Марта КОСТЮК: «Зараз вже краще знаю, чого я хочу і що я можу»
Велике інтерв'ю з українською тенісисткою, яка сьогодні святкує повноліття
28 червня Марті Костюк виповнюється 18 років. Незважаючи на свій досить юний вік, одна з найбільш перспективних тенісисток України вже пережила і зльоти, і падіння. Широкому загалу Марта стала відомою на початку 2017 року, коли виграла Відкритий чемпіонат Австралії в юніорському розряді, хоча справжні фанати тенісу знали про неї набагато раніше.
У 2018 році 15-річна Костюк приємно шокувала українських вболівальників, дійшовши до третього кола уже дорослого Australian Open, де її зупинила лише Еліна Світоліна. Далі була непроста адаптація до дорослого WTA-туру, яка триває і досі. Зараз вона займає 141-у стрічку світового рейтингу, рекорд – 116-а позиція.
В лютому цього року Марта допомогла збірній України подолати зональний відбір Кубка Федерації, після чого виграла турнір ITF в Каїрі в обох розрядах і зіграла на турнірі WTA в Ліоні. Про це і трохи більше ми поговорили за кілька днів до її повноліття.
Про те, як пройшов карантин
«Карантин провела достатньо активно, не можу сказати, що сумувала, чи не було чим зайнятися. Незвичним було тільки те, що нікуди не подорожую, нікуди не виходжу: ні в кіно, ні на шопінг. Режим дня такий: тренування – дім, тренування – дім. Вдома також тренувалася, бігала в лісі. Інколи грала на приватному корті, але не часто.
Але коли вже офіційно дозволили грати в теніс, то досить багато часу провела на корті».
Про турнір в Ірпені
Вже після карантину Марта стала переможницею турніру UTF Ladies Invitational, який організувала Федерації тенісу України.
«Дуже сподобалося, класна обстановка, хоча і не було глядачів на трибунах. Якщо чесно, то це навіть трохи допомогло. Тому що вдома зазвичай важко грати, особливо, якщо велика кількість глядачів на трибунах.
Так вийшло, що в моїй групі не було тенісисток із високим рейтингом, найбільший був у Маріанни Закарлюк (WTA 466). Матчі були нелегкі, але я їх мала вигравати. Півфінал з Дашею Лопатецькою не відбувся, тому що вона знялася, а у фіналі я знову зустрілася з Маріанною».
Про нещодавній відпочинок в Карпатах
«Зізнаюся, що в Карпатах я була вперше в житті, як би дивно це не звучало. Нереально вразила краса нашої країни. Було навіть таке, що я сиділа з телефоном і мені потрібно було комусь подзвонити в Україну, і я думала: «Як же я буду комусь дзвонити, я ж на роумінгу». Такі були відчуття.
Вперше піднімалася на Говерлу, вперше каталась на конях, і порибалити навіть встигла – ось такий був активний відпочинок.
Щодо підйому на Говерлу, то ми розділилися на дві групи: я з мамою пішла «синім» маршрутом, який більш короткий, але крутий. Наші знайомі пішли по «зеленому». Ми дійшли десь на годину раніше, я навіть спускалась, щоб допомогти іншим. Але це рішення виявилося помилковим, було дуже важко. Загалом вийшла суперкрута фізична підготовка, бо ми піднялися за 2 години».
Про ігрову форму перед початком карантину
«Насправді, в мене не було якихось жалісливих думок, що «от я могла б зараз вистрілити». Сталися події, які абсолютно були мені непідвладні і засмучуватися через це не було жодного сенсу. Образи на весь світ в мене точно не було.
Що стосується змагань в Каїрі, то я там була два тижні, адже два турніри проводилися послідовно (100-тисячник ITF і 60-тисячник ITF - прим.). Ми жили не в самій столиці, а далеко за містом. Умови були майже польові: нас возили на маршруточках, готель був старенький. Трохи дивний, але величезний. В перший тиждень там, здається, крім нас нікого і не було. Корти нові, але деякі з них – криві. Але добре, що недалеко був італійський ресторанчик, куди ми всі ходити їсти. Їжа була теж цікавою: щось було дуже смачне, а щось – не зовсім італійське».
Про травму на Кубку Федерації
За два дні до початку матчів в Таллінні Марта травмувалась під час тренування прямо на моїх очах. В той момент здалося, що змагання для неї закінчені, але вона змогла зіграти проти хорваток і естонок. Як виявилося, наслідки цієї травми турбують її і досі.
«Якщо чесно, було страшнувато, бо був подвійний хруст. Це сталося дуже непередбачувано і дуже випадково. Я грала з Лесею проти Катаріни і Міши (Цуренко, Завацька і капітан команди Михайло Філіма – прим.). Ми грали з льоту біля сітки, Катя зіграла величезний аут і я чомусь вирішила, що мені потрібно дістати цей м’яч і настільки високо підстрибнула, що втратила орієнтацію в просторі, втратила контроль над своїм тілом і приземлилася на пальці ноги. Через це стопа не витримала…
До речі, не можу сказати, що все закінчилось добре, тому що пройшло вже майже п’ять місяців і все одно є дискомфорт у нозі. Тому що коли підвертаєш гомілкостоп і продовжуєш грати, то він стає нестабільним і дуже слабким, абсолютно не тримається. Я продовжувала грати, в мене не було жодного відпочинку, під час якого я б могла сфокусуватися виключно на стопу і працювати тільки з нею. Тим більше я грала на харді, там ситуація ще гірша. Зараз я граю на грунті і це пошкодження мене не так сильно турбує, бо покриття менш жорстке».
Про успішні виступи в парі з Даяною Ястремською і Вікторією Кужмовою
В ключовому матчі за збірну Марта зіграла з Даяною пару проти естонської команди, здобувши переконливу перемогу. Із словачкою Кужмовою Костюк дійшла до півфіналу турніру WTA міжнародної серії в Ліоні, який відбувся перед самісіньким початком локдауну в тенісі.
«Все життя грала парні матчі з тенісистками такого стилю. Одні були вищого рівня, інші – трохи нижчого. Судячи з останніх результатів, то такі партнерки на корті мені підходять.
На Кубку Федерації всі знали, що якщо вирішальним матчем буде пара, то мене поставлять з Даяною. Так вийшло, що вирішальна пара випала на останній матч».
Про співпрацю з Гленном Шаппом та Бенджаміном Ібрагімзаде
В 2019 році Костюк тренувалась з досить відомими спеціалістами. Гленн Шапп з Нідерландів раніше працював з Дінарою Сафіною, Анетт Контавейт та Альоною Остапенко. Німець іранського походження Бенджамін Ібрагімзаде також побував в команді Марти, його знають за роботою з Анжелік Кербер і Вікторією Азаренко.
«Вони тренери високого рівня, це відчувається. Я отримала безцінний досвід, з яким рухаюся далі. З Гленом я пропрацювала набагато довше, ніж з Бенні. Дуже рада, що вони були в моєму житті, можливо, не в останній раз».
Про турнір World Team Tennis
В середині літа минулого року Марта повторила досвід Еліни Світоліної і прийняла участь в міжнародному клубному турнірі World Team Tennis, який проходить в США. Змагання значно відрізняються від того, що ми звикли бачити в звичайних тенісних матчах. Як виявилося, вони ще й дуже важкі для учасників.
«Це дуже специфічний турнір зі своїми правилами і форматом, якого, напевно, немає ніде в світі. Я грала цілий сезон і можу сказати, що це «жесть». Графік приблизно такий: матч проти однієї команди розпочинається о 7-8 годині вечора, закінчується він десь о десятій. Далі душ, вечеря, лягаєш спати о першій годині ночі, а о 6-7 годині ранку вже виліт. Тобто часу на сон майже немає, досипаєш в літаках. Бувають перельоти з пересадками, це дуже-дуже напружений графік. Настільки напружений, що під кінець я вже не знала де знаходжуся і яка зараз година, я була схожою на овоч. Досвід, звісно, нереальний, але, мабуть, я більше ніколи в житті не буду грати повний сезон. Класно приїхати і зіграти 2-3 матчі. Добре, коли так співпадає, що вони відбуваються в одному місці.
Щодо травми спини, яку я отримала на цьому турнірі, то це зв’язано із божевільним форматом. Проблеми зі спиною в мене були і раніше, але через часті перельоти вона не витримала. Я грала одиночку проти бельгійки Кірстен Фліпкенс, в мене було три матчболи, але я не виграла. Сіла на лавку і в мене дуже почала боліти спина. Далі я зіграла пару з шаленим болем, після чого не могла ходити. Тиждень я пропустила, мене майже вилікували, і потрібно було летіти на останні три матчі. Я полетіла, зіграла кілька поєдинків, в мене стався рецидив і все. Полетіла ще до Нью-Йорка на декілька днів, хоча вже майже була впевнена, що не зіграю на US Open, після чого повернулася додому.
По прильоті в Україну майже не відчувала ногу, в мене був неймовірний біль. Дуже довго відновлювала своє тіло після цієї травми, бо спочатку не могла бігати по корту. Навіть коли грала турнір в Сен-Мало, то ще була далеко не в найкращих кондиціях. Так, мені вдалося вийти до фіналу, але це не означає, що я була повністю відновленою».
Про поразки у фіналах на турнірах в Сен-Мало і Торуні
В червні і вересні 2019 року Костюк зіграла в фіналах грунтових 60-тисячників ITF у польському Торуні і французькому Сен-Мало, обидва рази поступившись у двох сетах. Наступний фінал за її участю відбувся в Каїрі.
«До прикладу, в Єгипті я виграла тому, що я грала в свою гру і почувала себе при цьому дуже комфортно. В Сен-Мало і в Торуні я дійшла до фіналу з неймовірними боями, особливо в Польщі. І коли ти граєш суто на волі і характері, то це працює тільки до певного часу. Головною причиною, через яку я не виграла ті фінали, було те, що я не грала в теніс високого рівня».
Про те, як хотіла зав’язати із тенісом
«Це було трохи менше 5 років тому. Я виграла турнір першої категорії до 14 років, переїхала до Києва, щоб там тренуватися. Після цього програла два матчі, які не повинна була програвати. Приїхала додому і сказала, що не хочу грати в теніс. Мама відповіла: «Добре». Не думаю, що на такі заяви можна якось по-іншому відреагувати.
Я відходила тиждень в школу і сказала мамі, що знову хочу грати. Все ж таки, в мене на початку наступного року були важливі турніри, вся тенісна тусовка мого віку, я не хотіла це все пропускати, будучи в статусі фаворитки. Почала грати в теніс, але на першому чи другому тренуванні зламала ракетку. Думала, що все, мама мені більше ніколи в житті не дозволить грати в теніс, але після цього пішов підйом: я зіграла фінал Мастерса, виграла Orange Bowl, Eddie Herr (найпрестижніші міжнародні юніорські турніри - прим.) і все пішло».
Про дружні відносини з Б’янкою Андреєску
Шоста ракетка світу із Канади, яка є діючою чемпіонкою US Open, старша за Марту на 2 роки, але, до прикладу, в 2018-му була нижче за українку в рейтингу. Дівчата підтримують дружні відносини, хоча вже досить давно не бачилися.
«Був період по юніорах, коли ми з нею часто пересікалися, проводили спільні тренування. Перед моїм підйомом в Австралії ми тренувалися теж, але я не бачила її вже сто років. Тим не менш, ми підтримуємо зв’язок, вона дуже класна дівчина, щира. Мені комфортно і приємно з нею спілкуватися.
Дуже подобалося, як грає Б’янка. Вона завжди грала перспективно і було зрозуміло, що рано чи пізно піде результат, це було питанням часу. Мені здається, що вона була не дуже впевненою, через що їй не вдавалося прогресувати. Після того як провела велику роботу над собою, то цей недолік зник, що дало свої плоди».
Про матчі з Каролін Гарсією
У 2018 і 2019 роках Марта двічі пересікалась із француженкою на грунтових кортах. Спочатку українка в Штутгарті зустрілася із Гарсією, яка на той момент займала сьому стрічку рейтингу WTA і несподівано нав’язала фаворитці серйозну боротьбу, програвши 5:7 в третьому сеті. Через рік міг відбутися реванш у Страсбурзі, але Каролін знову перемогла в трьох сетах, хоча Костюк вела з брейком в другій партії після виграшу першої.
«З Гарсією у нас двічі була серйозна заруба, але, думаю, мені не вистачило досвіду, щоб її обіграти. Другий раз я була набагато ближчою до перемоги, але все ж вона входила до першої десятки світового рейтингу і я точно не була фавориткою.
Важко сказати, чи такі матчі додають впевненості в собі. Ти ніби дуже близько до перемоги над топ-суперницею, але все одно це програш».
Про розгром Аманди Анісімової в кваліфікації Мадрида
Ще один цікавий матч проти тінейджерки з найвищим рейтингом в світі, який не транслювали, відбувся у півфіналі кваліфікації Відкритого чемпіонату Іспанії. Марта виграла перший і третій сет із рахунком 6:0, досить легко поступившись в другій партії.
«Так вийшло, що ми були одні з перших, хто приїхав на турнір. Ми з нею домовилися потренуватися, грали на рахунок, і я зрозуміла як потрібно проти неї діяти. І коли я виходила на матч, я знала як мені потрібно грати, незважаючи на те, що на той момент я була без команди.
Знала, чого від неї можна очікувати і тому такий рахунок. Чому програла один сет? Все ж таки вона гравець високого рівня, як би це виглядало, якби я її так розбила?»
Про зоряну хворобу
«Вважаю, що через зоряну хворобу проходить кожна людина і не по одному разу. Це не щось нове. Це така яма, в яку ти заходиш і тебе там може трохи прибити. Але найголовніше вийти з неї цілим.
Що допомагає? Немає універсальної формули. У кожного індивідуальний досвід в таких речах. Немає сенсу давати поради щодо цього».
Про виступ у Верховній Раді України в 13 років
«Все було дуже урочисто, але на той момент не було багато кого з депутатів. Я, звісно, дуже хвилювалася. Пам’ятаю, що вивчила цей текст за 2-3 дні до виступу і моїм головним завданням було не сильно його читати. Хвилювалася, що десь зіб’юсь, чи не так скажу. Але це гарний досвід, який був у моєму житті.
Йти у політику в мене думок не виникало. Вважаю, що я принесу більше користі, як незалежний представник нашої країни. У своїй сфері я буду більш корисною, ніж в політиці».
Про причини високої конкуренції в жіночому турі
«Думаю, що середній рівень тенісисток піднявся дуже сильно. Збільшилися призові і багато спортсменок вкладають в свою професійну діяльність: наймають команду, у всіх вистачає грошей на гарного тренера, фітнес-тренера. Виходить, що загальний рівень від цього тільки росте.
Талант - не гарантія успіху, завжди на першому місці йде робота. Талант може врятувати лише в якихось конкретних ситуаціях».
Про молодшу сестру Зоряну і її успіхи в теніси
«На жаль, відмінили тенісні тури, які були в моєму віці (Зоряні майже 10 років - прим.). Вона не грає багато серйозних змагань. Скажу так, що вона дуже багато пропускала, бо мама їздила на турніри і залишала її вдома. Зоряна або тренувалася, або не тренувалася.
Наразі вона не має достатньої кількості проведених годин на корті. Але вона дуже здібна, мені здається, що навіть більш талановита, ніж я. Щоправда, в неї інший характер, зараз в неї немає великого бажання грати в теніс. Ми всі чекаємо того часу, коли вона захоче».
Про захоплення кулінарією
Під час турніру в Ірпені Марта спекла торт для своєї подруги Лесі Цуренко, в якої якраз був день народження.
«В той день був дощ і ми тільки тренувалися, тому без проблем його сіли і з’їли.
Обожнюю займатися кулінарією, мені це все дуже цікаво. На початку карантину я спробувала приготувати дуже багато різних страв, і це підняло мою впевненість у своїх кулінарних здібностях.
Дуже люблю готувати для когось. Якщо я сама, то нічого масштабного, звісно, не роблю. По-перше, я стільки не з’їм, а по-друге, а для чого для себе? Дуже люблю віддавати, для інших живу, можна так сказати (сміється). В кулінарії це добре, але загалом по життю так не завжди потрібно робити».
Про відсутність «плану Б» у грі Даяни Ястремської
«В неї є головний козир, за рахунок якого вона грає. І якщо щось не виходить, то іншого виходу немає. Так само у Плішкової і інших гравців, які сильно б’ють. Та ж Анісімова, якщо не йде сильний удар, чи збився ритм, вона не може створювати гідного спротиву.
Навчитися елементам більш захисної тактики дуже важко. Це так само, як гравцю, який швидко пересувається по корту, навчитися сильно бити по м’ячу.
Так, в моєму стилі гри присутні всі елементи, тому я особлива і зі мною важко грати, бо я все вмію (сміється)».
Про Еліну Світоліну і трав’яні корти
«Я вважаю, що тенісистки рівня Еліни можуть грати і перемагати на всіх покриттях. Не постійно, але в будь-який момент можуть бути досягнуті найвищі результати. Світоліна дуже добре показує себе на грунті, також в неї є багато гарних результатів на харді. На траві не так часто, бо трава – дуже специфічне покриття. Є дуже мало гравців, для яких трава – улюблене покриття. Це такі тенісисти, як Роджер Федерер, Сергій Стаховський, Барбора Стрицова. Такі гравці чекають трави цілий рік.
Трав’яне покриття настільки непередбачуване, що я можу один рік дуже класно грати на ньому, а на другий – трохи не так підготувалася (пішов дощ, недостатньо потренувалася, не відчула), і в мене нічого не вийшло. Але є певні елементи, які на траві потрібно використовувати: подачу, гру з льоту. Це мають бути твої козирі.
І те, що Еліна дійшла минулого року до півфіналу Віблдона, це великою мірою ще і заслуга її дуже сильного характеру, за рахунок якого вона виграла кілька дуже складних матчів. Я дивилася її півфінал з Сімоною Халеп і було видно, що у Світоліної вже не було сил, вона фізично втомилася в попередніх матчах».
Про тріумф Софії Кенін на Australian Open-2020
«У Кенін, як і у Світоліної, свій шлях, своя кар’єра, свої цілі і проблеми, а також своє життя. У них різні стилі гри, не можна їх порівнювати. Кенін має досить специфічний стиль, вона використовує твою швидкість, дуже влучно грає, має націлену подачу. Вона багато працює і заслужила на цей Шолом. Не можна сказати, що вона сама не очікувала від себе, що зможе виграти Australian Open. Це була її велика мрія і вона її досягла.
Везіння в тенісі також відіграє дуже важливу роль, але воно приходить тільки з важкою працею. Якщо говорити більш абстрактно, то коли ти виходиш на матч, то від тебе залежить дуже мало».
Про серію поразок росіянкам
Тема, на яку дуже болісно реагували вболівальники. В період з липня 2019 по січень 2020 року Марта програла 5 матчів підряд проти російських тенісисток, хоча до того було 5 перемог в 7 матчах. Але серії рано чи пізно закінчуються: у Каїрі Костюк переграла Варвару Грачову, якій раніше поступилася в фіналі Сен-Мало.
«На мене це не тиснуло, адже всі всім програють. Громадянство тенісистки по той бік корту на мене ніяк не впливає.
Щодо хейту в коментарях, то перед матчами з росіянками він на мене точно ніяк впливати не може. У вболівальників своя історія, своє бачення цієї ситуації. Вони висловлюють свою думку от і все. А той негатив, що вони пишуть, – мене хвилює мало.
До критики відношуся дуже спокійно. Єдине, що хотілося б сказати, щоб українці підтримували українців. В нас не так багато тенісисток високого класу, та і взагалі спортсменів світового рівня в нас не дуже велика кількість. Дуже прикро, коли цим тенісистам розказують, що вони роблять так, а що вони не роблять не так, як їм жити, як їм грати».
Про цілі і плани на майбутнє
«Зараз більше очистилася дорога, більше досвіду з’явилося. Дуже конкретних цілей і планів немає. Навіть якщо б вони були, то я б їх нікому не розказувала. По-перше, я не знаю, коли відновиться сезон, тому цілі є більше в тренувальному плані, бо турнірної практики немає як такої, і я не знаю, коли вона буде.
Цілі змінилися, відшліфувалися. Зараз вже краще знаю, чого я хочу і що я можу».
ФОТО: Jimmie48 Photography, WTA, Інстаграм Марти Костюк.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Украинский вратарь летом может перейти в «Манчестер Юнайтед»
Маркета переживает непростой период жизни
Володимиру дякую за цікаву в'юху.