Фонсека і Рома: чи надовго роман?

Вчора авторитетне видання Corriere dello Sport, посилаючись на власні джерела в «Ромі», повідомило, що римський клуб може відправити Паулу Фонсеку у відставку. Це може статися в разі невиходу «джаллороссі» в Лігу чемпіонів. Називають навіть можливого наступника екс-тренера «Шахтаря» - Массіміліано Аллегрі, який з минулого літа, коли він залишив «Ювентус», сидить без роботи. «Рома» ж після останніх невдач (нічия і дві поразки в трьох матчах), скотилася на п'яту позицію в Серії А, пропустивши в топ-4 «Аталанту».

***

Першу частину нинішнього сезону для нового керманича «Роми» Паулу Фонсеки можна назвати «медовим місяцем». Незважаючи на видимі проблеми команди (постійна перебудова, відхід лідерів, на місце яких приходять переважно молоді виконавці, конфлікти між гравцями), екс-наставник «Шахтаря» не провалився на новому робочому місці. 2019-й «Рома» завершила в зоні Ліги чемпіонів - власне, саме цього і вимагало керівництво «вовків» від португальського фахівця. Начебто як налагодилися відносини у Паулу і з римськими тіффозі, які спочатку не сприймали цього наставника всерйоз. Але, як видно, найскладніше для Фонсеки і «Роми» в поточному чемпіонаті тільки починається.

Фонсека дуже розраховував на недавнє трансферне вікно. Тренер хотів позбутися і від баласту, і прикупити пару-трійку серйозних виконавців. На жаль для прихильників «джаллороссі» і їх наставника, «Рома» не вирішила свої кадрові проблеми навіть наполовину. Жезус, Пасторе, Перотті і Ундер, яких Фонсека хотів позбутися, в результаті залишилися в команді. У той час як Вічне Місто покинули аж ніяк не зайві Нзонзі і Флоренці. Нічим похвалитися і в плані придбань - замість Лінгарда, Шакірі або Педро, на яких начебто всерйоз претендував римський клуб, в команді опинилися Перес, Ібаньєс і Вільяр.

Футболісти непогані, але іншого, ще не зоряного рівня. Не вдалося «вовкам» прикупити і толкового форварда - але ж це була задача номер один: старіючий Джеко так і залишається єдиною надією в атаці.

***

2020-й рік для «Роми» почався невдало. У семи матчах в рамках серії А - п'ять поразок, одна перемога і одна нічия. І вже втрачене місце в провідній четвірці. І вже лунають голоси обурення на трибунах. І напевно втрачене відчуття хоча б мінімального комфорту у самого тренера римлян. Чи зможе Фонсека подолати цей кризовий відрізок, фактично перший в його римській кар'єрі?

В даному контексті потрібно розуміти, що ми з вами тренера Фонсеку в ролі кризового менеджера практично не знаємо. Португалець прийшов в аж ніяк не кризовий «Шахтар», де була збудована і працювала майже ідеальна для наших широт система, де були зібрані найкращі в країні виконавці. Новому тренеру потрібно було просто розібратися з підшефним господарством, а також навчитися результативно грати проти «автобусів». І першу частину проблеми, і другу Паулу і його штабу вдалося вирішити. Правда, не без втрат і вагань. У зв'язку з цим можна відразу згадати його експеримент з 4-4-2 в матчі-відповіді проти «Янг Бойз», що вилився в виліт команди з Ліги чемпіонів. Пригадується і фактична капітуляція Фонсеки перед «тягловою» тактикою Хацкевича. Одного разу, після чергової поразки від «Динамо», тодішній наставник «гірників» в серцях заявив, що, мовляв, не знає, як грати і обігрувати свого головного конкурента по УПЛ. Але, тим не менш, з часом і Хацкевича він навчився обігрувати, та й в Лізі чемпіонів пошуміти вдалося.

Власне, завдяки непоганій грі «гірників» в головному клубному турнірі континенту португалець і отримав пропозицію від «Роми». Конкретно - римський клуб добре запам'ятав тренера «Шахтаря», з яким перетнувся в 1/8 фіналу ЛЧ в кампанії-2017/2018.

Незважаючи на те, що тоді далі пройшла «Рома», гра чемпіонів України запам'яталася і видовищністю, і їх умінням контролювати м'яч і створювати гольові моменти. Саме нереалізація стала тоді бичем «помаранчево-чорних», які не пустила їх до чвертьфіналу. Ось, власне, і всі видимі для італійців геройства Фонсеки до «Роми». Ось, власне, і всі наші знання про цього тренера в цей же період (ну, можна ще згадати його роботу в «Бразі», з якою «Шахтар» ще Луческу зіткнувся в плей-оф Ліги Європи). Тобто, якщо називати речі своїми іменами, «Рома» в особі Фонсеки набувала своєрідного «кота в мішку». Сім трофеїв, здобутих португальцем в чемпіонаті України, навряд чи додають Паулу особливих вістів, так як на Апеннінах наш чемпіонат не має особливої ​​ваги. Фонсеку брали тому, що він досить успішно зіграв проти «Роми», про що було сказано вище, і може ще через те, що він багато разів називав себе прихильником тренерських методик Гвардіоли і Саррі. А ще й тому, що босам римлян не вдалося роздобути топ-тренерів.

Говорячи простіше, Фонсека в списку претендентів на посаду керманича «вовків» був у другій частині списку. Після Конте, Саррі, Гасперіні, Джампаоло, Михайловича і навіть Де Дзербі. І тут ось ще що. Вибуховий президент «Роми» Джеймс Паллотта хотів бачити на чолі свого дітища Гасперіні, але той вирішив зіграти зі своєю «Аталантою» вперше в історії в Лізі чемпіонів. Новий спортдир клубу Петракі, який змінив одіозного Мончі, ратував за запрошення свого доброго приятеля Конте. Тобто, обидва менеджери вищого ешелону хотіли бачити на чолі «Роми» затятого тренера, але головне - італійця з досвідом роботи в серії А. Але коли ці варіанти не зрослися, Паллотта, за даними італійських ЗМІ, просто охолов до процесу пошуку нового тренера. Ось тоді-то і спливла кандидатура тодішнього тренера «Шахтаря». Фонсека без особливих роздумів прийняв пропозицію «Роми», адже ніколи і не приховував своїх амбіцій попрацювати в більш конкурентному і сильному середовищі, ніж УПЛ. Тобто, в зв'язку з цим можна припустити, що це для Фонсеки «Рома» виявилася більш вигідним варіантом, ніж він для команди.

***

Але, як би там не було, перші місяці на чолі «джаллороссі» для португальського фахівця виявилися успішними. Йому вдалося стабілізувати гру, погасити протиріччя в роздягальні, він виявився тактично підкованим і непоганим мотиватором. Так, можна сперечатися з колишнім асистентом Луческу Ніколіні з приводу того, що «Фонсека будувати не вміє», можна і погодитися, проте оскаржувати його сильні сторони просто нерозумно. Але серія А - це явно інший рівень, ніж УПЛ чи чемпіонат Португалії. Тут потрібно по-справжньому налаштовуватися на кожного опонента, а не «через одного». Крім того, ефект новизни від пришестя Паулу на «Олімпіко» вже давно пройшов. А тут ще й справжній травмопад в команді. Одним словом, у другій частині сезону для Фонсеки і «Роми» почалися сірі будні. А враховуючи, що кадровий ресурс у столичної команди зараз не найкращий, особливо в порівнянні з нинішньою четвіркою провідних команд Італії, можна припустити, що завдання по поверненню «вовків» в груповий турнір чемпіонської Ліги виявиться дуже і дуже складним. І в зв`язку з цим колишньому тренеру «Шахтаря» можна тільки поспівчувати.

Справа в тому, що головний тренер в Італії - це більше, ніж посада. Алленаторе змушені жити між любов'ю і ненавистю, золотої середини в цьому випадку просто не передбачено. І особливо це стосується тренерів «Роми», на яких дуже тисне преса і публіка. А ще тисне Паллотта. Незважаючи на те, що американець за сім років правління «вовчою зграєю» так і не зумів здобути з командою жодного трофея, як і не вивів її в гранди континентального футболу, побивши горщики з тіффозі, себе винним в провалах він не вважає. А ось тренерів при перших же ознаках серйозної кризи змінює без особливих роздумів. На хвилиночку, Фонсека - чотирнадцятий за ліком наставник «Роми» за останні п'ятнадцять років. І досить згадати, як був звільнений Ді Франческо, який привів «вовків» до третього місця в серії А і півфіналу ЛЧ в позаминулому сезоні. Як тільки «Рома» під його керівництвом в минулому чемпіонаті почала терпіти лихо, йому оперативно вказали на двері. Втім, як і Раньєрі, який його замінив. Та ж доля спіткала трохи раніше і Гарсію, при якому команда видала десять поспіль перемог на старті сезону.

Так що в цьому зв'язку не потрібно будувати особливих ілюзій: Фонсеку приберуть при першому ж серйозному шухері. Шкода, звичайно ж, якщо це станеться по ходу нинішнього сезону, адже тренер він дійсно кваліфікований, та й право на помилку має бути. Але з «вовками» жити...

Валерій ВАСИЛЕНКО