Маріанна Закарлюк розповіла, як потрапила в аварію зі своєю сестрою

23-річна українська тенісистка Маріанна Закарлюк розповіла, як потрапила в аварію зі своєю сестрою Таїсією.

- Мені було без малого 18, Таї - 20. Нас майже нікуди не випускали, ми були домашніми дівчатами. І ось одного разу відпросилися у батьків розвіятися. Батьки дали машину. Тая за кермом - поїхали в ресторан, потім в клуб. Причому пробули там до години-двох. Пам'ятаю, батьки не спали, переживали за нас. Повертаючись додому, кажу мамі по телефону: «Їдемо додому в машині, будемо через кілька хвилин. Не хвилюйтеся». Піднімаю очі і бачу яскраві фари навпроти. Тільки й встигла крикнути: «Тая!». Лобове. На швидкості.

Отямилась - в машині дим. Я нічого не розумію, в голові шум, все розпливається. Кажу, Тая, треба вийти з машини. Вона - не можу, нога болить. Водій іншої машини без свідомості. Я до сих пір пам'ятаю, як його бідного витягали. Все тіло - желейне, море крові. Ми в стані шоку - півмашини розбито вщент. Коли приїхала швидка, просила відвезти нас з Таїсією в одну лікарню, так батькам було б простіше нас відвідати. Не дозволили: мене - в дитячу, сестру - у дорослу. Як зараз пам'ятаю, в гарному платті і з розрядженим телефоном. Пристойний струс мозку, спина трохи боліла, але нічого відверто страшного. Хіба що я абсолютно нічого не чула. У палату мене поклали тільки до чотирьох ранку. Я не те що заснути, лежати не могла - все боліло. Кажу медсестрі, дайте знеболююче. Вона мені: «А в тебе гроші з собою? Треба спуститися вниз в аптеку і купити знеболююче». Кажу: «Ви бачите, що у мене навіть речей з собою немає». Я не вірила в реальність такого діалогу. Заспокоювала себе - напевно глибока ніч, тому немає ліків. У палаті зі мною лежала дівчинка. Прокинулася, дала свої медикаменти. Мене ними накололи. І я нарешті заснула. Ось такий у нас рівень безкоштовної медицини. Зранку приїхали батьки в сльозах. Побачили своїх дітей, народжених вдруге.

- Як вони відреагували?
- Мама зранку поїхала до сестри, тато - до мене. Єдиний раз, коли я його бачила зі сльозами на очах. Я теж розплакалася. Тато обняв, ми просто мовчки довго сиділи. Без слів розуміли - щастя, що всі живі. Машину, так, шкода, але у наших батьків матеріальні цінності ніколи в пріоритеті не стояли. Вони жертвували всім, вкладаючи в нас. Звичайно, для багатьох свої батьки - найкращі. Для нас з Таїсією - вони більше, ніж просто найкращі.

- Хто був винуватцем ДТП?
- Водій іншого авто. Він заснув за кермом.

- Ви перетиналися пізніше?
- Ні. Сестра перетиналася. Відбувся суд, визнавши його винним. Зараз він в інвалідному візку. Його того ранку мало не по частинах збирали. Наша машина не підлягала відновленню, батьки залишилися без засобу пересування - дали дівчатам один раз в користування називається... Розуміючи, в якій ситуації опинився потерпілий, про компенсацію не наполягали. На цьому справу закрили.

Читайте також: Закарлюк: «Прилетіла з Сіднея з температурою 38. Думала, все - пропала»