ЧИЖЕВСЬКИЙ: «Вішаю бутси на цвях»

За останні півроку центральний оборонець «Закарпаття», легендарний український футболіст Олександр Чижевський лише одного разу вийшов на поле в матчі вітчизняної прем'єр-ліги. Про це, виліт його команди до першого дивізіону, а також про плани на майбутнє Олександр Арсенійович розповів «УФ».

- Олександре, мушу розпочати з, очевидно, не надто скромного запитання: то чи маєте ви намір продовжити свою професійну кар'єру і наступного сезону?
-Ні. Як-то кажуть, я вішаю бутси на цвях. Уже награвся. Влітку стаю повноправним помічником головного тренера.

-Це остаточне рішення?
-Безумовно. Зі всіма дорогими мені людьми я це обговорив.

-Тепер буду ще нескромнішим: навесні ви практично не грали за основний склад, навіть більше: не завжди ваше ім'я ми бачили навіть у заявці «Закарпаття» - то це в аутсайдера прем'єр-ліги така конкуренція? Чи Ігор Гамула вам пояснював таку свою політику? Образа на нього зосталася?
-Справа зовсім в іншому. Ще взимку я вирішив потроху готуватися до завершення ігрової кар'єри та початку тренерської. Себто, в другому колі я був швидше помічником Гамули, а мій вихід у матчі з «Шахтарем» мав характер вимушеної необхідності. Взагалі, на моїй позиції грали непогані футболісти (Малигін і Болохан), лінія захисту в «Закарпатті» була найсильнішою.

-Погоджуюся: пропускали ви небагато. Проблеми були в атакувальній ланці команди. Чому ж узимку клуб не підсилився, не придбав хорошого півоборонця й форварда?
-У нас нормальне фінансування, просто ми не можемо дозволити собі купувати дорогих гравців. У нас інша селекційна політика.

-Кажете, нормальне фінансування... А добиратися на матчі в автобусі - це теж нормально? Я собі уявляю цю мальовничу мандрівку: з Ужгорода до Луганська на «Ікарусі»!
-Це не зовсім правда. На далекі відстані ми їздили поїздами та добиралися літаком. На автобусі - туди, де ближче.

-Наприклад, у Київ, на матч із «Арсеналом».
-Ну...

-Давайте підійдемо до найболючішого питання - виліт ужгородської команди з прем'єр-ліги. Більшість фахівців і журналістів схиляються до того, що цей факт відображає реальну розстановку сил. Не відвідувало відчуття, мовляв, ось випускали б мене на поле - бути «синьо-жовтим» у когорті наших елітних команд і наступного сезону?
-Я повторюся, що вже на той момент був більше тренером. Вилетіли ми через проблеми в атаці й тому, що недобрали багато «своїх» (зокрема, домашніх) очок - із «Зорею», «Оболонню» та запорізьким «Металургом».

-Найпам'ятніший для «Закарпаття» матч у першості-2009/10 в Ужгороді проти «Динамо». Ваше ім'я не внесли до заявки, проте на стадіоні «Авангард», підозрюю, ви були. Які враження від тієї несподіваної перемоги?
-Та дуже приємні враження. Просто зіграв той поєдинок із нами злий жарт: багато хлопців опісля нього чи то втомилися, чи то уявили себе великими майстрами, ось і почали ми регулярно програвати.

-Отож, ви вже тренер. Залишаєтеся в Ужгороді - допомагати Гамулі?
-Так, виводитимемо закарпатців до прем'єр-ліги.

Володимир БАНЯС, газета «Український футбол»