7 чемпіонів ММА, чия кар'єра пішла прахом в UFC

Всі бійці, як правило, прагнуть потрапити в UFC. Октагон по праву називають тим місцем, де ти показуєш, чого насправді вартий. Одним він приносить славу і гори грошей, а іншим розчарування.

Sport.ua представляє сімку чемпіонів за межами UFC, які, потрапивши в промоушен №1, не зуміли виправдати виданих авансів, і їхня кар'єра там з тріском провалилася.

Гектор Ломбард

У 2012 році Ломбард переходив у UFC в якості великої зірки. Він мав на той момент серію з 25 перемог, включаючи 17 фінішів ударами. Він по черзі виступав в Bellator і австралійській організації CFC, де ставав чемпіоном у середній вазі.

Від бійця з масивною статурою і такими подвигами в клітках фанати чекали дуже багато чого. Але свій дебют в UFC він програв Тіму Боутчу. За цим послідувала перемога нокаутом над Рузімаром Пальяресом і знову поразка - цього разу від Юшина Окамі, що спонукало Гектора опуститися в напівсередню вагу. Перемоги над Нейтом Марквардтом і Джейком Шилдсом показали, що це було гарне рішення, але в підсумку виявилося, що то були його останні звитяги в UFC.

У наступному бою Ломбард долає Джоша Беркмана, але позитивна допінг-проба позбавляє його перемоги. Повернувшись після річної дискваліфікації, Ломбард програє шість боїв поспіль, в трьох з них нокаутом, залишає UFC і йде в кулачні бої Bare Knuckle FC.

Бен Аскрен

Олімпійський борець Аскрен чудово використовував свої навички боротьби в ММА. Він став домінуючим чемпіоном Bellator у напівсередній вазі, чотири рази захистивши пояс. Покинувши Bellator, він завоював аналогічний титул в ONE FC і чотири рази захистив його, перш ніж піти на пенсію в 2017 році.

Але через рік він став частиною безпрецедентної угоди між UFC і One Championship з обміну бійцями. У азіатський промоушен з UFC пішов Деметріус Джонсон, а в зворотному напрямку вирушив Аскрен. На той момент у нього був рекорд 18-0, і всі хотіли дізнатися, чи настільки він хороший.

У березні 2019 року Аскрен дебютував в UFC, але вже в першому раунді був близький до поразки після того, як його потряс Роббі Лоулер. Але Бен зібрався і в тій же п'ятихвилинці фінішував суперника задушенням, хоча рішення рефері досі викликає суперечки. А в наступному бою Аскрен дозволив Хорхе Масвідалю встановити новий рекорд організації, коли той за 5 секунд відправив його в нокаут коліном у стрибку.

Закрити перший програш в кар'єрі Аскрену не вдалося, в наступному бою на UFC Fight Night 162 володар чорного пояса з БЖЖ Деміан Майя засабмітив його, після чого Бен оголосив про свій відхід зі змішаних єдиноборств.

Мірко Філіпович

Мірко «Кро Коп» був однією з найбільших і страхітливих зірок в епоху PRIDE. Після перемоги в Гран-прі PRIDE у відкритій вазі в 2006 році Філіпович переходить в UFC. У дебюті він швидко прибирає зі шляху Едді Санчеса і виходить на бій проти Габріеля Гонзаги, прогнозована перемога над яким давала б йому тайтл-шот проти легендарного Ренді Кутюра.

Але в підсумку Гонзага брутально нокаутував «Кро Копа» його ж зброєю - хайкіком. За цим послідувала поразка Чейку Конго і перший відхід з UFC. У 2009 році Філіпович повернувся, щоб програти чотири з шести боїв - три останні нокаутом. У 2015 році у Мірко був третій забіг в UFC, що складався з одного бою - реваншу з Гонзагою, де хорват помстився за поразку. Пізніше в тому ж році «Кро Коп» попався на допінгу, отримав 2 роки дискваліфікації і був звільнений з UFC. Його загальний рекорд у восьмикутнику 5-6.

Джейк Шилдс

Шилдс протягом багатьох років був одним з найбільш титулованих бійців за межами UFC, він вигравав пояси в таких організаціях як: Shooto, Rumble In The Rock, Elite XC і Strikeforce.

У 2010 році Шилдс переходить в UFC. На той момент у нього була біла смуга з 14 боїв, що включає перемоги над Юшином Окамі, Полом Дейлі, Роббі Лоулером, «Мейхемом» Міллером і Деном Хендерсоном. Але на UFC 121 він ледь не програв Мартіну Кампманну - перемога за очками в дуже близькому бою, що відкрило для нього шлях до зустрічі з чемпіоном у напівсередній вазі Жоржем Сен-П'єром.

GSP переконливо виграв у Шилдса, а спроба реабілітуватися завершилася провалом - програш Джейку Елленбергеру 53-секундним нокаутом. Після Джейк перемагає Йошхіро Акіяму і Еда Хермана, але в другому випадку бій визнали таким, що не відбувся, через провалене Шилдсом тестування на допінг, за що його дискваліфікували.

Повернувшись, Шилдс здобуває дві великі перемоги над Тайроном Вудлі і Деміаном Майєю (обидві роздільним рішенням), але потім він був переможений Гектором Ломбардом. Так завершилася його кар'єра в UFC з рекордом 3-3 (1 NC).

Вілл Брукс

У 2016 році Брукс перебрався в UFC, будучи чемпіоном Bellator в легкій вазі з двома захистами під поясом. Від бійця з двома перемогами над Майклом Чендлером багато чого очікували. У першому бою в октагоні Вілл пройшов Росса Пірсона, але потім на нього чекала катастрофа.

Брукс зазнав трьох поразок поспіль, будучи фінішованим Алексом Олівейрою, Чарльзом Олівейрою і Ніком Ленцем. Після такого Бруксу вказали на двері, і він перейшов у PFL.

Нік Діас

У 2006 році Діас покинув UFC, маючи рекорд в октагоні 6-4. Після цього він бився в PRIDE, EliteXC, Dream і Strikeforce, продовжуючи зміцнюватися в якості одного з найпопулярніших бійців поза UFC.

У 2011 році Нік отримав другий шанс. Він повернувся у восьмикутник як чемпіон Strikeforce в напівсередній вазі з трьома захистами, що не програвав уже чотири роки. Камбек вдався - перемога над Бі Джеєм Пенном. Але більше Діас не перемагав.

Він програв Карлосу Кондиту бій за тимчасовий бій в 170 фунтах, а після був спійманий на вживанні марихуани і відсторонений від боїв. Через рік дискваліфікації він повернувся, щоб без шансів програти домінуючому чемпіону в вельтервейті Жоржу Сен-П'єру. Потім Діас вичекав майже дворічну паузу і програв Андерсону Сільві. Але, як виявилося, Сільва використовував під час підготовки до поєдинку стероїди, через що результатом зустрічі став «No Contest». У свою чергу, Діаса після бою знову спіймали за палінням травки і дискваліфікували на 18 місяців.

Зараз Діасу 36 років, він не бився майже п'ять років, а його загальний рекорд в UFC становить 7-6 (1 NC).

Тарек Саффедін

У 2013 році на останньому івенті в історії Strikeforce Саффедін переміг Нейта Марквардта і завоював титул у напівсередній вазі.

У наступному році Саффедін дебютував в UFC з перемоги над Лім Хьон Гю, але його другий вихід в октагон затьмарила поразка нокаутом від Рорі МакДональда. Після бою травми будуть утримувати бельгійця далеко від клітки більше року. Коли він, нарешті, повернеться, то виграє у Джейка Елленбергера, і це стане його останньою перемогою в резюме. За цим підуть три програші Саффедіна - Ріку Сторі, Кім Дон Хьону і Рафаелю Дос Аньосу в 2017 році. 26 листопада 2019 року Тарек був звільнений з UFC. Незважаючи на те, що йому зараз 33 роки, відновлювати кар'єру він не планує.