Динамо та Шахтар на НСК Олімпійський зіграли в безгольову нічию

Останній шанс для «Динамо» відродити чемпіонську інтригу - саме під таким девізом проходив цей поєдинок для команди Хацкевича. Для команди Фонсеки питання «бути чи не бути» хоч і не стояло так гостро, але ця гра була дуже важлива і для неї. Тому що можна було одним махом практично оформити чемпіонство. Без красивої упаковки, адже теоретично все ще може статися, але тим не менш: перемога дозволяла б «гірникам» на розслабоні закінчувати чемпіонат. Тобто, в цій зустрічі свій залізобетонний резон був у кожної сторони.

І кожна із сторін свої наміри не приховувала. Як не могла приховати ні своїх проблем, ні свою підготовку. Аж надто часто суперники зустрічаються один з одним, щоб залишалася хоч якась «тера інкогніта» в їхніх «стосунках». Але тут така справа, що в цьому матчі обоє повинні були придумати що-небудь нестандартне, щоб здивувати і схилити чаші вагів на свою користь.

Напевно, більшою мірою дивувати повинні були гості. Паулу Фонсеці треба було розв'язати проблему Марлоса. А ще португалець повинен був нарешті знайти протиотруту динамівському пресингу. В принципі, у керманича «Шахтаря» був необхідний інструментарій для вирішення цих та інших питань. Головне - вибрати оптимальний.

Що ж до візаві донецького тренера, то Олександру Хацкевичу навряд чи треба було винаходити велосипед. Без тіні зніяковіння і не боючись помилитися, тактику динамівського тренера на цю гру, та і, в принципі, стартовий склад визначити, здавалося, було нескладно. Хацкевич - не той тренер, який часто варіює ігровою моделлю, та й кадровий вибір у нього обмежений. Проте динамівський наставник вирішив піти ва-банк, випустивши в стартовому складі абсолютного дебютанта - де Пену.

А ось тренер «Шахтаря» прогнозовано вирішив не ризикувати. Фонсека не став випускати Тете, залишивши молодого бразильця в запасі. Зате вийшли досвідченіші його співвітчизники - Патрік і Нем. В той же час знайшлося місце в старті і Соломону.

Незважаючи на атакуючий варіант стартового складу, динамівці не поспішали форсувати події. Власне, вони навіть першим номером грати не поспішали. З перших хвилин матчу м'ячем частіше володіли гості. Вони довго розігрували свої позиційні атаки. В принципі, їм також поспішати було нікуди. Але навіть в такій розміреній грі у донеччан вийшло створити перший небезпечний момент. У Нема була можливість перевірити реакцію Бойка, але бразилець з вигідної позиції в площину воріт не поцілив.

«Динамо» відповіло заблокованим ударом Циганкова зі штрафного. Ось, в принципі, і усі небезпечні моменти за перші двадцять хвилин гри. Гри неспішної, неконтактної і нецікавої.

На тридцятій хвилині зустрічі відбувся перший у грі удар в площину воріт. Це Тайсон зі штрафного пробив в руки Бойка. І знову затишшя. Цей удар капітана «Шахтаря» так і залишився єдиним більш-менш резонансним моментом в першій половині зустрічі. У іншому - суцільна імітація: бажання, швидкості та гри. Таке враження, що обидві команди просто відбувають номер. Може, усе найцікавіше вони залишили на другий тайм?

Але початок другої половини зустрічі особливого оптимізму не вселив. Начебто і не було перерви, начебто і не було тренерських коректив. Команди так само не поспішали, так само дрібнили і не лізли на рожен. Трохи потішив публіку динамівський новачок де Пена, який намагався здалека закинути м'яч за комір П'ятову. Трохи невлучно.

Пару хвилин опісля «гірники» отримали право на перспективний штрафний удар, але Патрік пробив в стінку. Динамівці відповіли штрафним ударом Циганкова - теж безрезультатно.

У середині тайму внаслідок травм вибули Вербич і Степаненко. І без того неяскрава гра через втрату провідних футболістів команд-суперниць ризикувала остаточно потьмяніти.

А команди, тим часом, ризикувати не збиралися. Неспішні перепасовки, мінімум швидкостей, якщо і були загострення, то лише після стандартів. За традицією було багато жовтих карток, але ось що випадало з цих традицій - відсутність ударів.

Напевно ця гра так би і завершилася, не залишивши і щонайменшого сліду в історії і пам'яті вболівальників, коли б не епізод на останніх хвилинах зустрічі. Бурда зачепив у своїй штрафній площі Дентіньо, і Романов, не вагаючись, призначив пенальті. Його виконувати взявся Мораєс. Але пробив нехитро - Бойко зумів парирувати. Ось така яскрава крапка вийшла в цьому неяскравому матчі. Матчі, який нічого не вирішив, та і нічого не дав суперникам. Окрім як по очку. Відстань між фаворитами в чемпіонській гонці залишилася тією ж - сім очок. І як кияни збираються її надолужити - так і залишилося загадкою.

Українська Прем'єр-ліга. 25-й тур.

«Динамо» - «Шахтар» - 0:0

На 95-й хвилині Жуніор Мораєс не реалізував пенальті (воротар)

Віталій Буяльський (31), Микита Бурда (57), Віталій Миколенко (59), Карлос де Пена (62), Георгій Цитаішвілі (79), Дентіньо (87) - Жуніор Мораєс (57), Сергій Болбат (63), Тайсон (78)

«Динамо»: Денис Бойко - Томаш Кендзьора, Микита Бурда, Тамаш Кадар, Віталій Миколенко - Володимир Шепелєв, Віталій Буяльський - Микола Шапаренко (Георгій Цитаішвілі, 55), Віктор Циганков, Карлос де Пена - Беньямін Вербич (Назарій Русин, 73)

«Шахтар»: Андрій П'ятов - Сергій Болбат (Богдан Бутко, 68), Давид Хочолава, Сергій Кривцов, Ісмаїлі - Тарас Степаненко (Дентіньо, 77), Алан Патрік - Веллінгтон Нем (Віктор Коваленко, 72), Тайсон, Соломон - Жуніор Мораєс

Арбітр: Віталій Романов (Дніпро)

НСК «Олімпійський» (Київ), 41 383 глядачів

ДИНАМО - ШАХТАР. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ