Тарас ШПИЧКА: «Потенціал і запас міцності у цієї команди дуже високий»

З 10 по 17 квітня жіноча збірна з футзалу завершила ще один етап підготовки до відбіркових матчів першого офіційного чемпіонату Європи, які у команди Тараса Шпички будуть восени цього року. Спочатку наші дівчата провели чотириденний навчально-тренувальний збір в Броварах, після якого вирушили до Тегерану. В столиці Ірану збірна України провела два товариських матчі з господарками майданчику – найсильнішою командою азійського континенту. Ще в одному спарингу суперницями українок була збірна Таїланду – бронзовий призер останнього чемпіонату Азії.

 

В цих матчах команда Тараса Шпички в першій грі зазнала поразки від збірної Ірану 2:5, а в другій зіграла внічию 2:2. Тайським футзалісткам наші дівчата поступилися 4:5. Про підсумки матчів в Тегерані розповів головний тренер жіночої збірної України Тарас Шпичка.

 

- Тарас Олександрович, перше питання стосується того, про що не можна не спитати. Збірним, які грають в Ірані, доводиться грати в дещо незвичній екіпіровці. Як було вирішене це питання в цих матчах?

- Ми цього разу грали в своїй традиційній екіпіровці, а іранки – в тій, яку ви називаєте незвичною, в хустинках та з закритими частинами тіла. На ці матчі не допускалися чоловіки, і були присутніми лише жінки. Два місяці тому в Ірані грали росіянки, і у них один матч був загальним, на якому були присутніми всі бажаючи. Тому в тій грі суперниці господарів грали у відповідній формі.

 

- Перед вильотом до Ірану Ви зазначали, що збірна їде за ігровою практикою. Дещо подібне часто-густо можна чути від тренерів перед товариськими матчами, але практично буває по-іншому. Тож, чи всі дівчата отримали в цих матчах достатньо ігрової практики?

- Як ми планували, так воно і вийшло. Ми прагнули грати так, щоб у дівчат була рівна кількість ігрового часу. Ми грали трьома четвірками, воротарі грали по тайму. Ми змогли подивитися всіх дівчат в різних ігрових поєднаннях. Тому все, що ми планували, ми зробили.  

 

- Зараз вже можна дати порівняння, наскільки футзал у виконанні провідних європейських збірних відрізняється від того футзалу, в який грають азійські футзалістки?

- Він, звичайно, відрізняється. Хоча збірні Ірану та Таїланду провідні на своєму континенті, але на мою думку, вони поступаються збірній Португалії за класом, за індивідуальними діями, за тактичною майстерністю. Але обидві по-своєму цікаві команди. Якщо взяти збірну Ірану, то в неї більш силовий футзал, тому що, наскільки я знаю, там дівчата з великого футболу. Навіть деякі грають і за національну збірну з футболу. Дуже багато підкатів було у їхньому виконанні, вони грають жорстко та агресивно. 

 

- На жаль, за підсумками матчів про них була дуже стисла інформація. Тож не могли б Ви коротко, але дещо детальніше розповісти про перебіг подій матчів зі збірними Ірану та Таїланду?

- В першій грі з Іраном ми постійно поступалися в рахунку – 0:1, 0:2, 1:3, 1:4, 2:4. В кінці матчу ми грали з п’ятим гравцем, не забили, але й не пропустили. П’ятий м’яч іранки забили при грі «4 на 4». Загалом скажу, що ми одразу вирішили в цьому матчі випробувати різні варіанти гри. В цілому гра була рівною, але на жаль, ми пропустили декілька контратак, а свої моменти не реалізували.

 

В матчі з Таїландом дуже бурхливим був початок матчу – після перших двох змін рахунок був 3:3. А після першого тайму ми поступалися 3:5. Якийсь вийшов іскрометний футзал. По перерві четвертий м’яч ми забили, граючи з п’ятим гравцем, але більшого зробити не вдалося.

 

І нарешті, другий матч з Іраном. Перший тайм було 0:1, а на початку другого тайму ми зрівняли рахунок. Приблизно за три хвилини до кінця матчу іранки пішли з п’ятим гравцем і повели в рахунку 2:1. Після цього вже нам довелося грати з п’ятим, і ми відіграли цей м’яч. Далі ми продовжили грати «5 на 4», але вирвати перемогу не змогли.

 

- Результат в товариських матчах зазвичай не головне, але його значення не варто применшувати. За рахунок чого збірній Україні в другій грі з Іраном вдалося досягти позитивного результату?

- Були зроблені певні висновки після першої гри. До неї я бачив збірну Ірану тільки по відео, і воно було з минулих матчів суперниць, але трохи застаріле. Як не дивно, у нас були складні збори, і друга гра з Іраном була третьою за три дні. І в цих умовах другий тайм другої гри був у нас найкращим за якістю гри. Це говорить про те, що запас міцності у цієї збірної дуже великий. Є потенціал. Якщо ми при такому рівні втоми видали дуже якісний футзал, створили дуже багато моментів, і навіть задавили збірну Ірану, це надає оптимізму в роботі. Ми могли включити пресинг, додати в грі, і це – вже в третьому за три дні матчі.

 

- Збірні Ірану та Таїланду – перша та третя команди останнього чемпіонату Азії. Наскільки відчутна різниця в класі між цими командами, чи їх можна вважати рівними за рівнем майстерності?

- За рівнем майстерності вони приблизно рівні, але збірна Ірану більш міцніша. Зріст і вагові якості – в цьому компоненті іранки переважають. Дівчата зі збірної Таїланду в більшості маленькі на зріст, але різкі та рухливі.

 

- Попри результат, які позитивні моменти з гри дівчат Ви для себе винесли?

- Якщо брати останню гру, то мені сподобалися жага до перемоги на такому важкому відрізку. Вони виявили характер, і показали те, що вони дійсно можуть. Попри втому, в другому таймі третьої гри дівчата відчайдушно хотіли перемогти. Така гра для мене самого дещо стала загадкою. Це реально говорить про те, що потенціал та запас міцності у цієї команди дуже високий.

 

- Якщо згадати ще і лютневий матч проти Португалії, якісь помилки, які були в тому матчі, ще мали місце в грі Ваших підопічних і в матчах в Тегерані?

- Основне те, що в нас не виходить зараз, це дії в позиційній атаці. Це найскладніше, що є в футзалі. Набагато простіше грати на контратаках та від захисту. А атакувати та створювати гру складніше, і в нас поки що з цим проблеми. Але побачивши всі помилки в Португалії, в матчах в Тегерані, ми вже знаємо, куди нам треба рухатись, що робити далі, і над чим працювати.

 

- На ці матчі були залучений розширений склад з 16-ти футзалісток. Але зазвичай в офіційних матчах можна заявляти не таку велику кількість. Можна вже казати, що для Вас вже сформувався кістяк команди, чи це ще в процесі?

- Думаю, що ще в процесі. Тому що є ще кілька дівчат, яких би я хотів переглянути. Нажаль, у нас «зламалася» на турнірі в Нідерландах Софія Рубан, на яку я дуже розраховую. Вона там зазнала травми, і я не знаю, як довго буде тривати процес її відновлення.  

 

- 5 червня відбудеться жеребкування групового етапу жіночого чемпіонату Європи. Чи є в Ваших планах бути безпосередньо присутнім на жеребкуванні?

- Це питання ще з керівництвом Асоціації футзалу України не обговорювалося. Наскільки я знаю, ще немає остаточної визначеності, як все буде відбуватися і чи потрібна буде присутність представників збірних.

 

- Стосовно подальших планів збірної, все без змін – в червні матчі з Італією?

- Так, в двадцятих числах червня два матчі з Італією, вони будуть виїзними, і італійська сторона підтвердила, що вони будуть в Римі. Подальшу підготовку будемо планувати після того, як стануть відомі результати жеребкування відбіркового турніру.