Орест БУДЮК: «На цих трьох матчах не планую зупинятись»

Як і минулого сезону, Черкаський Дніпро — серед лідерів першої ліги. Великою мірою завдяки впевненим діям Ореста Будюка, який у трьох турах залишав ворота на замку. Саме 20-літнього кіпера черкащан проект Золотий Талант визначив кращим молодим гравцем 3-го туру у першій лізі.

— Оресте, з чого почалась твоя футбольна кар’єра?

— Народився я в Волинській області, а в 7 років переїхав до Києва і прийшов до дитячо-юнацької спортивної школи Зміна-Оболонь. Там мене виховав заслужений тренер України Михайло Лабузов, а також тренер воротарів Володимир Тименко. Саме цим чудовим тренерам я зобов’язаний своїм становленням як футболіста і дуже дякую їм за це. Ніяких вагань щодо позиції на полі у мене не було — зважаючи на зріст, одразу, з семи років, я зайняв місце в воротах.

В 15 років підписав контракт з Оболонню, яка в той час була у вищій лізі, а я виступав за її дубль. Коли ж Оболонь збанкрутувала, мені запропонували переїхати в Іллічівець. Там я провів півтора роки, граючи за дубль і потрапивши чотири рази в заявку на матчі Прем’єр-ліги. Багато в чому на наше спільне з Миколою Павловим рішення про мій від’їзд з Маріуполя вплинули військові дії на Сході.

Я поїхав на перегляд у Черкаський Дніпро, де, за великим рахунком, і розпочав повноцінно свою професійну кар’єру. В це міжсезоння підписав з командою контракт на два роки.

— Які завдання на сезон у Черкаського Дніпра?

— Завдання одне — вихід до Прем’єр-ліги. Вам, напевно, відомо, що ми мали підвищуватись в класі ще минулого сезону, коли зайняли друге місце, яке надавало нам таке право. Втім, через рішення зменшити кількість команд у вищому дивізіоні нам знову треба доводити те, що ми достойні УПЛ, і ми все зробимо, щоб це довести.

— Наразі все йде як слід: ви — в лідируючій групі, а твоя серія без пропущених голів становить три матчі.

— Так, але на цих трьох матчах я не планую зупинятись. До того ж, у першому своєму сезоні за Черкаський Дніпро, одразу після дебюту, я вже мав подібну серію з чотирьох ігор.

— Які ще маєш плани, сподівання?

— Виступаючи у Маріуполі, я викликався до юнацької збірної України, яку тренував Олександр Петраков. На жаль, вже третій рік мене не викликають. Можливо, це через те, що за першою лігою не так уважно слідкують, як за УПЛ. Але все одно, я дуже сподіваюсь повернутись до збірної. Це для мене дуже важливо — мати можливість представляти Україну.