Як справи в Євролізі? Реал і Барселона – головні претенденти на титул

У найпрестижнішому клубному турнірі континенту, яким є Євроліга, пройдено майже половину турнірної дистанції. Команди зіграли по 16 із запланованих 34 зустрічей. За їхніми результатами визначилися команди, які перемогами заявили про претензії на чемпіонський титул, колективи, які провалюють сезон, а деякі команди досі залишають по собі більше запитань, ніж відповідей.

Пропонуємо більш детально пройтися по учасниках турніру і зупинитися на основних моментах пов'язаних з їхніми виступами. Для початку наведемо турнірну таблицю Євроліги:

На верхівці турнірної таблиці Новий рік зустрічатиме дует іспанських грандів - «Реал» і «Барселона» і приєднавшийся до них «Анадолу Ефес». Мадридський «Реал» перед стартом нинішнього сезону посилив і без того потужний ростер такими якісними гравцями, як Ніколас Лапровіттола і Джордан Міккі, а натомість розлучився з гравцями, які не мали достатньо ігрового часу в клубі. На сьогоднішній день склад «Реала» виглядає дуже збалансованим, на кожній позиції присутні мінімум по два сильних гравця. Лідерами команди є розігруючий Факундо Кампаццо, а також бігмени Вальтер Таварес і Ентоні Рендольф. Особливо хотілося б виділити Факундо Кампаццо. Спритний аргентинський розігруючий став справжнім «мотором» команди, його швидкість, високий баскетбольний інтелект і прекрасне бачення майданчика дозволяє йому віддавати дуже багато результативних передач (6,6 в середньому за гру, 2-е місце в Євролізі) значна частина з яких потрапляє в різні рейтинги і хайлайти. Після пробуксовки в жовтні, коли «Реал» програв три матчі поспіль, в тому числі не найсильнішим «Жальгірісу» і «Баварії», мадридці видали серію з 11 перемог, яка триває й досі.

Але, якщо у «Реала» потужний ростер, то каталонська «Барселона» зібрала перед стартом нинішнього сезону справжній дрім-тім за європейськими мірками. Брендон Девіс, Алекс Абрінес, Нікола Міротіч, Малькольм Ділейні, Корі Хіггінс - більш ніж відчутне посилення команди. Мабуть, керівництво «Барселони» скучило за гучними перемогами в Європі і виділило своєму баскетбольному підрозділу дуже щедре фінансування. Поки «Барселона» зі своїм забійним складом бадьоро крокує по турніру, але три поразки від «Мілана», мадридського «Реала» (завжди прикро, чи не так) і, особливо, домашній розгром від московського «ЦСКА» - 67:96 доводять , що найсильніший за іменами клуб Європи не є непереможним. Прикро, що в такій зірковій команді зовсім немає місця єдиному українцю в Євролізі - Артему Пустовому. Наш бігмен взяв участь тільки в одному матчі («сміттєвий час» проти «ЦСКА»), відігравши в ньому всього лише 3 хвилини і 44 секунди.

Компанію іспанським грандам складає на вершині «Анадолу Ефес». Фіналіст минулого сезону не володіє таким сильним ростером, як у сусідів по таблиці, хоча і у турків він досить потужний, але зате в їхньому складі грає одна з головних зірок Євроліги - Шейн Ларкін. Американський захисник набирає за гру в середньому 20,2 очка (другий показник в Євролізі) і тягне команду на собі в складні моменти. А ще 29 листопада Ларкін оновив рекорд результативності в історії Євроліги. У матчі проти «Баварії» (104:75 на користь турків) Шейн набрав 49 (!) очок.

Комплектація «Маккабі» з Тель-Авіва вже багато років проходить по одному вектору: підписуємо талановитих ізраїльтян і купуємо багато-багато американців. Якщо зуміє тренер приборкати легіонерів і зіграються вони між собою - буде результат, якщо ні - хороших результатів не чекайте. Поки у підопічних Янніса Сферопулоса непогано виходить, особливо стараються Скотті Вілбекін (16,3 очок за гру) і Отелло Хантер (10,4 очок + 5,9 підбирань). Але справжньою напастю команди в цьому сезоні стали травми. Давно не грає ізраїльтянин Омрі Касспі (повернувся в «Маккабі» після 10 років в НБА), травмовано одного з основних гравців фронткорта - американця Таріка Блека. А в грудневому матчі проти «Баварії» травмувалися одразу два (!) розігруючі - Нейт Волтерс і Джон ДіБартоломео. Керівництво клубу вже поквапилось і оголосило про підписання зірки Євроліги минулих років Аарона Джексона в задню лінію і бігмена Джалена Рейнольдса.

Чинний чемпіон Євроліги - московський «ЦСКА» перед стартом нинішнього сезону втратив майже всіх основних гравців, які привели команду до титулу. З ключових гравців в команді залишилися тільки Кайл Хайнс і Вілл Клайберн, з важливих гравців ротації - Нікіта Курбанов і Деніел Хеккетт. Було підписано безліч новачків і команду довелося будувати заново, а тут ще й Вілл Клайберн отримав серйозну травму і вилетів до кінця сезону. Важко і зі скрипом, але команда заграла. Роль лідера на себе взяв Майк Джеймс (20 очок в середньому за гру, 3-й результат в Євролізі), який завжди був елітним снайпером, але мав проблеми з ігровим егоїзмом і дисципліною. Дімітріс Ітудіс зумів «вправити йому мізки» і тепер Джеймс може віддати навіть 11 передач за гру (матч 16-го туру проти «Мілана»). Варто відзначити, що за підсумками 16-ти зіграних матчів, Майк Джеймс чотири рази визнавався MVP туру.

Стабільно виступає «Панатінаїкос». Грецьку команди ведуть за собою «малюки» Нік Калатес (13,8 очок за матч + 8,6 передач в середньому за гру, найкращий результат в Євролізі) і Тайріз Райс (10 очок в середньому за матч), добре підтримує їх бігмен Дешоун Томас (13,9 очок за гру). Але головною новиною для шанувальників «Пао» стало повернення на тренерський місток в кінці листопада американського наставника Ріка Пітіно. Іменитий заокеанський тренер в минулому сезоні вивів не вражаючий «Панатінаїкос» до плей-оф Євроліги і привів клуб до внутрішнього титулу в Греції. Мабуть, місцевий клімат і кухня настільки сподобалися американському коучу, що він ще прийняв на себе керівництво збірною Греції.

Підмосковні «Хімки» завжди були командою з чималеньким бюджетом, але в цьому сезоні керівництво клубу вирішило переплюнути самих себе. Судіть самі: Йонас Жеребко, Джеремі Еванс, Яніс Тімма, Стефан Йовіч, Девін Букер, Ентоні Гілл в ролі новачків + залишився в команді один з головних снайперів Євроліги Олексій Швед (в сезоні нинішньому - 20,9 очок за гру, найкращий результат в Євролізі ). Така команда за своїм потенціалом здатна на багато що, але це багато поки не виходить. «Хімки» продовжують залишатися дуже залежними від Олексія Шведа, і дуже слабкі в організації гри в захисті. Багато хто пов'язує середні результати з персоною головного тренера Рімаса Куртінайтіса, вважаючи, що литовський наставник не тягне рівень Євроліги.

Ще однією багатою командою, що не показує очікуваних результатів, став «Мілан». Топ-тренер за європейськими мірками Етторе Мессіна залишив свої безуспішні спроби отримати головного в НБА і повернувся туди, де його обожнюють. Гравці під такого гуру тренерського цеху були підібрані відповідні, один тільки Серхіо Родрігес чого вартий. Але вісім перемог і стільки ж поразок змушують італійців балансувати на межі потрапляння до плей-оф.

У свою чергу, дуже непогано виступає французький «Асвел». Не володіючи таким великим бюджетом, як у сусідів по таблиці, клуб власником якого є Тоні Паркер, чіпляється за плей-оф. Французи не мають в своєму ростері мегазіркових імен, але грають в швидкий і атлетичний командний баскетбол, що приносить їм результат.

Іспанські «Валенсія» і «Басконія» першу половину сезону провели не дуже вдало і поки не сильно помітно, за рахунок чого вони можуть пробитися в заповітну вісімку. Команди мають гарні, але не топові ростери за мірками Євроліги. У складі «Валенсії» виділяються Боян Дублевіч (MVP останнього туру) і розігруючий Кіно Колом, а у «Басконії» партнерів за собою веде грузин Торніке Шенгелія (дворазовий MVP туру на старті сезону). Але, поки хорошої гри лідерів замало, щоб претендувати на плей-оф.

Не дуже великі шанси на постсезон і у «Црвени Звєзди», втім, якщо серби проб'ються туди, це стане однією з найбільш великих сенсацій сезону. Бєлградці традиційно є домашньою командою (4 перемоги з 7 загальних вікторій), адже божевільна підтримка трибун явно додає сил не найсильнішому ростеру клубу. Хоча виїзна перемога над «Міланом» доводить, що серби можуть дивувати. Головною ударною силою сербів є американська пара захисників Біллі Берон (13,1 очокв середньому за гру) і Лоренцо Браун (14,1 набраних пунктів за матч).

Учасником дуже цікавого експерименту добровільно-примусово в цьому сезоні став грецький «Олімпіакос». Через штрафні санкції від місцевої федерації баскетболу грецький гранд був переведений до другого дивізіону національної першості. Керівництво клубу вирішило, що для повернення в еліту вистачить зусиль дублерів і для основного складу в сезоні залишилися тільки матчі Євроліги. З огляду на ветеранський вік ікон клубу Вассіліса Спануліса і Георгіса Прінтезіса, такий графік повинен бути клубу тільки на користь. Схоже, подобається проводити сезон в санаторному режимі сербському центровому Николі Мілутінову (9,27 підбирань в середньому за гру, кращий показник в Євролізі). Але ось американський легіон «Олімпіакоса» поки розчаровує. Заокеанські легіонери або зовсім не показують якісної гри, або ж роблять це в окремо взятих матчах і по черзі. В результаті - грецький гранд поки за межами плей-оф.

Німецькі клуби «Баварія» і «Альба» з самого початку не розглядалися в якості претендентів на плей-оф, і перша половина сезону доводить це. Локальні успіхи трапляються (перемога «Баварії» над «Реалом», вікторія «Альби» в гостях над «Панатінаїкосом»), але стабільність німецькі команди поки не знайшли.

Турецький «Фенербахче» на даний момент є головним розчаруванням сезону в Євролізі. Маючи величезний бюджет, одного з найкращих тренерів в Європі і дуже потужний ростер, турецький гранд перед стартом сезону вважався одним із учасників Фіналу Чотирьох, як мінімум. Але п'ять перемог в турнірі і примарні шанси на плей-оф - така реальність для одного з найбагатших клубів турніру. Що там говорити, якщо навіть у досвідченого тренера Желько Обрадовіча, що бачив все на своєму віку не витримують нерви і він криє своїх підопічних на чому світ стоїть прямо в тайм-ауті. Обережно, ненормативна лексика!

Єдиною світлою плямою в сезоні для «Фенера» є Деррік Вільямс. Американський новачок турецького гранда виконує дуже важливу роль на майданчику, але крім цього, майже в кожній грі тішить глядачів яскравими моментами, хоч якось прикрашаючи для них похмурий сезон в Євролізі.

Під Різдво саме час збуватися казкам, але деякі чудові історії мають властивість закінчуватися. Каунаський «Жальгіріс» після двох сезонів в ролі головної сенсації Євроліги (вихід у Фінал Чотирьох в сезоні 2017/18 і прохід до плей-оф в останньому турі регулярки сезону 2018/19) знаходиться в підвалі турнірної таблиці. До тренерської філософії Шарунаса Ясікявічуса суперники пристосувалися, а серед нового поповнення ростера «Жальгіріса» поки немає гравців, які вийшли б на рівень Кевіна Пангоса (сезон 2017/18) або ж Брендона Девіса (сезони 2017/18 і 2018/19).

Замикає турнірну таблицю Євроліги російський «Зеніт». Пітерський клуб вперше в своїй історії отримав wild-card в головний європейський турнір і поки поводиться серед найкращих клубів Європи дуже скромно. Ростер у «Зеніта» не вражає (переважно, гравці рівня Єврокубка + старіючий Густаво Айон, підписаний з мадридського «Реала»), домашня підтримка на середньому рівні, командна гра в процесі становлення. Якщо «Зеніт» підніметься хоча б на кілька сходинок вгору по таблиці, для них це буде успіхом.

Перша половина сезону в Євролізі вийшла дуже цікавою. Команди радували високою якістю баскетболу і яскравими моментами, дуже багато матчів проходило в запеклій боротьбі. У другій половині сезону, коли настане черга ключових матчів, на майданчику має бути ще спекотніше, а поки побажаємо командам трохи перевести дух на стику двох років. Продовження боротьби в турнірі вже дуже скоро - другого січня.

Олексій КОЛЯГО