Слідами минулого Євро

В останню неділю січня у Стокгольмі завершився чотирнадцятий чемпіонат Європи з гандболу. На ньому вперше після десятирічної відсутності на світових і континентальних форумах відзначилася участю збірна України. На жаль, відзначилася наша команда саме таки участю, оскільки жодного очка збірна на чолі з Сергієм Бебешком на турнірі не набрала і продовжила серію матчів без перемог у фінальних частинах континентальних першостей, яка триває з 2010 року.

Розклади перед чемпіонатом для нашої збірної були аж ніяк не найпохмуріші. Знову хочеться згадати про жереб і про те, що група В, яка базувалася в Відні, виглядала найрівнішою на першому груповому етапі. Україні зараз важко змагатися з топ-збірними, а ось посперечатися за один з двох квитків в наступний раунд з твердими середняками європейського гандболу, якими є збірні Чехії, Північної Македонії та Австрії, бачилося для нашої команди цілком посильним завданням. Але і така планка виявилася занадто високою для українських гандболістів. До речі, тезу про саму прохідну групу непогано підтверджує той факт, що Австрія і Чехія, які вийшли до другого етапу з нашої групи на двох взяли всього лише одне очко в восьми зустрічах (нічия австрійців проти білорусів) другого групового турніру.

А передумови для вдалого виступу були. У першому матчі проти Північної Македонії наші гандболісти показали справжній бійцівський характер і зуміли відіграти відставання в п'ять м'ячів у другому таймі. І коли до такої бажаної нічиї залишалося всього вісім секунд, пішла фінальна атака македонців і фатальний кидок від Кирила Лазарова паралельно з сиреною про закінчення зустрічі. Чи могла наша збірна зіграти в тому моменті краще? Цілком можливо, адже припустити, що кидати буде головна зірка в складі суперників можна було легко, а сильно помітно це стало після того, як його партнери розійшлися в сторони надаючи Лазарову простір для кидка. Можливо, варто було зіграти проти нього жорстко, навіть ціною порушення правил і роздрібнити ці вісім секунд на ще більш малі відрізки, хоча на той час ми і так вже були в меншості. Втім, заднім числом всі розумні, а в ті секунди Лазаров переграв весь наш захист.

У другому матчі від збірної України не було потрібно героїчного відіграшу. Все тому, що матч з австрійцями наша збірна провела абсолютно на рівних, точніше його перші 55 хвилин. По їх закінченню передбачити переможця було дуже складно, але після нашу команду немов підмінили. Начисто програвши останній відрізок, українські гандболісти отримали підсумкові мінус чотири.

При більшості турнірних розкладів дві стартові поразки не дають шансів на продовження боротьби. Але закрутка в нашій групі виявилася такою, що останній матч в групі В між Україною та Чехією ставав свого роду фінальною баталією за вихід в наступний етап. Для цього нам необхідно було обіграти чехів з різницею в два м'ячі. Але свій найголовніший матч на турнірі Україна повністю провалила. У цей вечір у наших не виходило і в атаці, і при обороні своїх воріт. Поки чехи в першому таймі старанно «обціловували» штанги, втрачали м'яч при передачах і спотикалися при виходах один на один, українці ще трималися і навіть виграли першу тридцятихвилинку. Але варто було збірній Чехії у другому таймі підвищити темп - гра нашої збірної просто посипалася.

Не можна сказати, що хтось із гравців у нашій команді провалив Євро. На рівні відіграв голкіпер Геннадій Комок, забивали м'ячі Владислав Остроушко та Станіслав Жуков, працювали в захисті Дмитро Дорощук та Євген Буйненко. Наші гандболісти старалися, як могли. Але і відзначити когось, сказати, що окремо взятий гравець збірної виблиснув на турнірі або хоча б в окремо взятому матчі, переломив хід поєдинку, або ж затягнув кілька ключових епізодів - теж не можна. Старалися, терпіли, але виділити нікого. Посередній турнір для наших гравців.

Куди більше питань до тренерського штабу збірної України. Незважаючи на всю підготовку до турніру, гра нашої команди виглядала далеко не органічно. І якщо в захисті ще відносно справлялися, то в атаці були помітні явні недопрацювання в командній взаємодії. Більшість голів наша збірна творила в муках, подовгу розігруючи м'яч і роблячи ставку на силу і потужність кидка гравців задньої лінії. До крайніх гравців в атаці м'яч доходив нечасто, а кількість браку в атакуючих діях на окремих відрізках матчів просто зашкалювала. Хоча, два дуже красивих алей-упа в матчі з австрійцями показали, що урізноманітнити гру на половині суперника нашій збірній було під силу.

Особливої ​​уваги заслуговує гра нашої збірної без воротаря в форматі 7 на 6. У сучасному гандболі така практика є звичайною справою, і хороша команда зобов'язана мати її в своєму тактичному арсеналі, але перевагою додаткового гравця ще необхідно навчиться користуватися. Наша збірна в кожному матчі пропускала в свої порожні ворота, в матчі проти господарів турніру з такого голу почався вирішальний ривок австрійців. А в поєдинку з чехами суперники і зовсім накидали в порожні ворота збірної України безліч м'ячів. При цьому сказати, що наша збірна хвацько обігрувала захист суперників за допомогою додаткового гандболіста не можна, як мучилися в атаці вшістьох, так і продовжували це робити в більшості випадків і з сьомим польовим гравцем. Було помітно, що така тактика не приносить результату нашій збірній, але тренерський штаб продовжував її використовувати. В цілому, Україна явно відчувала на майданчику дефіцит тренерської думки і свіжих ідей, тому відставка головного тренера Сергія Бебешка виглядає закономірно. Сергій Васильович вивів Україну на Євро і багато дав нашій збірній, але час рухатися далі.

***

Тепер про турнір вцілому: він вийшов цікавим. Більшість матчів проходила в напруженій боротьбі, гравці радували гарними моментами, а вже на першому етапі відбулися дві величезні сенсації. Збірні Франції та Данії, які вважалися одними з основних претендентів на перемогу, змушені були їхати додому вже після трьох поєдинків. Данці програли боротьбу за вихід з групи ісландцям і угорцям, а французів де-факто вибили головні порушники спокою на турнірі - португальці. Незважаючи на такий провал, Данія гарантовано зіграє на Олімпійських іграх в Токіо, як переможець останнього чемпіонату світу, а французи завдяки високому рейтингу все одно потрапили в олімпійський кваліфікаційний турнір, і прийматимуть одну з груп відбору на головний старт чотириріччя.

Невдало склався чемпіонат для збірних Швеції (сьоме підсумкове місце) і Німеччини (п'яте місце). Шведи явно розраховували на більше на домашньому чемпіонаті, а німці вже четвертий великий турнір поспіль залишаються без медалей.

Головними відкриттями турніру стали збірні Словенії і Португалії. Словенці дісталися до півфіналу, де всього лише у два м'ячі поступилися майбутньому чемпіону, а піренейці і зовсім зробили божевільний для себе ривок, взлетівши на підсумкову шосту позицію (найкращий результат в історії португальського гандболу). При цьому на рахунку збірної Португалії перемоги над французами, угорцями і розгром збірної Швеції на десять м'ячів.

Знову трохи не дотяглася до золотих медалей великого мейджора збірна Норвегії. Після двох комплектів срібних медалей на чемпіонатах світу 2017 і 2019, скандинави зайняли на Євро третє місце і оновили свій кращий показник на континентальних першостях.

Золото між собою розіграли Іспанія і Хорватія. Обидві команди до фіналу не програли жодного матчу, попутно зігравши між собою внічию на другому груповому етапі. Хоч команди і не програвали на шляху до вирішальної зустрічі, шлях до фіналу у них був різним. Іспанці на двох групових турнірах вигравали всі матчі (крім поєдинку з хорватами) з різницею в чотири м'ячі і більше, а в півфіналі обіграли Словенію з різницею в два м'ячі - 34:32. У свою чергу, збірна Хорватії ще на груповому етапі здобула дві перемоги на тоненького, обігравши німців і чехів з різницею в один м'яч, а в півфіналі і зовсім епічно зарубилася з Норвегією, мінімально схиливши шальки терезів на свою користь лише в другому овертаймі - 29:28. На думку багатьох, цей матч став найкращим на турнірі.

Символічна збірна Евро-2020

На славу вдався і фінал. У ньому піренейцям вдалося нав'язати супернику свою гру і максимально ускладнити життя нападу хорватів, який закинув за матч лише двадцять м'ячів. Фінальна сирена зафіксувала перемогу іспанців - 22:20 і друге поспіль для них звання чемпіонів Європи (2018, 2020). Схоже, у гандбольної збірної Іспанії є непогані шанси піти шляхом своїх співвітчизників футболістів або баскетболістів і стати домінуючою силою на континенті. Всі необхідні ресурси для цього у піренейської збірної є.