Боруссія Д феєрить в Бундеслізі, але цього може бути недостатньо

Три останні феєричні перемоги дортмундської «Боруссії» зробили її головним одкровенням нового 2020-го року, а її новачка Холанда - і зовсім найбільш згадуваним форвардом континенту. П'ятнадцять м'ячів в трьох турах - це дійсно круто, а сім голів за 136 хвилин - ще крутіше. В результаті жовто-чорна «Боруссія» повернулася в чемпіонську гонку, а Холанд більш ніж переконливо замінив чкурнувшого на Піренеї Алькасера. Чергові схвальні епітети можна і потрібно адресувати і менеджменту «Боруссії», який в умовах жорстокої конкуренції все так же здатний знаходити більш ніж гідну «відповідь Чемберлена». Тільки ось стверджувати, що з цими трьома феєричними перемогами «Боруссія» вирішила всі свої проблеми і знову буде на коні, навряд чи можна. Як і називати «другим Мессі» її норвезького новачка. Та й сам клуб, як на мене, поки що не тягне на статус феномена. Чому? Давайте розбиратися.

***

Конкурувати в Бундеслізі з «Баварією» в глобальному плані дуже і дуже складно. Практично нереально. Навіть якщо твоя команда буде сильніше мюнхенської, і на якийсь час вирветься вперед - і на фініші теж - мюнхенський суперклуб зробить все можливе, щоб відігратися і вийти знову на вершину. Причому найчастіше «Баварія» не гребує такими методами, як скупкою лідерів своїх заклятих суперників. Тому не так давно саме баварці для тамтешньої публіки були найненависнішою командою. Поки не з'явився «Лейпциг». Але вискочці до «Зірки Півдня» ще дійсно, як до зірок. Тому що практично всі зірки німецького чемпіонату в підсумку виявляються на «Альянц-Арені». Згадайте, як в Мюнхен перебиралася лідери «Вердера» Баслер, Пісарро Йереміс, Клозе, Гнабрі, Ісмаель, «Байєра» - Баллак, Зе Роберто і Лусіо, «Шальке» - Нойер і ось тепер Нюбель, Гладбаха - Маттеус і Еффенберг, «Штуттгарта »- Маріо Гомес. Регулярно поповнює цей список «переходів з метою послабити конкурента» і дортмундська «Боруссія». Останні приклади - Хуммельс, Гетце і Левандовскі. Як конкурувати з таким монстром, якщо твої фінансові можливості, та й статус теж, істотно нижче?

Як показує практика останніх років, конкурувати все-таки можна. Уособленням конкуренції «Баварії» на внутрішньому ринку можна назвати жовто-чорну «Боруссію». Якщо мюнхенці намагаються скупити всі вершки з німецького (і не тільки цього) трансферного ринку, то дортмундці воліють купувати не тільки зрілих гравців, але і молодих, які ще не засвітилися, футболістів, і перетворювати їх в справжніх зірок. Щоб потім вигідно продати. І не тільки в «Баварію». Останні досягнення «джмелів» в зв'язку з цим - багатомільйонні трансфери Дембеле в «Барселону» і Обамеянга в «Арсенал». А на підході трансфер Санчо: навряд чи Дортмунду вдасться утримати цього самородка. Але, якщо резюмувати цю коротку частину, можна констатувати, що конкуренція нинішньої «Боруссії» дозволяє команді залишатися на плаву, бути на хорошому рівні, але ось перевершити «Баварію» поки не виходить.

***

На початку нинішнього сезону «Баварія» тільки за двох своїх новачків - Ернандеса і Павара - заплатила 115 мільйонів євро. Відповідь «Боруссії» виявився дуже гідним: прийшли молоді Шульц, Брандт і Азар-молодший. За всіх трьох «Дортмунд» заплатив близько 75 мільйонів - копійки за нинішніми мірками (особливо якщо врахувати, що на продажу Пулішіча «джмелі» заробили 65 млн). А ще в «Боруссію» повернувся з «Баварії» Хуммельс.

Так-так, виявляється, є і зворотний шлях, з Мюнхена в Дортмунд (раніше по цій доріжці пішов Гетце). Старина Матс був покликаний стати таким собі дядьком для молодого і зеленого захисту «Боруссії». Він хоч і втратив швидкість, але за вмінням зіграти на «другому поверсі» і видати першу передачу в атаку все ще залишається одним з найкращим у Бундеслізі.

З таким поповненням «Боруссія» всерйоз могла претендувати на титул. Саме «джмелів» німецькі фахівці і вболівальники розглядали в якості головного опонента «мюнхенської машини». Але першу половину сезону для «Боруссії» з Дортмунда не можна забарвити в один яскравий колір; в цій палітрі буде досить і сірих тонів.

Зараз, після 20-го туру чемпіонату Німеччини, коли в активі «Боруссії» аж 56 забитих м'ячів (більше тільки у «Баварії» - 58), складно повірити, що на початку сезону «жовто-чорні» мали проблеми в атаці. І у проблем цих було конкретне прізвище - Алькасер. Іспанець в минулому сезоні був головною забивною силою «Боруссії», і в поточному чемпіонаті була зроблена ставка саме на нього, але через травму на початку жовтня Пако вибув надовго з гри. А коли відновився, вийти на колишній рівень не вдалося. Саме через травму цього форварда і його неоптимальної форми «Боруссія», що зазвичай грає з одним нападаючим на вістрі, зменшила оберти в осінній частині сезону.

А так як рівноцінної заміни Пако не було, функції Алькасера, чи то пак єдиного форварда за його відсутністю виконували Ройс, Брандт і Гетце. Коли стало зрозуміло, що Алькасер вже не повернеться на свій колишній рівень (минулого сезону), дортмундський клуб вийшов на трансферний ринок у пошуках нападника. Найвища кваліфікація менеджменту «Боруссії», зокрема, селекційного відділу, дозволила отримати в недавно закрите вікно одного з головних молодих талантів континенту - норвезького форварда Холанда. Футболіст, який «підірвав» своєю грою груповий турнір цьогорічної Ліги чемпіонів, виявився на «Сигнал Ідуна Парку». Хоча на цього нападника претендували клуби з куди більш вмістким гаманцем - «Барса», «МЮ», «Ювентус». 19-річний нападник феєрично стартував в Бундеслізі: сім голів у трьох матчах. Супер результативна гра Ерлінга дозволила дортмундським уболівальникам забути про втрату Алькасера, який пішов у «Вільярреал». Але про це трохи пізніше.

***

У першій частині сезону несподівано позначилися проблеми «Боруссії» в захисті. Так вже вийшло, що в команді «в живих» залишилося лише три центральні захисники - прибувший Хуммельс, Аканджі і Загаду. У той час як в останнє за ліком літнє трансферне вікно «Боруссія» продала відразу двох вправних центрбеків - Діалло і Топрака. Бажання дортмундців заробити на «ліквідному товарі» легко зрозуміти, але часом воно виходить за рамки необхідного балансу. Часто так виходило, що тренеру команди Фавру доводилося використовувати на позиції центрального захисника номінального опорника Вайґля. Загалом, травма Алькасера, проблеми в центрі захисту, «зношеність» незамінних Ройса, Санчо і Вітселя поряд з «короткою» лавою для запасних призвели до того, що «Боруссія» в осінній частині сезону не змогла скласти конкуренцію лідерам Бундесліги.

***

Окрема історія - наставник «Боруссії». Фавра можна назвати справжнім реаніматором кризових команд. Люсьєн в 2015-му привів Гладбах до третього місця в Бундеслізі, а до цього - в 2009-му, з «Гертою» посів високе четверте місце. Відмінно попрацював швейцарець і з «Ніццою», яку в перший же свій сезон привів до «бронзи» чемпіонату Франції. Тільки от лихо: другі сезони на посаді наставника Фавру досі не вдавалися. Після успіху з «Гертою» в наступному чемпіонаті підопічні Фавра зазнали шість поразок поспіль, і тренеру вказали на двері. У Гладбасі його звільнили після п'яти поразок поспіль, а після третього місця його «Ніцца» на другий рік опустилася на восьме, що і стало причиною розставання. Частково схожа тенденція для Фавра спостерігалася і в поточному чемпіонаті, коли після успішного минулого сезону його команда в новому старті забуксувала.

Однак весняну частину сезону 2019/2020 «Боруссія» почала явно «за здравіє». У трьох останніх поєдинках «джмелі» забили п'ятнадцять м'ячів, сім з яких - на рахунку новачка Холанда. Поваленими виявилися:

«Аугсбург» (5:3)

«Кельн» (5:1)

і «Уніон» (5:0)

Здобуті очки дозволили команді знову вклинитися в чемпіонську гонку - третя зараз «Боруссія» відстає від лідируючої «Баварії» всього на три пункти. З приходом Холанда дортмундців, схоже, вдалося вирішити проблеми в атаці. У відмінній формі зараз і Ройс з Санчо. Схоже, стабілізувалася гра команди і в центрі захисту: Хуммельс з Аканджі склали непоганий дует. Але, при всій повазі до останніх голеадорських подвигів цієї команди, все ж потрібно відзначити, що останні вікторії здобуті над невибагливими середняками-аутсайдерами. Так, в цих поєдинках атака «Боруссії» була і руйнівною, і витонченою, але все-таки справжні висновки потрібно робити з наступних поєдинків. Хоча б з найближчого - проти міцного «Байєра». Та й лобові матчі проти безпосередніх конкурентів - а їх в нинішньому напрочуд конкурентному чемпіонаті Німеччини хоч греблю гати - не за горами.

Там і подивимося, наскільки Холанд нестримний. І наскільки Ройс, Вітсель і Гетце двожильні, а Фавр подолав прокляття «другого сезону».

Валерій ВАСИЛЕНКО