Чи замінить Вакула Тайсона, або Навіщо він взагалі Шахтарю?

Перехід вінгера «Маріуполя» Владислава Вакули в «Шахтар» виявився досить швидким та стрімким. Не було тривалих чуток про підготовлювану операцію, що в загальному-то й логічно, враховуючи теплі взаємовідносини між двома клубами. Хтось пов'язав цей трансфер з тим, що Вакула чудово себе проявив в недавньому лобовому протистоянні з «гірниками», завдяки чому приглянувся Луїшу Каштру. Інші вважають, що в особі Вакули керівництво донеччан отримало потенційного наступника для вже немолодого Тайсона, якого раз у раз чутки сватають в інший клуб.

Як би там не було, але питання - навіщо «Шахтарю» Вакула - є вельми актуальним і цікавим, а тому спробуємо розібратися в найбільш, як здається зараз, логічних версіях.

Версія № 1. Заміна для Тайсона

Мабуть, це головна думка, яка одразу ж з'явилася у всіх, хто цікавиться українським футболом, після оголошення «Шахтарем» про підписання Вакули, а також на тлі чуток про інтерес до основного вінгера «гірників» Тайсона з боку «Роми».

Вакула дійсно грає на тій же позиції, що й Тайсон в «Шахтарі» - лівого вінгера. Крім цього, Владислав здатний діяти на вістрі атаки та на її правому фланзі. При цьому, не варто забувати, що роль Тайсона в донецькій команді часто зводиться до гри в центральній зоні атак, куди бразильця нерідко відряджав як Фонсека, так і нині Каштру. На позиції під нападаючим Вакула досвіду гри практично не має. Якщо вірити даним Wyscout, то всього на професійному рівні Владислав провів лише три поєдинки в цій позиції - за молодіжку кам'янської «Сталі» проти «Шахтаря», і за «Маріуполь» проти «Арсеналу-Київ» та «Олександрії». Всього в цих трьох матчах Вакула провів на позиції центрального атакуючого півзахисника 86 хвилин - погодьтеся, вкрай мало для того, щоб бачити в цьому хавбеку гравця центру поля. Та й головні козирі Вакули - техніка і швидкість - говорять на користь того, щоб тренери використовували його на фланзі або напівфланзі, але ніяк не в центрі, де скупчення футболістів, як правило, куди більш солідне.

Прямо зараз Вакула, якщо брати до уваги його статистику, поступається Тайсону практично за всіма компонентами. Щоб порівняння було максимально коректним, ми взяли виключно цифри обох футболістів за підсумками минулого розіграшу української Прем'єр-ліги.

Як видно, Тайсон куди більш працездатний і ефективний при грі на команду, ніж Вакула. Втім, все це легко пояснюється ще й відмінностями, які існують в ігрових манерах «Шахтаря» та «Маріуполя». Якщо «гірники» практично у всіх матчах УПЛ мають тотальну перевагу над опонентами, то приазовці такої розкоші позбавлені. Вакула необхідний «Маріуполю», перш за все, для допомоги в організації швидких переходів з оборони в атаку, а також на випадок «придумати щось самостійно».

Важливо відзначити, що в активі Вакули є в середньому практично по одній розумній передачі за матч. Це означає, що як мінімум раз за 90 хвилин вінгер створював для своїх партнерів дійсно гострі можливості. У Тайсона, звичайно, цей показник майже в чотири рази більше, проте точність передач у обох хавбеків знаходиться на приблизно однаковому рівні. Значить, при належному розвитку та розумінні футболу, є шанс, що в «Шахтарі» Вакула виявиться здатним значно збільшити цей показник і бути корисним для команди.

Версія № 2. Прохання тренера

За останній рік Владислав Вакула однозначно домігся серйозного прогресу. Вперше цей хлопчина з'явився в УПЛ в складі «Сталі». Команда з Кам'янського запам'яталася досить симпатичним футболом, однак він не давав результату. У підсумку стався виліт з еліти вітчизняного футболу, почалася революція в клубі зі зміною назви та місця прописки, а закінчилося все й зовсім плачевно і десь передбачувано - ліквідацією клубу.

Саме після розформування «Сталі» Вакулу підібрав «Маріуполь». І молодому хавбеку вистачило буквально кількох місяців в складі приазовців, щоб про нього заговорили досить голосно. Багато хто із числа журналістів та вболівальників навіть називав Вакулу лідером команди, на що наставник «Маріуполя» Олександр Бабич реагував досить стримано, але визнавав - прогрес в грі Владислава дійсно присутній.

Не можна виключати, що в недавньому матчі проти «Маріуполя» талант Вакули помітив і головний тренер «гірників» Луїш Каштру, який до цього не мав можливості на власні очі спостерігати за діями молодого вінгера. Проти «Шахтаря» Владислав був чи не єдиним гравцем «Маріуполя», який не боявся йти на одного або декількох опонентів один-в-один. На рахунку Вакули статистики нарахували 6 спроб обведень, успіхом з яких завершилися 3. Проти «Шахтаря» в УПЛ - це дійсно непоганий показник.

Можливо, Каштру попросив клубне керівництво підписати Вакулу, щоб мати можливість розраховувати на цього гравця в майбутньому. Але сильно спиратися на цю версію не варто, тому як в «Шахтарі» слово головного тренера при трансферах все ж не є визначальним. Якщо до покупки Вакули в стані керівництва «гірників» схилялися і раніше, то схвалення Каштру могло послужити потрібним поштовхом для здійснення угоди, але уявити, що виключно з волі португальця Владислава купили в такі стислі терміни практично неможливо.

Версія № 3. «Про запас»

Найбільш логічною та реальною, мабуть, є саме версія, згідно з якою Владислава Вакулу «Шахтар» підписав, як то кажуть, про всяк випадок, або «про запас». Першочергове тут - звичайно, випередити потенційних конкурентів, серед яких могли виявитися «Динамо» або «Зоря», звідки потім витягнути гравця буде дуже проблематично, а то й зовсім нереально.

Навіть в разі відходу Тайсона ліва «бровка» у «Шахтаря» не залишиться обезкровленою, так як тут можуть зіграти перспективні й куплені за чималі гроші Фернандо та Манор Соломон. Це доводить і ситуація, при якій після підписання контракту з «гірниками» Вакула був відразу ж відданий назад в оренду «Маріуполю». Стало бути, поки на молодого вінгера в «Шахтарі» всерйоз не розраховують.

Однак стратегічно втрачати одного з найяскравіших молодих талантів УПЛ було б також величезною недалекоглядністю. Приклад Миколи Шапаренка, який знаходився «під рукою», очевидно, став відмінним уроком для селекційної служби «Шахтаря», а тому допустити повторення аналогічного сценарію ще й у випадку з Вакулою було ніяк не можна. І це дійсно важливо, тому як Вакула, як і Шапаренко, - футболіст нестандартний. Він реально здатний загострювати гру та створювати моменти чи не поодинці. Вакула не боїться йти на суперників один-в-один, що для більшості вітчизняних молодих футболістів, як і раніше, залишається непереборним завданням.

Чи заграє Вакула в «Шахтарі»? Це питання вже іншого толку. Шанси, звичайно, є, але поки витісняти кого-небудь з бразильців доморощеним талантам в стані «гірників» або не вдається зовсім, або ж вони роблять це з величезним скрипом, а потім виявляються нездатні підтримувати стабільно високий рівень гри (наочний приклад - ситуація навколо Віктора Коваленка). У той же час, не можна не відзначати якісно новий рівень менталітету у наших молодих футболістів. Це вже не Коноплянка або Ярмоленко, які довгий час вважали за краще сидіти в тепличних умовах заради можливості отримувати хороші гроші при мінімумі самовіддачі. У нинішніх талантів є приклади Зінченка, Яремчука, Малиновського - українських футболістів, які якомога раніше постаралися потрапити в зарубіжну лігу, де потім добилися істотного прогресу у своїй грі. А якщо так, то існує шанс, що і Вакула своєю грою з часом не дасть тренерському штабу «Шахтаря» навіть можливості ігнорувати себе на догоду бразильцям або іншим легіонерам. Важливо розуміти, що український футбол переживає не стільки часи забуття, скільки період реконструкції, результатами якої в майбутньому і повинні стати успіхи таких талантів, як Вакула.

Олексій СЛИВЧЕНКО