результату в груповому турнірі. Десь ми недопрацювали, десь суперники були явно сильнішими, десь не вистачало в психологічному відношенні, адже участь в груповому турнірі - це особливий стан і для гравців, і для команди в цілому.
Відрадно, що «Хімік» подарував вболівальникам справжнє волейбольний свято, адже ігровий зал ФСК «Олімп» на матчах Ліги чемпіонів був заповнений практично вщерть, на матчі приїжджали вболівальники з усієї області. Хотів би окремо їм подякувати за ту підтримку, яку вони надавали команді. А перемоги в груповому турнірі Ліги чемпіонів ще прийдуть.
В будь-якому випадку, «Хімік» здобув відмінний досвід, який, безумовно, стане в нагоді.

- Як ви, як керівник клубу, ставитеся до поразок команди?
- Поразка поразці різниця. Та й нікуди не дінешся від них - це ж спорт. Звичайно, поразки в Лізі чемпіонів і в чемпіонаті України сприймаються по-різному. Але, в будь-якому випадку, треба виконувати роботу над помилками, вносити корективи, щоб у майбутньому їх уникати.

- Є попит з тренерського штабу за поразки, або ви, мислячи стратегічно, оцінюєте вже підсумок виступу в тому чи іншому турнірі?
- Безумовно, є персональна відповідальність тренерського штабу за поразки, і програш навіть одного сету неприємний. Але, головне, безумовно, вирішення стратегічних завдань - перемогти у всіх національних змаганнях.

- Як ви ставилися до спорту до того, як стали президентом ВК «Хімік» в 2016 році?
- До спорту завжди ставився позитивно, радів успіхам і волейбольної, і баскетбольної команд Одеського припортового заводу, южненських майстрів веслування. Вже працюючи на заводі, став ближче знайомитися з жіночим волейболом, який для мене був до певного часу як терра інкогніта. Коли посів посаду президента ВК «Хімік», став, природно, більш щільно цікавитися волейболом. До слова, в шкільні роки займався гандболом, і досить часто приїжджав до Южного для участі в змаганнях.

- Яка перемога «Хіміка» викликала у Вас найбільш сильні емоції?
- Завоювання чемпіонського титулу в сезоні 2016-2017 років, коли я вперше керував клубом. Це для мене, мабуть, найяскравіша перемога.

- Цей успіх можна порівняти з недавньою перемогою в Кубку України?
- Думаю що ні. Перша назавжди залишиться найяскравішою. У Кам'янському команда просто виконала одне із завдань, поставлених в нинішньому сезоні - завоювала Кубок України. Крім цього, такими, як відомо, були вихід в груповий турнір Ліги чемпіонів, а також перемога в національних турнірах. Виграли при цьому у «Прометея» - добре, але перемога над командою з Кам'янського не самоціль. Так, красива гра була, принципова. В цьому п'ятисетовому трилері наші волейболістки показали свій характер, бійцівські якості, зберегли голову холодною і дотиснули «Прометей» у вирішальній партії. Але, не менш важливим був і фінальний матч з «Галичанкою», адже на кону стояв Кубок України. Гравці «Хіміка» тут також показали характер, довівши фінал до перемоги.

- Чималу лепту в цей успіх внесли і два новачки, які поповнили команду на старті календарного року - одна з найсильніших нападників країни останнього десятиліття Ганна Кириченко і перший в історії українського волейболу американський гравець в особі Кез Браун ...
- Це рішення не було раптовим, необхідність посилення ми обговорювали з тренерським штабом «Хіміка» та раніше, а результати матчів з «Прометеєм» зайвий раз переконали в цьому. Нам вдалося оперативно вирішити питання, пов'язані з придбанням гравців, які досить успішно вписалися в команду - і Ганна Кириченко, і Кез Браун показують відмінну гру, як в цілому і вся команда.

- Після участі в груповому турнірі Лізі чемпіонів «Хімік» знову буде заявлятися для участі в цьому єврокубку і в наступному сезоні. Шоправда, питання представництва України в цьому турнірі не зовсім зрозуміле. Президент ФВУ Михайло Мельник у своєму інтерв'ю сказав, що є теоретична можливість участі у Лізі чемпіонів двох українських команд - «Хіміка» та «Прометея». Ваша думка з цього приводу.
- Відповідаючи на питання про участь, або точніше про учасників Ліги чемпіонів від нашої країни, хочу звернутися до такого документу як регламент змагань з волейболу в Україні сезону 2019-2020 рр., який повторює регламент європейських клубних змагань в частині визначення учасників єврокубків. В пункті 14.15 українського документа сказано, що представляти країну в єврокубках мають право команди в наступному порядку: в першу чергу чемпіон України, в другу - володар Кубку України, далі - призери чемпіонату. Чемпіон, як відомо, не визначений, і тому саме «Хімік», як володар Кубку України, має першочергове право представляти країну в найсильнішому клубному турнірі Європи. Згідно єврокубкового рейтингу Україна має в Лізі чемпіонів лише одне місце. І воно повинно бути віддано «Хіміку».
Якщо ж Українї буде надано друге місце - те, про що говорив Михайло Мельник, то друге місце може бути віддано другій команді в рейтингу за підсумками сезону, що минув, якщо такий буде складено і буде братися до уваги.
Ще раз хотів би зазначити, що Ліга чемпіонів - це, безумовно, величезний досвід для команди і волейболісток. Це турнір, який коштує набагато вище двох інших і за рівнем команд, гравців, і за вимогами, які пред'являються до учасників. Участь у Лізі чемпіонів вимагає серйозної організації клубної роботи, технічного оснащення, а також місткого ігрового залу.
Крім того, участь в Лізі чемпіонів, і «Хімік» знає про це не з чуток, це дуже інтенсивний графік ігор. Наші волейболістки молодці, вони з честю його витримали. Маючи такий важкий графік протягом п'яти місяців (з жовтня по лютий), команда після прильоту з єврокубкового поєдинку, тут же відправлялася на матчі внутрішніх змагань і в підсумку зуміла на фініші цих перегонів завоювати Кубок України. Честь і хвала гравцям і тренерам.

- Володимир Ярославович, розкажіть як «Хімік» живе в умовах карантину?
- Для волейболісток сезон, до слова, ще не закінчений, всі вони отримали індивідуальні завдання і будуть працювати в домашніх умовах до кінця квітня. Тренерський штаб і гравці повністю здорові. Ми сподіваємося, що заходи, які вживаються в Україні, дозволять досить швидко подолати пандемію коронавірусу, і пережити її з відносно невеликою кількістю людей, що перехворіють, і ніщо не завадить українцям вже влітку повернутися до своїх повсякденних занять, а команді «Хімік» до занять волейболом. Хоча на даному етапі абсолютно незрозуміло, коли відновиться волейбольне життя в повному обсязі, і як пандемія вплине на український волейбол, адже утримання команди - це серйозні фінансові витрати.

- Наскільки пандемія коронавірусу вплинула, або може вплинути, на фінансування «Хіміка»?
- Карантин ніяк не позначається на роботі Одеського припортового заводу - підприємство працює в тому ж режимі, як і раніше. Відповідно до рішення Кабміну, підприємства з безперервним циклом роботи, яким є і таке підприємство хімічної галузі як ОПЗ, продовжують працювати. Щодо фінансування безпосередньо ВК «Хімік», то тут, думаю, все повинно зберегтися на тому ж рівні. Новий керівник заводу Микола Іванович Синиця - людина волейбольна, очолює федерацію волейболу Київської області, входить до опікунської ради ФВУ і з розумінням ставиться до тієї роботи, яку ми робимо в спортивній сфері, всіляко підтримуючи наше прагнення розвиватися.

За матеріалами сайту ВК «Хімік»