«Золотий» Мілан Андрія Шевченка: де вони зараз?

Андрій Шевченко - неймовірна величина за мірками вітчизняного футболу. Гравців такого калібру наша земля народжувала одиниці, а тому немає ніяких сумнівів, що про Шевченка, так само як і про Блохіна та Бєланова, любителі футболу будуть чути і читати навіть через кілька десятків років. Можливо, вони перестануть бути популярними, але у вузькому середовищі справжніх любителів і цінителів гри назавжди залишатимуться Легендами.

Пам'ятають, люблять і цінують Шевченка і в Італії, якій Андрій віддав свої, мабуть, кращі роки клубної кар'єри. У «Мілані» форвард виступав з 1999 по 2006 і в сезоні-2008/09. Встиг виграти один титул чемпіона Італії, один Кубок та Суперкубок Італії, а також в 2003 році перемагав у Лізі чемпіонів і Суперкубку УЄФА.

Нещодавно Андрій Шевченко давав велике інтерв'ю DAZN, під час якого журналіст попросив екс-форварда «зібрати» свою версію зоряного «Мілана» тих часів, коли там грав сам українець. Про те, хто увійшов в число одинадцяти найкращих за версією Шевченка, хто «очолив» цей «Мілан», а також про долю всіх цих особистостей станом на сьогоднішній день - і поговоримо.

ДІДА, воротар

У «Мілані» - з 1999 по 2010 рік: 302 матчі, 245 пропущених м'ячів, 132 «сухих» поєдинків

«Мілан» підписав Діда в «Крузейро» ще влітку 1999 року, проте відразу ж віддав молодого кіпера в оренду на один рік «Корінтіансу». Повернувшись в «Мілан», Діда дебютував за команду в матчі Ліги чемпіонів проти «Бешикташа» (4:1), але вже в другому своєму поєдинку припустився прикрої помилки, яка призвела до поразки від «Лідса» (0:1). Діда не впорався з дальнім ударом Лі Бойєра, фактично закинувши його в свої ж ворота. Кіпер згодом пояснював, що намагався спершу погасити силу удару, а потім зафіксувати м'яч, але він виявився слизьким і воротаря спіткала невдача.

Пройшов рік і навколо Діда виник скандал з громадянством, через що «Мілану» знову довелося відправити кіпера в оренду на батьківщину в той таки «Корінтіанс». Повернувшись в «Мілан» влітку 2002-го Діда поступово відвоював місце в основі у Крістіана Абб'яті. Захищав ворота «россонері» бразильський кіпер і в фіналі Ліги чемпіонів-2002/03 проти «Ювентуса», коли основний і додатковий час принесли нічию 0:0, а в серії пенальті Діда парирував відразу три удари (від Трезеге, Салайєти і Монтеро), посприявши тріумфу «россонері».

Ще одну перемогу в Лізі чемпіонів «Мілан» з Діда, але вже без Шевченка, здобув в сезоні-2006/07. У фінальному поєдинку, який бразильський страж воріт провів «від свистка до свистка», італійська команда обіграла «Ліверпуль» з рахунком 2:1.

З «Мілана» Діда пішов в 2010 році і ніби як завершив кар'єру, але через два роки відновив її, погравши ще три з половиною роки на батьківщині за «Португезу», «Греміо» і «Інтернасьйонал». Завершивши кар'єру в 2016 році, з жовтня по грудень працював помічником Кларенса Зеєдорфа в китайському «Шеньчжені». Нині перебуває поза межами великого футболу, зрідка даючи інтерв'ю бразильській пресі і беручи участь в товариських матчах команд, що складаються з ветеранів.

КАФУ, захисник

У «Мілані» - з 2003 по 2008 рік: 166 матчів, 4 голи, 14 асистів

У «Мілан» Кафу перейшов влітку 2003 року з «Роми» на правах вільного агента і на кілька років щільно закрив праву «бровку» команди. Кафу славився своєю неймовірною працездатністю і постійними підключеннями до атак команди. Його рейди на правому фланзі вселяли паніку в більшість захисників Серії А тих часів. Не випадково в Італії до Кафу прив'язалося прізвисько «Pendolino» на честь однойменних високошвидкісних залізничних потягів, що використовуються в цій країні. Багато видань й досі включають Кафу в число кращих захисників італійського чемпіонату за всю історію його розіграшів.

У збірній Бразилії Кафу також був ключовою фігурою, взявши участь в чотирьох чемпіонатах світу поспіль - з 1994 по 2006 рік. При цьому Кафу є єдиним футболістом, який зіграв в фіналах на трьох чемпіонатах світу поспіль (1994, 1998, 2002).

Покинув «Мілан» Кафу в 2008 році після завершення контракту з клубом. Боси «россонері» не захотіли продовжувати співпрацю з віковим футболістом. Після цього Кафу, по суті, завершив кар'єру. Цікаво, що в лютому 2008 року в вітчизняних ЗМІ була інформація про можливий перехід Кафу в київський «Арсенал». Однак, як з'ясувалося пізніше, подібні плітки були лише частиною PR-кампанії керівництва «канонірів», що була спрямована на збільшення популярності команди. Коли Кафу повідомили про бажання босів київського клубу, бразилець сказав, що «нічого смішніше в житті не чув».

Після завершення кар'єри Кафу фактично відсторонився від професійного футболу. Він періодично спливає в ЗМІ, даючи інтерв'ю різним виданням, проте пробувати свої сили в якості тренера, функціонера або якогось технічного працівника у футболі, очевидно, не планує.

Паоло МАЛЬДІНІ, захисник

У «Мілані» - з 1985 по 2009 рік: 901 матч, 33 голи, 21 асист

Справжня легенда «Мілана» Паоло Мальдіні провів у «россонері» всю свою професійну кар'єру в статусі футболіста. Був неймовірним авторитетом в команді і багаторічним її капітаном.

З «Міланом» Мальдіні виграв 7 титулів чемпіона Італії, один Кубок і 5 Суперкубків країни, 5 разів тріумфував у Лізі чемпіонів і стільки ж разів перемагав у Суперкубку УЄФА.

Після виходу Мальдіні на футбольну пенсію, «Мілан» прийняв рішення назавжди закріпити за Паоло третій ігровий номер. Відтепер жоден гравець команди не зможе претендувати на отримання цього номера, крім синів Паоло, якщо ті колись гратимуть за клуб.

У серпні 2018 року нові власники «Мілана» прийняли рішення повернути Паоло Мальдіні, призначивши його директором зі стратегічного розвитку клубу.

Алессандро НЕСТА, захисник

У «Мілані» - з 2002 по 2012 рік: 326 матчів, 10 голів, 2 асисти

У «Мілан» Неста перейшов з «Лаціо» за неймовірні на ті часи 39 мільйонів євро. У стані «россонері» Алессандро відмінно зігрався в центрі оборони з Паоло Мальдіні, склавши з ним одну з кращих пар центрбеків в європейському футболі тієї пори.

Доля підготувала для Нести десять років кар'єри в «Мілані», за які він встиг по два рази виграти чемпіонат Італії, Лігу чемпіонів і Суперкубок УЄФА, а також по разу - Кубок і Суперкубок Італії.

Влітку 2012 року на правах вільного агента покинув «Мілан» і перебрався за океан - до лав «Монреаль Імпакт». У жовтні 2013 року оголосив про завершення кар'єри, але через рік з'явився в індійському клубі «Ченнаїн», за який зіграв лише кілька поєдинків.

У 2016 році в США почав тренерську кар'єру в клубі «Маямі». З травня минулого року працює на батьківщині з «Перуджею», яка нині виступає в Серії Б.

Алессандро КОСТАКУРТА, захисник

У «Мілані» - з 1985 по 2007 рік: 663 матчі, 3 голи, 2 асисти

Костакурта, як і Паоло Мальдіні, провів в «Мілані» всю свою професійну кар'єру, якщо не враховувати короткострокову оренду в «Монці». Виграв безліч трофеїв і вважався одним з найбільш надійних беків в чемпіонаті Італії. Виступав переважно в центрі оборони, але при необхідності міг зіграти і на будь-якому з флангів.

Завершив кар'єру в 2007 році, а через рік очолив «Мантову», де затримався зовсім ненадовго. З 2010 року активно залучався до роботи на італійському телебаченні, а в лютому 2018 року отримав одну з технічних посад в Італійській федерації футболу, проте в жовтні покинув свій пост.

Дженнаро ГАТТУЗО, півзахисник

У «Мілані» - з 1999 по 2012 рік: 467 матчів, 11 голів, 15 асистів

«Мілан» підписав Гаттузо влітку 1999 року з «Салернітани» за 8 мільйонів євро. Придбання цього хавбека дозволило «россонері» на довгі роки закрити питання в центрі поля. Гаттузо славився своєю непоступливістю на полі, неймовірною націленістю на боротьбу і небажанням жаліти ні себе, ні суперника.

До моменту відходу з клубу, який відбувся влітку 2012 року, Гаттузо по праву був одним з улюбленців фанатів «Мілана». У своєму прощальному поєдинку Дженнаро отримав капітанську пов'язку. Після «россонері» сезон провів в швейцарському «Сьйоні», а потім завершив кар'єру.

З 2013 року почав працювати тренером. Спершу в «Сьйоні», а потім в «Палермо», ОФІ і «Пізі». У листопаді 2017 року одержав пропозицію очолити першу команду «Мілана», коучем якої є і по цей час.

Андреа ПІРЛО, півзахисник

У «Мілані» - з 2001 по 2011 рік: 401 матч, 41 гол, 46 асистів

У «Мілані» Андреа Пірло, який мав прізвиська «Архітектор», «Маестро», «Професор», провів десять чудових років. Цього гравця по праву вважають одним з кращих півзахисників не тільки в історії італійського, а й світового футболу.

Пірло був справжнім майстром штрафних ударів, виявляв майстерність у виконанні довгих передач і навісів. Також здобув славу завдяки своїм сильним і точним ударам з дальньої дистанції. Андреа Пірло запам'ятався прекрасними диспетчерськими якостями, він володів тонким баченням поля і здатністю виконати пас точно в ноги партнеру.

Цікаво, що в «Мілан» Пірло прийшов зі стану найпринциповішого суперника «Інтера», а пішов у 2011 році до лав не менш непримиренного ворога - «Ювентуса». У 2015 році поїхав до МЛС в ряди «Нью-Йорк Сіті», де провів два з половиною роки, а потім завершив кар'єру.

В кінці 2018-го Андреа Пірло закінчив тренерські курси при УЄФА і тепер має диплом категорії «А», який дозволяє йому працювати головним тренером в молодіжних командах, або асистентом коуча в клубах Серії А і Б.

Кларенс ЗЕЄДОРФ, півзахисник

У «Мілані» - з 2002 по 2012 рік: 432 матчі, 62 голи, 54 асисти

Роки в «Мілані» були самим чудовим періодом в кар'єрі голландського півзахисника Кларенса Зеєдорфа, який встиг до того чимало пограти за «Аякс», «Реал» та «Інтер». За десять років в стані «россонері» Зеєдорф виграв безліч трофеїв, встигнувши стати ключовим гравцем команди.

Кларенс Зеєдорф разом з Дженнаро Гаттузо і Андреа Пірло становив неймовірне тріо в півзахисті «Мілана», метою якого було надавати підтримку як гравцям оборони, так і атакуючому хавбеку в особі Рівалдо, Руя Кошти, Кака або Роналдіньйо.

У 2002 році Зеєдорф зайняв 7 місце в списку 20 кращих футболістів Ліги чемпіонів, який складався офіційним журналом УЄФА до 20-річчя проведення турніру. На полі Зеєдорф міг практично все, володіючи прекрасними фізичними і технічними характеристиками.

Покинув «Мілан» Кларенс в 2012 році, несподівано для багатьох відправившись догравати до Бразилії в ряди «Ботафого». У січні 2014-го завершив кар'єру гравця, а через пару днів отримав посаду головного тренера «Мілана». Але як в коуча «россонері» справи у Зеєдорфа не пішли і він був звільнений в кінці сезону. Після цього працював в Китаї з «Шеньчженем», в Іспанії з «Депортіво», а з серпня минулого року є головним тренером збірної Камеруну.

КАКА, півзахисник

У «Мілані» - з 2003 по 2009 рік і в сезоні-2013/14: 307 матчів, 104 голи, 68 асистів

«Золотий хлопчик» перебрався до «Мілану» в 21-річному віці і за шість років перетворився на ключового гравця не тільки для «россонері», а й для збірної Бразилії. Кака був сполучною ланкою в «Мілані» між неймовірним центром півзахисту та нападом. У бразильця була відмінна зв'язка з Андрієм Шевченком. Обидва розуміли один одного з півслова.

У 2007 році Кака став володарем «Золотого м'яча», а в січні 2009-го «Манчестер Сіті», який тоді ще тільки знаходився на початку свого «арабського шляху», пропонував за хавбека 100 мільйонів фунтів. Бразилець відмовився, але через півроку прийняв рішення покинути «Мілан» заради трансферу в «Реал». У Мадриді кар'єра у хавбека склалася не так яскраво і він повернувся в «Мілан» вільним агентом через чотири роки.

Але вийти на колишній рівень той Кака вже не зміг. Через сезон він відправився в МЛС, де в рядах «Орландо Сіті» в грудні 2017 року прийняв рішення завершити кар'єру. З тих пір про нього мало що чути, хоча в минулому році Кака до себе на одну з технічних посад кликав «Сан-Паулу». Тоді екс-футболіст відмовився, підкресливши, що «зайнятий в інших проектах, але одного разу планує повернутися в футбол».

Андрій ШЕВЧЕНКО, нападник

У «Мілані» - з 1999 по 2006 рік і в сезоні-2008/09: 322 матчі, 175 голів, 27 асистів

Сам Шевченко не міг не опинитися в «золотій» команді «Мілана», адже журналіст DAZN запропонував йому вибрати навколо себе десять кращих партнерів в рядах «россонері».

Що-небудь розповідати про Андрія Миколайовича також навряд чи варто - його в Україні знають практично всі, адже нині Шевченко працює головним тренером національної збірної країни.

Філіппо ІНДЗАГІ, нападник

У «Мілані» - з 2001 по 2012 рік: 300 матчів, 126 голів, 24 асисти

У «Мілан» Філіппо Індзагі прийшов з «Ювентуса» за 36 мільйонів євро і на довгі роки став одним з ключових форвардів команди. «Суперпіппо» мав неймовірну здатність залишатися довгий час практично непомітним на полі, але в певний момент нагадувати про себе одним точним ударом. Часто це приносило «Мілану» перемоги там, де їх вже ніхто і не чекав.

Індзагі - один з найславетніших форвардів італійського футболу останніх декількох десятиліть. У «Мілані» він встиг виграти два титули чемпіона Італії, двічі перемагав в Лізі чемпіонів і Суперкубку УЄФА, а також один раз ставав володарем Кубка Італії.

Ігрову кар'єру Філіппо Індзагі завершив у 2012 році в «Мілані». Після того рік відпрацював тренером молодіжної команди «россонері», а потім очолив і першу команду, але покинув її через сезон. З 2016 до 2018 року досить успішно працював з «Венецією», а потім прийняв пропозицію «Болоньї». Однак з «червоно-синіми» справи у Філіппо не склалися і в січні нинішнього року він був відправлений у відставку.

Карло АНЧЕЛОТТІ, головний тренер

У «Мілані» - з 2001 по 2009 рік: 420 матчів

У «Мілан» Карло Анчелотті прийшов після двох років роботи з «Ювентусом». Однак в стані «россонері» затримався і здобув із командою чимало трофеїв. При ньому «Мілан» один раз ставав чемпіоном Італії, а також по разу вигравав Кубок і Суперкубок країни, двічі завойовував трофей Ліги чемпіонів і Суперкубка УЄФА.

З клубу Анчелотті пішов в 2009 році, прийнявши пропозицію «Челсі». Після лондонців встиг попрацювати з ПСЖ, «Реалом», «Баварією», а в травні минулого року підписав 3-річну трудову угоду з «Наполі», де і працює донині.