Український Девід Туа. Чи є майбутнє в професіоналах у Шевадзуцького?

Несподівано в Україні з'явився ще один супертяж - Ігор Шевадзуцький перейшов у професіонали і вже встиг провести три поєдинки. Всі бої були завершені достроково, але фанати розділилися на дві частини: одні запитують хто це, другі сумніваються в перспективах.

Спробуємо відповісти і обговорити те, про що говорять другі.

Хто це такий?

Ігор Шевадзуцький - український суперважковаговик, що йде наступним же поколінням за Олександром Усиком. Ігор не був регулярним номер один для збірної (там це місце зайняв Вихрист), але регулярно боксував на турнірах всілякого масштабу, отримав звання майстра спорту міжнародного класу і навіть виступав в WSB.

«Українські отамани» не залучали до себе увагу, після того, як їх покинули всі наші найкращі боксери, але продовжували існувати. Там з мінливим успіхом билися всі - від Хижняка до Шевадзуцького.

Спробувавши себе у всіх версіях боксу, де рукавички аматорські, криворіжанин вирішив перебратися в бокс професійний. 28 років - чудовий вік для супертяжа.

Як справи в супертяжах?

Стартувати з місця в кар'єр Ігор не став, вигравши три щодо його рівня легких поєдинки - всі достроково. Часу між поєдинками було не так багато, але і суперники відповідного рівня.

З іншого боку, очікувати від мало кому відомого, навіть на батьківщині, боксера претенденства на чемпіонство нерозумно. Потрібно розгойдатися в нових умовах, відчути удари, відчути, як це - пропускати від реальних опонентів. На це потрібен час.

Добре, що його достатньо. При хорошому ритмі, Ігорю повинно вистачити два-три роки, щоб повністю влитися в професійний бокс, а на той час йому буде злегка за тридцять - це все ще відмінний час для супертяжів. Після тридцяти всі тяжі можуть битися ще років п'ять точно.

А що зі стилем?

Найцікавіше. Багато хто вважає, що у Шевадзуцького недовге майбутнє: він маленький, як для супертяжа - ще нижчий за Усика, великий і ідеальна дистанція - ближня. Як тут встоїш проти гігантів на кшталт Уайлдера або Ф'юрі?

Відео нокауту в бою з Аліком Огого

З одного боку, так. Нинішні топ-супертяжі гіганти і проти них боксувати складно абсолютно будь-якому супернику. З іншого боку, не варто забувати, що суперважка вага - це не завжди про зріст. Тайсон, Туа і той же Енді Руїс не дадуть збрехати. Останній, особливо.

Ігор дуже своєрідний супертяж. Невисокий, з низьким центром ваги, з важким ударом і швидкими, як для такого бійця, ударами. При цьому, він набагато атлетичніший за того ж Руїса і на ближній вже досить хороший.

Зовсім не хочеться перехвалити новачка, якого ми бачили в ринзі лише з мішками, але і ховати заздалегідь точно не варто. Шевадзуцький - дуже цікавий персонаж. Так, тут ви не побачите ідеальну фізику (як показала практика, лише візуальну), як у Джошуа, не побачите божевільний удар і безумство, як у Уайлдера або роботу ніг і божевілля Ф'юрі. Але це і не завжди треба.

Будь-яка робота з ним на ближній може закінчиться для суперника провалом. І в плані ураження, і в пам'яті. Ігор вміє бити, вміє добре зміщуватися на ближній дистанції, що здається неможливим, при першому погляді на нього, і добре виходить з клінчу з ударами.

Працювати є над чим, але на це точно достатньо часу. Шевадзуцький не просто не безнадійний. Він цікавий персонаж, який в майбутньому може подарувати всім нам кілька дуже несподіваних поворотів в королівському дивізіоні.