В Лаура Дальмаєр багато хто бачив нову Нойнер. У Лаури майже вийшло

В кінці 2011 року світовий біатлон був шокований заявою Магдалени Нойнер про завершення спортивної кар'єри після закінчення сезону 2011/12. У 25 років багато хто тільки починає показувати високі результати, а «Золота дівчинка» встигла виграти в біатлоні все: стала дворазовою олімпійською чемпіонкою, 12-разовою чемпіонкою світу, а також завоювала три Великих кришталевих глобуса, в тому числі в останньому для себе сезоні.

Тріумфальний старт і провальні перші Ігри

Знайти «нову Нойнер» в Німеччині примудрилися практично відразу. У 2013 році 19-річна на той момент Лаура Дальмаєр спочатку виграла три золоті і одну срібну медалі на юніорському чемпіонаті світу, після чого дебютувала на Кубку світу в складі основної дорослої збірної. У першій же особистій гонці Лаурі вдалося заявити про себе на весь світ: вона зуміла закрити всі мішені і посіла високе 7-е місце в спринті на етапі Кубка світу в Холменколлені. А через 10 днів вона стала героїнею естафети на передолімпійському тижні в Сочі, вигравши на останньому етапі боротьбу за перше місце у сильних команд України та Норвегії. Причому за норвежок тоді бігла реактивна Тура Бергер, яка в той момент була найкращою біатлоністкою світу.

Уже тоді Лаура Дальмаєр подавала великі надії. Якщо Нойнер до кінця кар'єри часто мала проблеми зі стрільбою, то Лаура в 19-років вже вміла зберігати спокій і впевнено працювала на вогневих рубежах. Далі був олімпійський сезон, і в грудні перспективній німкені вдалося в 20 років здобути першу в кар'єрі особисту перемогу на Кубку світу. Звичайно, пізніше, ніж це зробила Нойнер, але головних успіхів від неї очікували на Олімпійських іграх. Проте, з Сочі Лаура Дальмаєр повернулася без медалей.

У постолімпійскому сезоні 2014/15 Лаура Дальмаєр по-справжньому стала топ-біатлоністкою, показавши безліч результатів в топ-5. Лише в двох гонках вона не потрапила в першу десятку і з такою фантастичною стабільністю була просто зобов'язана виграти загальний залік. Але в тому сезоні німкеня пропустила три етапи Кубка світу, що завадило їй підняти над головою БХГ. Здавалося, що вже в наступному році їй вдасться взяти своє, але кар'єра складалася не зовсім так, як багатьом хотілося.

Затьмарити Нойнер завадили проблеми зі здоров'ям

Лаура Дальмаєр часто мала проблеми зі здоров'ям, через що могла пропускати більшу частину сезону з року в рік. Це навряд чи є рідкістю в біатлоні, але якщо зазвичай біатлоністи довго набирають форму і не можуть показувати високі результати відразу, то Лаурі Дальмаєр без проблем вдавалося відразу забігти як мінімум в квіткову церемонію, а в кращому випадку і здобути перемогу.

На пік форми Лаура Дальмаєр вийшла в передолімпійському сезоні 2016/17. Саме тоді їй вдалося виступити на всіх етапах Кубка світу, хоча і без пропуску окремих гонок не обійшлося. Але 10 особистих перемог і лише одне місце поза топ-9 не залишили суперницям жодних шансів відібрати у «Нової Нойнер» перший в кар'єрі Великий кришталевий глобус. Як пізніше виявилося, він став єдиним.

На другу Олімпіаду Лаура Дальмаєр націлювалась дуже серйозно. Маючи в колекції нагород БХГ вона могла собі дозволити пожертвувати декількома етапами заради медалей головного старту в кар'єрі. Розпочала свій виступ в Пхенчхані Лаура тріумфально, вигравши дві золоті медалі в спринті і персьюті, а також бронзову нагороду в індивідуальній гонці. Але потім пішов спад форми і, як наслідок, в мас-старті і естафетах німкеня залишилася без медалей.

Німецька традиція: йти рано, але красиво

Завершила кар'єру Лаура Дальмаєр, як і Нойнер, в 25 років. Вона не встановила неймовірних рекордів, на відміну від Бьорндалена, але все одно змогла виграти все, про що може мріяти будь-який біатлоніст - два олімпійських золота, Великий кришталевий глобус, а стати семикратною чемпіонкою світу. У неї майже вийшло повторити кар'єру Магдалени, але, щоб залишити в тіні «Королеву», потрібно бути краще за неї. А Лаура показала схожі результати, однак до успіхів Нойнер все одно трохи не дотягнула. Вона так і залишиться в тіні легендарної співвітчизниці, хоча безсумнівно вписала своє ім'я в історію біатлону.