Василь Кобін: не пощастило з тренером — пощастило з трофеями
Sport.ua розповідає про українського футболіста, який нещодавно оголосив про завершення кар'єри
- 17 травня 2019, 10:18
- |
- 07 грудня 2024, 14:13
- 14988
- 4
33-річний колишній футболіст збірної України з футболу Василь Кобін в середу, 15-го травня, оголосив про завершення ігрової кар'єри. 24-го травня Кобіну виповниться 34 роки. В одному з інтерв'ю, яке захисник дав влітку 2017-го, він обіцяв грати до 35-ти років.
Василь - уродженець села Страбичово з населенням трохи більше трьох тисяч чоловік, яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області. Батько Кобіна грав в футбол на рівні чемпіонату області, не дивно, що маленького Васю теж тягнуло до м'яча.
У 8-річному віці Кобін потрапив в ДЮСШ міста Мукачево, першим тренером майбутнього гравця національної збірної України став Імре Лендєл. До речі, саме Кобіна Лендєл вважає своєю головною тренерською гордістю.
«Тут інших варіантів бути не може. Коли побачив цього хлопчика, то все зрозумів. Дуже він був талановитий! А який удар мав - дитині 8 років було, а з такою силою бив», - згадує Імре свого вихованця.
Після Мукачево на Кобіна чекали ужгородські СДЮШОР та ДЮСШ-1. У 15-річному віці Василь перейшов в «Закарпаття-2», яке на той момент виступало у другій лізі чемпіонату України. За «Закарпаття-2» гравець дебютував 22-го липня 2001-го року в матчі проти хмельницького «Поділля» (3:0). Уже в 2002-му році юного футболіста перевели до першої команди «Закарпаття».
У сезоні 2003/2004 Кобін допоміг «Закарпаттю» виграти Першу лігу України і потрапити до вищої ліги. Того сезону «Закарпаття» набрало 70 очок, випередивши харківський «Металіст», який набрав 66 залікових пунктів. В елітному українському дивізіоні Кобін дебютував 20-го липня 2004-го року в поєдинку проти київського «Динамо» (1:2). За підсумками сезону 2004/2005 «Закарпаття» посіло 12-е місце в чемпіонаті України, набравши 31 очко і зберігши прописку в еліті. У сезоні 2005/2006 «Закарпаття» разом з Кобіним посіло останнє, 16-е, місце в чемпіонаті і вилетіло назад в Першу лігу. Але перспективного молодого футболіста вже помітили - влітку 2006-го року Василь перебрався до львівських «Карпат».
У «Карпати» Кобіна покликав відомий український тренер Олександр Іщенко, який розгледів чималий потенціал в молодому гравцеві. За львівський клуб Кобін дебютував 23-го липня 2006-го року в грі із запорізьким «Металургом» (0:0). А всього через два тижні Василь забив і свій перший гол у складі «Карпат», принісши команді перемогу над луганською «Зорею» (1:0).
В сезоні 2006/2007 «Карпати» посіли восьме місце в чемпіонаті України, в сезоні 2007/2008 - десяте. Львів'яни зірок з неба не хапали, але Кобін, який виступав переважно на фланзі захисту, продовжував додавати. В сезоні 2007/2008 футболіст провів за «Карпати» 27 матчів у чемпіонаті, де забив 4 м'ячі і віддав 6 результативних передач. У 2008-му році Кобін отримав приз як кращий футболіст клубу. В сезоні 2008/2009 Василь зіграв за «Карпати» 28 матчів у чемпіонаті України, де забив 3 м'ячі і віддав 3 результативні передачі. А вже в червні 2009-го року 24-річний Кобін став гравцем донецького «Шахтаря», який отримав 50% економічних і всі трансферні права на футболіста.
Головний тренер «гірників» Мірча Луческу шукав підстрахування для Дарійо Срни на правому фланзі оборони. Але, як виявилося, Срна настільки щільно і міцно зайняв цю позицію, що місце на полі для Кобіна знаходилося дуже нечасто.
За всі роки, які Кобін провів на контракті в «Шахтарі», український гравець зіграв за «гірників» всього 80 матчів у всіх турнірах. За три сезони в «Карпатах» на рахунку Василя було 84 поєдинки. Більш того, всього за «Шахтар» Кобін зіграв 5678 хвилин. За «Карпати» - 6978 хвилин. У складі донецького клубу Кобін забив 5 м'ячів і віддав 10 результативних передач, але, напевно, це зовсім не той результат, якого футболіст хотів домогтися в «Шахтарі».
Так, перший сезон в «Шахтарі» для Василя вийшов цілком вдалим - 33 зіграні матчі у всіх турнірах, 3 забитих голи, 6 результативних передач, 2157 зіграних хвилин... Але цей сезон став піком для гравця за час його перебування в донецькому клубі.
«Вважаю, що йому не пощастило з тренером в «Шахтарі». Маю на увазі Мірчу Луческу. У іншого наставника він би грав. Я з Василем не раз про це говорив, коли він приїжджав в Мукачево. Втім, про деталі я не питав, а конкретики Кобін не розповідав. Василь за своїм потенціалом міг грати на будь-якій позиції: від воротаря до нападника», - вважає перший тренер футболіста Імре Лендєл.
Чи став «Шахтар» помилкою для кар'єри Кобіна? Ймовірно, тільки сам гравець може дати остаточну відповідь на це питання, але з боку здається, що так. Грати лише час від часу в «золоті» для футболіста роки... Так, разом із «гірниками» Кобін став шестиразовим чемпіоном України і триразовим володарем Кубка України, зіграв з «Барселоною» в поєдинку за Суперкубок УЄФА влітку 2009-го, швидше за все, заробив чимало грошей. Багато футболістів про таке не можуть навіть мріяти, але все-таки Василь не до кінця розкрив свій потенціал.
«Я знав, що на моїй позиції грає лідер «Шахтаря», Дарійо, він проводив прекрасні матчі. Кожну гру він віддавався на 100 відсотків і не давав мені шансів», - з сумом скаже сам Василь кілька років потому.
Зате з «Шахтаря» Кобіна викликали в національну збірну, хоча запрошення туди, на думку багатьох фахівців, він заслужив ще будучи гравцем «Карпат».
«Надіти футболку національної збірної мріяв ще з дитячих років, коли тільки почав займатися футболом. Скажу чесно, я хотів потрапити в збірну з «Карпат», але, на жаль, не вдалося. Думав зробити подарунок львівській публіці і президенту, який завжди мріяв, щоб я грав в головній команді країни», - сказав Василь у вересні 2009-го після виклику під прапори української національної команди.
Вже 5-го вересня Кобін дебютував за «синьо-жовтих» у поєдинку відбору на ЧС-2010 проти збірної Андорри (5:0). Василь вийшов у стартовому складі української команди і провів повний матч, граючи на позиції лівого захисника.
Всього за збірну України Кобін провів 11 матчів - 6 у відборі на чемпіонат світу і 5 товариських. Грав то на лівому, то на правому фланзі оборони. Але відсутність стабільної ігрової практики в «Шахтарі» не могла не позначитися на становищі футболіста в національній команді. Останній раз Кобін надів футболку збірної України 7-го червня 2011-го року, коли українська команда на «Донбас Арені» зазнала поразки 1:4 в товариському матчі з Францією.
Безумовно, Василь розумів, що при живому і здоровому Срні перспектив в «Шахтарі» у нього небагато. Але йти з клубу не поспішав, раз по раз продовжуючи контракт. А «гірники» були цілком задоволені тим, що на заміні завжди є універсальний футболіст, готовий підстрахувати команду в складній ситуації.
«Мені пропонували перейти в іншу команду. Але я відмовився. Тому, що я люблю «Шахтар». Це хороша, сильна команда, в якій мені подобається. «Донбас Арена» - наш справжній дім. Люди, які приходять на наші матчі, створюють хорошу атмосферу, яка не дозволяє суперникам здобувати очки», - говорив Кобін у вересні 2011-го року.
Хоча відносини Василя з головним тренером «гірників» Мірчею Луческу складалися непросто. Наприклад, наставник «Шахтаря» був дуже незадоволений гравцем після перемоги над «Іллічівцем» (2:1) у жовтні 2012-го року.
«Висновки по сьогоднішній грі: Кобін з завтрашнього дня буде тренуватися з «дублем». Я перед матчем просив його зіграти саме захисника, а не нападника. На жаль, він мене не зрозумів, і з його зони суперник міг забити не один, а кілька м'ячів... Я очікував більшого від Кобіна. Швидше за все, він не нашого рівня, і йому потрібно шукати іншу команду», - заявив Луческу.
Кобін знайшов нову команду, але зробив це вже влітку 2014-го, коли на правах оренди перейшов в харківський «Металіст», кинутий напризволяще збіглим олігархом Сергієм Курченком. Всього за «Металіст» Кобін провів 16 матчів у всіх турнірах, де забив один гол і віддав одну результативну передачу, але який це був гол! Боги, який же це був гол!
На 22-й хвилині виїзного поєдинку групового етапу Ліги Європи проти варшавської «Легії» аргентинський захисник «Металіста» Марко Торсільєрі п'ятою «запалив свічку» над штрафною польської команди. Здавалося, що це не несе жодної загрози воротам «Легії», але Кобін зважився на божевільний удар через себе - і влучив! Коментатор ледь не зірвав голос, Василь забив свій найвідоміший м'яч в кар'єрі, а «Металіст» програв 1:2. Втім, від прізвиська «Вася-бісіклета» Кобіна вже ніщо не могло врятувати.
Також знаменитий Кобін фразою, сказаною на прес-конференції перед домашнім поєдинком Ліги Європи проти «Трабзонспора» у вересні: «Ті хлопці, які залишилися живі, повинні вийти, дістати свої яйця і показати, що ми граємо вдома». Демонстрація яєць не допомогла - «Металіст» поступився туркам з рахунком 1:2.
У березні 2015-го Кобін повернувся в донецький «Шахтар» і зразу відправився в нову оренду - в «Шахтар» з міста Солігорськ, з яким дійшов до фіналу Кубка Білорусі. Влітку 2015-го Кобін знову повернувся в «Шахтар», щоб знову міцно влаштуватися на лавці запасних «гірників». У сезоні 2015/2016 Василь провів за «Шахтар» 11 матчів у всіх турнірах, в сезоні 2016/2017 - всього 2 матчі. Влітку 2017-го року тривалий роман Василя і «Шахтаря» нарешті завершився, футболіст перейшов у «Верес» в якості вільного агента.
«У клубі пройшли кращі роки моєї кар'єри. Багато сезонів, багато титулів. Звичайно, з гордістю і радістю буду згадувати цей час», - підбив підсумки своїх виступів за «Шахтар» український захисник.
За «Верес» Кобін провів 18 матчів, забивши 2 м'ячі і віддавши 3 результативні передачі. У лютому 2018-го футболіст в якості вільного агента перейшов в казахстанський «Тобол», за який до літа зіграв лише 8 матчів. Було очевидно, що ігрова кар'єра Василя добігає кінця.
Останнім клубом Кобіна став «Минай» з однойменного села Ужгородського району Закарпатської області, який виступає у Другій лізі чемпіонату України. Футболіст повернувся майже туди ж, звідки і починав. За «Минай» Василь грав з серпня 2018-го по січень 2019-го.
«Я вирішив закінчити кар'єру гравця і переходити на якісь інші сфери діяльності, чимось іншим займатися. Пізніше про це оголошу ще офіційно, буде окрема розмова», - поставив крапку Кобін у своїй кар'єрі гравця в травні, не дочекавшись серйозних пропозицій щодо продовження кар'єри.
Як не дивно, але кар'єру Кобіна не виходить назвати ні по-справжньому вдалою, ні повністю провальною. Багатий потенціал - і лава запасних у «Шахтарі». Гра за збірну - і подорожі по орендах. Фантастичний гол у ворота «Легії» - і завершення виступів у не найсильнішому клубі Другої ліги.
Проте, кількості трофеїв Кобіна позаздрить абсолютна більшість українських футболістів, досвіду йому теж не позичати. У якій сфері він його застосує - покаже лише час. Дякуємо за гру і самовіддачу, «Вася-бісіклета»!