Чому Лемпарду буде важко в Челсі

«Зараз ідеальний час для повернення Лемпарда в «Челсі» - заявила напередодні одіозна «бізнес-вумен» лондонського клубу Марина Грановська. З думкою правої руки Романа Абрамовича в футбольних колах сходяться не дуже, але на цей раз, здається, пані Грановська таки права: час для повернення колишньої легенди клубу в тренерське крісло справді дуже вдалий. Але це аж ніяк не синонім слова «правильний»...

***

Мауріціо Саррі, що вважається на своїй Батьківщині справжнім футбольним революціонером, на роль ватажка «Челсі» спочатку підходив теж практично ідеально. Якщо хто пам'ятає так званий «щирий футбол», який сповідував колись «Спартак» Бескова, то щось схоже культивував в Неаполі і Саррі. Як і той «Спартак», так і нинішній «Наполі» мало чим можуть похвалитися на внутрішній арені, оскільки їм випало жити в один час з київським «Динамо» і туринським «Ювентусом». Але ось гра - дійсно, в обох команд була «щирою». До того ж, власник «Челсі» завжди нерівно дихав на все італійське. Тому Саррі і зявився на «Стемфорд Брідж». Дуже навіть може бути, що у дона Мауріціо все б зрослося в Лондоні, якби не його хандра. Занудьгував італієць за Батьківщиною, за пастою і кавою. Складно сказати, його «заскоки» у вигляді нічних тренувань, словоблуддя на прес-конференціях, лайка з клубним керівництвом і підопічними або заточена до гостроти кишенькової фінки забобонність - це наслідок чи причина його ностальгії.

Але факт залишався фактом: Саррі явно обтяжувався на Туманному Альбіоні. Йому подобався його оклад, але все інше, включаючи клімат - не дуже. Напевно, італієць розумів, що не втримається біля керма «синіх» довго, тому і діставав всіх своїм «саррі-болом»: і керівництво, і команду, і уболівальників. Він робив тільки те, що міг. І нічого іншого. Зрештою, таки дістав. Але зумів піти з високо піднятою головою, здобувши путівку в Лігу чемпіонів і вигравши Лігу Європи.

В принципі, в обставинах, що склалися, від Саррі навряд чи можна було чекати більшого, так як «МанСіті» і «Ліверпуль» зараз в АПЛ крутіші будуть. Але, з іншого боку, Саррі, що прекрасно знав про аж ніяк не джентльменські манери Абрамовича, який змінює тренерів, як ЖЕКи сантехніків, апріорі не хотів видаватися ні паїнькою, ні чарівником. Рано зрозумівши, що ідилії у нього в Лондоні не передбачається, Саррі вже взимку зрозумів, що потрібно валити. По можливості - раніше, ніж тобі вкажуть на двері.

У алленаторе вийшло раніше. Він покинув «аристократів» на мажорній ноті. Навіть зумівши голосно грюкнути дверима. Тільки ось те, що запам'ятовується найкраще, тобто останнім, в даному випадку запам'ятовується для Саррі. Своїми весняними успіхами він зміг переконати «Ювентус». І підписав контракт своєї мрії. А ось в «Челсі» для свого наступника Мауріціо залишив якщо не спалену землю, то, у всякому разі, газон з ріденькою травою. Тому що новому менеджеру доведеться міняти багато. Починаючи від тренувального процесу і взаємин у клубі, закінчуючи вимушеною «маленькою смертю» у вигляді трансферного бана.

***

В умовах, що склалися, ідеальним кандидатом на пост змінника Саррі в «Челсі» була б кандидатура екс-тренера «Ювентуса» Аллегрі. Тому що крутіше стратега і тактика в нинішньому італійському футболі не відшукаєш. До речі, ось би заруба була, якби десь на звивистих лігочемпіонських доріжках зустрілися «Юве» Саррі і «Челсі» Аллегрі. Але не цього разу. Абрамовича, люблячого все італійське, переконали, що третій італієць поспіль на чолі команди - явний перебір. Навіть якщо у того італійця прізвище Аллегрі.

А тим часом на островах якраз в самому соку була казка про чудесне перетворення попелюшки в принцесу. Тобто Оле Гуннара Сульшера з просто клубної легенди в головного тренера «МанЮнайтед». Ця історія, якщо судити за даними всезнаючої лондонській преси, дуже подобалася босові «Челсі». Російський мільярдер давно хотів знайти «свого Гвардіолу». Або Зідана. Щоб було не тільки красиво, але і сентиментально. Та й, просто, щоб бути в тренді. У зв'язку з цим він придивлявся до Дзоли, але, схоже, у асистента Саррі і колись кумира «Стемфорд Брідж» були інші плани. Ось тоді погляд Романа Аркадійовича і впав на Лемпарда.

Френкі - дуже підходяща кандидатура на місце головного тренера «Челсі», якщо врахувати ефект від призначення Сульшера в «МЮ». На «Олд Траффорд» прийшов в дошку свій, практично доморощений, і навіть Погба певний час почав грати в футбол, а не животіти в тату-салонах або брадобрейнях. У зв'язку з цим Лемпс для «Челсі» дійсно буде не гірше, а може, і краще, ким став норвежець для «червоних дияволів». У цьому Грановська права. Але ось чи вирішить кращий бомбардир в історії «Челсі» все нинішні проблеми команди, перш за все в атаці? Пішов Азар, ще не буде Ігуаїна, Мората може залишитися в «Атлетико». Жиру залишився, але він уже далеко не той, яким був в перші роки на «Емірейтс». Купити ні нового плеймейкера, ні нового нападника, та й взагалі - кого б то не було, не вийде через заборону ФІФА. Значить, потрібно буде повертати армію орендних гравців або відшукувати самородків в молодіжних командах «Челсі». Навіть якщо новий тренер «пенсіонерів» з цим непростим завданням впорається, і знайде потрібний баланс і ідеальне поєднання в атакуючому ланцюгу команди, не факт, що такий «Челсі» буде сильніше «Арсеналу», «МЮ» і «шпор», не кажучи вже про «МС» і «Лівер». А ще доведеться приводити в порядок «стайні Мауріціо». «Саррі-болу» в «Челсі» точно не буде, але ось що буде - поки сказати складно. Саррі ламав-ламав «Челсі», так і кинувши на півдорозі. Та ще й без Азара. Лемпарду доведеться будувати свій «Челсі» практично з нуля.

***

З одного боку, це непогано. Як показує досвід роботи з «Дербі», Френкі може і варіювати тактиками, і працювати з молоддю. 4-3-3, 4-2-3-1, 4-3-2-1 - Лемпс вмів і налаштовуватися, і підлаштовуватися. Напевно щось оригінальне новоспечений коуч «синіх» спробує зварганити і на новому робочому місці. Однак далі починається суцільна терра інкогніта. Існує думка, що 41-річний тренер вичавив з «Каунті» максимум. Але цей максимум - шосте місце в Чемпіоншипі. З командою, середній вік якої - 25 років. Більше він ніде не тренував. Тому ми можемо тільки гадати, його шосте місце - це межа, непорозуміння або везіння. Лемпарда просто взяли з маленької клумби і штучно приживили у величезній оранжереї. І якщо з «баранами» шосте місце виглядає круто, то для «пенсіонерів» подібне - смерть.

Чи вийде щось більше? Ефект новизни, швидше за все, зіграє і на цей раз, як зіграв після призначення Сульшера в «МЮ». Однак слід розуміти, що за медовим місяцем обов'язково настануть сірі будні. Від провалів і помилок недосвідчений Лемпард нікуди не дінеться. Він міг би частково мінімізувати свої кризи, якби у нього за плечима був хоча б ще один сезон в «Дербі». Але його немає. Тому Лемпсу спочатку не минути долі сапера, який мав намір без приладу пройти по мінному полю.

Чи буде цікаво споглядати на все це? Безумовно! На те вона і молодість, щоб робити помилки. І щоб їх по можливості виправляти. Якщо Френкі зуміє пройти цей шлях проб і помилок в «Челсі», він може стати своїм Гвардіолою або Зіданом для «Челсі».

Але, як показує практика, в «Челсі» «свої» - виключно в ВІП-ложі «Стемфорд Брідж». Всі інші, навіть з найвищими зарплатами, працюють виключно на їх імідж. І навряд чи новому тренеру, будь він хоч тричі клубною легендою, дадуть більше року бродити по мінному полю ...

Валерій ВАСИЛЕНКО