Шевченко привіз в Португалію сильну команду

Португалія, перебуваючи в статусі фаворита, так і не змогла на домашньому полі дотиснути підопічних Шевченка, навіть за допомогою повернення Кріштіану Роналду. Незважаючи на те, що багато вболівальників цю нічию списали на везіння, збірна України показала черговий тактично грамотний матч і показала, що Шевченко зробив ще один крок вперед в процесі будівництва команди. Дивимося на головні тактичні складові вчорашнього матчу.

Статистика матчу Португалія - Україна (0 - 0)

Удари (в площину): 18 (6) -> 6 (1)
Відсоток володіння м'ячем: 59.8 -> 40.2
Всього передач: 579 -> 387
Відсоток точних передач: 90 -> 82
Передач під удар: 13 -> 2
Кутові: 18 -> 2
Відсоток успішних обводок: 73.7 <- 75
Відсоток успішних відборів: 66.7 <- 86.7
Перехоплень: 15 <- 5
Гравець матчу за версією InStat: П'ятов

Розстановки команд

Шевченко не став щось вигадувати і показувати нам якісь експериментальні розстановки або гру в 5 захисників. Команда вийшла в своїх звичних 4-3-3 (4-3-2-1), в яких ставка звично була зроблена на компактність, мобільність і щільну гру на всіх ділянках поля. У парі з Коноплянкою в старті вийшов не Циганков, а Марлос, який піднявся з місця центрального півзахисника. Місце Марлоса зайняв Зінченко, а його партнерами були звичні Малиновський (лівий центральний півзахисник) і Степаненко (опорник). У Португалії ми побачили 4-3-3, в яких акцент був зроблений на правий фланг Бернарду Сілви і Канселу. Кріштіану Роналду в звичній для себе манері багато зміщувався в центр до Андре Сілви, залишаючи лівий фланг Геррейру. Варто відзначити ще те, що місце єдиного опорного півзахисника зайняв не Вільям Карвальо, а Рубен Невеш, якому була відведена роль основного диригента атак команди.



Шевченко провів величезну роботу над позиційним захистом

Збірна України добирає в організації оборони проти позиційних атак суперників і це дуже радує (особливо після провальної гри в 5-2-3 проти словаків). Але ми почнемо відразу з невеликого рев'ю моментів біля воріт П'ятова, щоб наперед зняти всі питання.

Якщо Ви уважно дивилися матч, то повинні були звернути увагу на те, що у Португалії так і не було жодного вільного моменту біля воріт П'ятова, незважаючи на всі їхні спроби розгойдати захист суперника постійними переведеннями і діагоналями. Звідки ж тоді сейви П'ятова? Два моменти Кріштіану в першому таймі з'явилися після: 1 - контратаки, 2 - обрізки і були створені завдяки індивідуальним якостям португальця в грі проти 2-3 суперників (перш за все індивідуально програвав Кривцов, але скільки людей в світі не програють індивідуально Роналду?), але ніяк не через недоробок Шевченка при організації оборони



Забійний момент Андре Сілви теж виник з секундної плутанини на лінії штрафного майданчика, де м'яч в якийсь момент випав йому в ноги і він отримав можливість пробити. Був ще посередній удар Соузи головою і ще один шанс Андре Сілви з меж штрафного.

Тепер вже поговоримо про хороше. Виставивши в захисті компактні 4-3-3, а не 4-1-4-1, як це зазвичай відбувалося в Лізі Націй, Шевченко відразу дав зрозуміти, що команда буде робити ставку на перекриття центру поля і протистояння проникаючим передачам від Невеша і захисників. Якщо Невеша українці майже не чіпали і давали йому піднімати голову (у Яремчука не було завдання за всяку ціну перекусити 18 номера суперника), то його партнери Карвальо і Моутіньо виявлялися під замком між нападниками і півзахисниками України.



Дві лінії по три гравці гостей розміщувалися максимально вузько і зібрано, перекриваючи можливі коридори передач на Карвальо / Моутіньо і, тим більше, на Роналду і Сілву. Тут Шевченко дав зрозуміти суперникам, що між лініями його команди їм буде дуже важко.



«Хочете просунутися? Ідіть в обхід наших ліній»

Опинившись в скрутному становищі в центрі поля, португальці зрозуміли натяк Шевченка і пішли шукати своє щастя на флангах. Невеш почав активно рухати м'яч на фланги, а основний акцент був зроблений на правий фланг, де знаходились завжди активний у нападі Канселу, Бернарду Сілва, хтось із пари Карвальо / Моутіньо, а періодично ще й Роналду туди зміщувався.

Найпоширенішим сценарієм руху м'яча стали діагоналі Невеша на Канселу, який завжди знаходився на брівці далеко від Миколенко та Малиновського, які тримали стрій.



Епізод, розібраний на цьому слайді - це лише одна з багатьох ілюстрацій того, наскільки добре Шевченко розібрав суперника і до якого автоматизму були доведені всі взаємодії при передачі суперників в обороні. Але заслуга тут не тільки в роботі тренерського штабу, але і в сильній індивідуальній грі цілого ряду футболістів, перш за все Миколенко, який зміг стати справжнім пеклом для Жоау Канселу.

Україна привезла впевнений контроль м'яча

Спокій, з яким українці справлялися з тиском на своїй половині поля, залишив дуже приємне враження. Вчора ми побачили, що Шевченко і весь його (найдорожчий в історії збірної) тренерський штаб виконали і продовжують проробляти колосальну роботу в ті вузькі вікна, які відводяться для ігор національних збірних. Відсоток володіння м'ячем 60 на 40 на користь господарів - це все ще солідна перевага, але награли його команди швидше через відсутність установки швидкого повернення м'яча, ніж через слабкий контроль м'яча українцями.



Португалія не є найкращою пресингуючою командою, але виходи з пресингу команди Шевченка точно заслуговують на повагу. Підопічні Шевченка постійно виявлялися або в більшості, або в рівній кількості на різних клаптиках поля. Зінченко, Марлос, Коноплянка, Малиновський, Степаненко - всі вони додали в розумінні один одного і розумінні того, де вони повинні знаходитися в кожній окремій фазі атаки в залежності від місцезнаходження гравців.

Матвієнко зіграв не гірше Ракицького

Важливо: тут ми говоримо саме про його участь в комбінаційній грі, а не в обороні воріт. Микола Матвієнко провів якщо не геніальний, то дуже сильний матч в плані просування м'яча вперед. Важко сказати що буде далі з його роллю в збірній, але в цьому матчі не було жодного приводу згадати про брак першого пасу Ракицького.



Використання плеймекерськіх якостей Матвієнка, по-перше, дозволяло просувати м'яч вперед, відрізаючи одним пасом 3-5 гравців Португалії, по-друге, дозволяло відсувати м'яч від своїх воріт, не використовуючи енерговитратні комбінації, описані розділом вище. Цікаво, чи знав Фонсека про такі варіанти використання талантів Колі (і чи розвивав він їх?), або це Шевченко розкрив українського захисника по-новому?

Заради справедливості потрібно відзначити, що одна з його помилок вчора привела до другого гольового моменту Роналду, кінцівку якого ми вже розглянули. Починався цей епізод з того, що на 27-й хвилині Матвієнко в черговий раз намагався відрізати купку суперників, але не помітив Невеша, який стартував в останній момент і перехопив передачу на Степаненка.

Рух а атаці

Якщо на своїй половині у збірної України виходило створювати чисельну перевагу і відігравати опонентів, то в позиційних атаках на чужій половині гості створили відверто мало небезпеки. Можна обговорювати різні причини того, чому саме в України вийшло так мало на чужій половині і виділити окремий матеріал на це... Тут же подивимося на те, що найяскравіше запам'яталося в грі України на чужій половині.



Україна близько 5 разів проводила дуже схожі між собою комбінації, засновані на тому, що весь цей час награє Шевченко: хороший рух м'яча, мобільність півзахисників, швидка зміна вектору атаки. Тут Україні дуже допомагав стиль пресингу Фернанду Сантуша, який відправляє всіх своїх гравців затискати суперника у бровки, оголюючи іншу.

До слова, саме одна з таких комбінацій могла подарувати нам гол Мораєса. Португальці в черговий раз не дуже впевнено підтиснули Україну на правому фланзі і коротка серія передач вивела Коноплянку на величезний шматок оперативного простору, а допомогло ще й забігання Миколенка, який на секунду відвернув увагу Канселу. Євген і сам міг би краще пробити, але шанс Мораєса був смертельним...