10 гравців, яким пора покинути УПЛ заради кар'єри

Щоб бути успішним, потрібно вміти все робити вчасно. З подібною, здавалося б, абсолютно прописною істиною по ходу життя стикалася будь-яка людина незалежно від статі, статусу, професії і т.п. Футболісти - не тільки не виняток, а й навпаки, - яскравий приклад того, як одне неправильне або несвоєчасне рішення може кардинально міняти кар'єру. Все через те, що футбольний вік недовгий в силу об'єктивних причин, а тому тут все потрібно робити так само як і в будь-який інший професії, але з коефіцієнтом прискорення в кілька разів.

Ми не відкриємо Америку, якщо скажемо, що в нинішній УПЛ прогресувати для талановитого гравця від сезону до сезону банально неможливо. Якісний футболіст рано чи пізно упреться в стелю можливостей нашого чемпіонату, після чого в кращому випадку зможе тримати себе в тонусі і залишатися на рівні, в гіршому - поступово почне регресувати і з категорії тих, що подають надії перетвориться на чергового «збитого льотчика».

Щоб подібного не сталося, ми пропонуємо поговорити про десятьох футболістів, яким заради кар'єри потрібно залишати УПЛ в найближчі пару трансферних вікон. Тут не знайдеться місця для Тайсона і Марлоса, чиї кар'єри однозначно вже йдуть на спад, але про двох інших досить вікових їх одноклубників ми все ж поговоримо, так само як і про представників «Динамо», «Десни», «Олександрії» і «Зорі»...

Владислав КОЧЕРГІН, 23 роки, «Зоря»

Талановитий вихованець академії «Дніпра» після переходу в «Зорю» влітку 2017 року дещо розгубився. Кочергіну не вдалося з ходу завоювати місце в основному складі луганської команди, через що багато чого довелося починати з початку. Але з приходом на тренерський місток «Зорі» Віктора Скрипника Владислав став беззаперечним футболістом основного складу, від дій якого багато в чому залежить якість атак команди. Можливо, Кочергін не такий яскравий, як Лєднєв, і витончений в роботі з м'ячем, як Юрченко, але в цього футболіста закладений неймовірний потенціал, розкрити який до кінця далеко не факт, що вийде в межах УПЛ.

У зв'язку з цим для Кочергіна було б логічно розглянути варіанти з від'їздом за кордон в найближчі два трансферних вікна. Звичайно, для топ-чемпіонатів він ще не готовий, але в першостях Бельгії, Угорщини чи Польщі, які є непоганими трамплінами для подальшого просування в чемпіонати статусом вище, Кочергін вже зараз міг би домагатися прогресу і, що головне, адаптуватися до справжнього європейського футболу.

Олександр ФІЛІППОВ, 27 років, «Десна»

ФК Десна

Про цього форварда мало хто знав навіть в Україні до того моменту, коли він у 2016 році перебрався в «Десну». З командою з Чернігова Філіппов за два сезони подолав шлях від Першої ліги до Прем'єр-ліги. При цьому, в нижчому дивізіоні Олександр в «Десні» завжди забивав більше 10 м'ячів за сезон, але в перший свій рік в еліті не зміг дістатися до такої цифри, обмежившись скромними 5 голами.

У нинішньому сезоні Філіппов вже забив 9 м'ячів в 16 матчах. Так, можна легко згадати ще як мінімум 4-5 забійних моментів, які Олександр занапастив, але в цілому цей футболіст, як і вся команда в нинішньому сезоні, однозначно прогресує. Інша справа в тому, що «Десні», по суті, практично неможливо буде стрибнути вище голови. Навіть боротьба за третє місце, яка зараз здається більш ніж актуальною, з великою часткою ймовірності і в силу об'єктивних факторів, завершиться для чернігівців невдачею. Просто тому, що економічно і «Зоря», і «Олександрія» нині виглядають переважніше, а робота менеджменту у всіх трьох клубах знаходиться на високому рівні. Тому Філіппову має сенс задуматися над наступним кроком в кар'єрі вже зараз - знову-таки не говоримо про топ-ліги, але в умовній Угорщини або Чехії цей форвард, який до цих пір не мав можливості пограти за кордоном, міг би більш ніж гідно проявити себе. Та й «Десні» було б незайвим отримати хоч якусь компенсацію за січневий відхід гравця, адже влітку той ризикує стати вільним агентом.

Віктор КОВАЛЕНКО, 23 роки, «Шахтар»

ФК Шахтар

Колись, мабуть, найяскравіший футболіст академії «гірників» до 23 років поки так і не може знайти себе в дорослому футболі на всі сто відсотків. Безумовно, нині Віктор Коваленко - гравець першої команди «Шахтаря», регулярно отримує виклики в національну збірну України, проте практично кожен раз після спроби аналізувати його виступи, закрадаються думки про якусь недомовленість в грі півзахисника. Очевидно, що в «Шахтарі» для нього так і не можуть знайти постійного місця на полі - в опорній зоні Коваленко не може конкурувати зі Степаненко та Патріком, а під нападником куди ефективніше виглядають Тайсон і навіть Марлос.

Можливо, коли хтось із вікових лідерів «Шахтаря» піде, на його місце як раз і вийде зірка Коваленка, але далеко не факт, що так і станеться. Та й скільки ще чекати Віктору свого шансу? Нічого не змінюючи в кар'єрі, Коваленко ризикує остаточно перетворитися на такого собі Алана Патріка вітчизняного розливу - футболіста без зайвого лоску, який довгий час залишався в тіні і лише у відповідний момент у віці під тридцять зумів нарешті проявити свою цінність для команди. Це теж шлях і теж вибір, але чомусь здається, що в тій же Бельгії Коваленко міг би піти по стопах Малиновського...

Євген БАНАДА, 27 років, «Олександрія»

ФК Олександрія

Ось уже вісім років цей хавбек виступає за «Олександрію». Він прийшов в команду зовсім ще юним і пройшов з нею шлях від представника Першої ліги до учасника групового турніру Ліги Європи. У минулому сезоні Банада був особливо цінним - на його рахунку виявилося 9 голів в 30 матчах УПЛ, що зробило Євгена кращим бомбардиром команди.

Однак в цьому чемпіонаті Банада запрягає поки куди довше. До зимової паузи він прийшов з 2 забитими м'ячами в активі, а після перерви поповнити гольовий запас хавбеку буде куди складніше, адже «Олександрії» частіше доведеться грати з представниками вищої шістки, ніж з командами-аутсайдерами. Як би там не було, але в Лізі Європи Банада зумів непогано себе проявити, відзначившись якісним і робочим забитим м'ячем у ворота «Вольфсбурга». Поки Євгену лише 27 років, можливо, варто подумати над варіантами з-за кордону. Хоча б тому, що через пару-трійку років таких шансів в нього банально може вже і не бути...

Віталій МИКОЛЕНКО, 20 років, «Динамо»

ФК Динамо

Те, наскільки швидко Миколенко вдалося пробитися в основний склад не тільки «Динамо», але і збірної України, не може не вражати. Нині Віталій - один з найбільш «ласих шматочків» в складі київської команди на трансферному ринку. Не дивно, що навколо його персони раз у раз виникають чутки, хоча в самому клубі, схоже, рішуче налаштовані дотримуватися раніше обраної лінії і не відпускати молодих талантів.

Найімовірніше, Миколенко в найближчі 3-4 роки не покине «Динамо», але очевидно, що до цього періоду він не просто упреться в стелю, а гостро зіткнеться з проблемою відсутності простору для прогресу. У зв'язку з цим відхід Віталія з УПЛ вже зараз, в 20 років, міг би стати не тільки «розривом шаблону», а й ковтком свіжого повітря в кар'єрі футболіста. Він уже почав звикати до ролі беззаперечного гравця основи «біло-синіх», а тому переїзд в іншу лігу посприяв би миттєвому знищенню «зіркової хвороби», яка, можливо, почала зароджуватися, та через конкуренцію зробив би Миколенка ще більш сильним і якісним гравцем. Чи варто бажати кращого для збірної України?

Тарас СТЕПАНЕНКО, 30 років, «Шахтар»

Лідеру «Шахтаря» і одному з кращих гравців нинішньої збірної України в серпні виповнилося 30 років - для опорного півзахисника вік аж ніяк не критичний, а скоріше, навпаки, практично самий розквіт сил. До Степаненка вже виявляли предметний інтерес клуби з англійської Прем'єр-ліги, але тоді трансфер не відбувся через несерйозність підходу з боку потенційних покупців. Принаймні, так порахували в «Шахтарі». Після зриву трансферу Степаненко не тільки не знизив вимоги до себе, а й, здається, став виглядати ще краще і солідніше.

Однак побачити Тараса в зарубіжному топ-чемпіонаті все-таки хочеться. Безумовно, це не буде клуб рівня «Реала» або «Манчестер Сіті», але, здається, і сам Степаненко не літає в хмарах, будучи готовим пограти за умовний «Кристал Пелас». Ймовірно, такий перехід дасть поштовх кар'єрі хавбека і він виявиться здатним провести на серйозному рівні набагато більше часу, ніж, якщо залишиться в УПЛ, де абсолютно інший рівень інтенсивності матчів, та й конкуренції в цілому. Інше питання в тому, що в нинішньому «Шахтарі» складно уявити, хто здатний повноцінно замінити Степаненка, але це вже проблема клубу, а не футболіста.

Євген ЧЕБЕРКО, 21 рік, «Зоря»

Ще один екс-футболіст «Дніпра», який відмінно прижився в «Зорі». Чеберку, як і Кочергіну, було непросто на початку, але зараз, при Вікторі Скрипнику, він один з беззаперечно ключових футболістів команди. Володіючи хорошою, як для центрального захисника, швидкістю і розумінням футболу (точність передач Чеберка в нинішньому розіграші УПЛ становить 92%, середньоматчова кількість перехоплень м'яча - 6,7), Євген відмінно вписується в ту структуру гри, яку грамотно вибудовує екс-коуч «Вердера» в «Зорі».

Безумовно, від'їзд Чеберка в Європу - далеко не першочергове завдання для кар'єри цього футболіста. Йому ще є куди прогресувати в «Зорі», так само як і домагатися досягнення якомога вищих турнірних завдань. Однак важливо розуміти, що адаптуватися до європейського футболу (та й банально до тамтешнього способу життя) куди простіше в молодому віці, а тому якщо у Євгена є такі амбіції, то затягувати з їх втіленням в реальність не варто. Тим більше, що «Зоря» ніколи не була «золотою кліткою» і, схоже, ставати нею не збирається. Значить, Чеберка будуть готові відпустити при вигідній пропозиції, тим паче, що контракт бека закінчується вже через рік.

Кирило КОВАЛЕЦЬ, 26 років, «Олександрія»

ФК Олександрія

Саме Кирило Ковалець нині є беззаперечним лідером «Олександрії» і головним креативником цієї команди. Без нього гра команди Володимира Шарана часом виглядає куди менш витонченою і елегантною з точки зору роботи з м'ячем і побудови тих чи інших комбінацій. Ковалець - своєрідний «мозок» сучасної «Олександрії», якщо мова йде про роботу з м'ячем в центрі поля та в організації, а також завершенні атакуючих дій.

Не дивно, якщо вже цієї зими у Кирила виникнуть варіанти з працевлаштуванням в зарубіжних чемпіонатах. Поки до своїх 26 років Ковалець не має легіонерського досвіду, а тому саме зараз дуже хороший вік і період для того, щоб спробувати щось нове. Безумовно, відхід з «Олександрії» не повинен бути самоціллю для Ковальця. З цією командою йому ще є куди рости, але замислюватися про майбутнє також варто.

ІСМАЇЛІ, 29 років, «Шахтар»

Влітку минулого року «Шахтар» перепідписав контракт з Ісмаїлі з клаусулою в 100 мільйонів євро. Тоді це рішення менеджменту «гірників» виглядало абсолютно логічним і правильним, однак через півтора роки в очі кидається деякий, не сказати, щоб регрес, але емоційний спад в діях футболіста. Ісмаїлі, як і раніше, є системоутворюючим гравцем «Шахтаря», але навіть в матчах Ліги чемпіонів (не кажучи вже про ігри УПЛ) була помітна відсутність якогось «вогника» в його очах.

Чому так відбувається і взагалі чи дійсно вірні ці припущення - питання до тренерського штабу команди і керівництва клубу, але саме в найближчі два трансферних вікна, здається, для Ісмаїлі і «Шахтаря» настає ідеальний момент для розставання. Теплого і в якійсь мірі навіть сімейного, але розставання. Не втратять «гірники» нічого навіть, якщо відхід Ісмаїлі трапиться взимку, адже з титулом в УПЛ вже практично все ясно, а Ліга Європи - турнір дуже своєрідний і робити ставку на нього дуже сумнівно, навіть з економічної точки зору. Умовно, якщо в січні на «Шахтар» вийде хтось з пропозицією в 30 мільйонів за Ісмаїлі, то залишати гравця в складі, щоб потім влітку відпустити вдвічі дешевше (так, як зараз може статися з Тайсоном) навряд чи логічно, адже призові в Лізі Європи не можна порівняти з аналогічними доходами від Ліги чемпіонів. До слова, для самого Ісмаїлі саме зараз відхід з «Шахтаря» може стати шансом для двох-трьох сезонів на високому рівні в топ-чемпіонаті Європи. У 31-32 роки він, ймовірно, просто виявиться там незатребуваним...

ФК Шахтар. Віктор Циганков та Ісмаїлі

Віктор ЦИГАНКОВ, 22 роки, «Динамо»

Головний актив УПЛ (принаймні, за оцінками Transfermarkt саме Циганков нині є найбільш дорогим футболістом вітчизняного чемпіонату - 20 мільйонів євро), безумовно, вже переріс рівень цього турніру. Хтось може говорити, що на старті сезону Циганков виглядав досить посередньо і ніяк не демонстрував лідерські якості, але в жовтні-листопаді Віктору вдалося легко і швидко змусити замовкнути критиканів, а також вийти на лідерські позиції в команді за системою «гол + пас».

Очевидно, що боси «Динамо», як і в випадку з Миколенко, не будуть горіти бажанням розлучатися з лідером команди, але куди важливіше, щоб Циганков не повторив шляху Ярмоленка або Коноплянки і відбув до Європи якомога раніше. Віктору вже 22 роки і для європейських топ-чемпіонатів це вже не вік, в якому гравцеві прощається нестабільність і щось ще, для чого легко знаходять відмовки в Україні. Для Циганкова настає час для серйозного й відповідального кроку в кар'єрі - такого, який колись зробив Андрій Шевченко, перебираючись в «Мілан» в 22-річному віці. Можливо, наступний пункт призначення (з точки зору міста) в кар'єрі Циганкова виявиться таким же, як і у Шевченка, хоча клуб може бути і іншим - не дарма в ЗМІ вже з'явилися чутки про «Інтер».

Олексій СЛИВЧЕНКО