Сергей ГЛАДЫРЬ: «Чемпионат Франции - в топ-5 европейских турниров»

Після фінальної сирени йому аплодував весь зал, а партнери підкидували угору. Те, що зробив у цьому фіналі український спортсмен, може стати сюжетом для американського фільму.

Суперником «Монако», за який виступає Сергій Гладир, був ліонський АСВЕЛ, а сам поєдинок складався не на користь команди Гладиря. Перша чверть була програна з рахунком 19:28. Вперше вийти вперед «Монако» вдалося лише в останній четвертій чверті  і це був зоряний час українця.

Сергій Гладир провів на паркеті 16 хвилин, за які набрав 22 очки, з яких 17 - в останній чверті! Українець закинув п'ять з шести триочкових кидків. Цей ривок українського захисника приніс «Монако» перемогу з рахунком 95:91, а Гладиру - звання MVP фіналу. Кореспондент «Експресу» зателефонував Сергію до Франції.

- Насправді мені важко передати словами те, що я зараз відчуваю, - каже «Експресу» Сергій Гладир. - Я вперше став найкращим гравцем, команда виграла кубок. Це історія, до якої мені вдалось докластися і, сподіваюсь, про це довго пам'ятатимуть як у Франції, так і в Україні.

- Ви набрали 17 очок(!) за останні 10 хвилин гри. Що це було?
- Я впіймав кураж. Відчув, що мені все вдається, взяв ініціативу у свої руки і потягнув партнерів за собою. Деякі з моїх триочкових кидків були направду авантюрні і непідготовлені, але вони залітали! Я й сам подекуди не розумів, як влучаю у кільце (усміхається).

- Що собою представляє чемпіонат Франції?
- Я б його поставив у Топ-5 європейських турнірів. Він специфічний. Скажімо іспанський, який є безумовним лідером у Європі, більш тактичний, технічний. Там зібрані найкращі гравці, найкращі тренери і баскетбол там шаленого рівня. У Франції такого немає. Тут більше силовий баскетбол, авантюрний. Можна навіть сказати: бий-біжи. І він дуже непередбачуваний. Тут участь в чемпіонаті бере 18 команд і кожна з них здатна на сюрприз. Скажімо у нас 17 перемог у 19-ти матчах. А програли ми аутсайдеру, у якого лише чотири перемоги. Саме ця авантюрність робить тутешній чемпіонат таким цікавим.

- Які умови пропонують французькі клуби гравцям?
- Бюджети команд можливо десь на рівні наших «Азовмаша» та «Будівельника» у найкращі їхні часи. Зрозуміло, що зараз таких грошей в Україні немає навіть близько, тому порівнювати немає що. Якби в Україні якимось дивом і платили такі зарплати, як у Франції, все одно краще грати за кордоном і я поясню чому. В Україні ти абсолютно не захищений. На папері тобі можуть написати одну суму, а на руки видати зовсім іншу. А можуть і взалалі нічого не заплатити. У Франції кожен професійний контракт гарантований асоціацією гравців. Більше того, він захищений державою. Тож навіть якщо клуб через якісь неймовірні обставити збанкрутує, ти все одно отримаєш свої гроші, прописані у контракті. При чому вчасно.

Друге, тут кожен гравець має медичну страхівку. Справжню, а не якусь липову для відмазки. Тож ти не переживаєш, за які кошти лікуватимешся у випадку травми. Тут ти всіма думками у грі і не переживаєш за свої побутові умови.

- Побут теж забезпечує клуб?
- Звісно! У моєму контракті чітко прописано, що на час мого перебування у «Монако» клуб повністю оплачує моє житло. І це все виконується. Також у контракті прописано, що клуб надає мені у користування службову машину. Хоча домовитись можна по-різному. Скажімо, клуб тобі платить трішки вищу зарплату, але тоді ти вже сам дбаєш про свій комфорт. Сам купуєш машину, орендуєш житло і так далі. Я обрав перший варіант.

- Наприкінці грудня ви стали учасником матчу «Всіх зірок» французького чемпіонату...
- Я єдиний українець, який грає в цьому чемпіонаті і, відповідно, перший, кого запросили на цей матч. Зізнаюся, для мене це було несподівано. Я думав, що мене запросять на це шоу виконувати триочкові кидки, але організатори вирішили по-іншому і я потрапив у стартову п'ятірку.