Владислав ЛУПАШКО: «Мы пытались забрать мяч у Шахтера»

Головний тренер львівських Карпат Владислав Лупашко дав прес-конференцію після матчу УПЛ проти Шахтаря (2:5) [публікується українською мовою].

- Карпати намагались демонструвати відкритий футбол, однак матч закінчився поразкою. Якими є ваші враження від гри?

- Карпати не намагалися - я вважаю, що ми грали у відкритий футбол. Ми намагалися забрати м'яч у Шахтаря. Здебільшого нам це вдавалося, але гра показала, що цей фактор був ключовим. Адже майстерність Шахтаря вища від нашої гри у пресингу. Вони створили всі моменти відразу після того, як виходили з-під нашого тиску. Було хвилювання у багатьох моментах. Але ми побачили, що можемо це робити. Молоді гравці і хлопці, які ще вчора були у Першій лізі, зрозуміли, що і проти найкращої команди України можна діяти першим номером.

- За рахунку 1:1 можна було почати більш прагматично грати. Чи думали ви у ході матчу перебудувати свою гру?

- Ні, не думали. Наша гра повинна бути стабільною проти будь-якого суперника. За будь-якого рахунку, як, наприклад, 1:1 проти Шахтаря. Гра має бути незмінно агресивною. Тільки так ми зможемо щось змінити в нашому футболі. Я часто чую від експертів та вболівальників фрази, мовляв: Нудно дивитись футбол, коли вся команда сидить позаду, обороняється. А коли відбиваються, то потім на прес-конференції розповідають, що вони відбилися, протримались… Цей шлях не має перспективи. Ми в Україні повинні робити нові кроки в розумінні гри.

Коли більшість українських команд буде намагатися грати першим номером, коли ми перестанемо відходити на свою половину поля після забитого гола - наш футбол зміниться. Ми не будемо виходити в єврокубки і грати залежно від суперника, а у внутрішньому чемпіонаті домінувати. Ми маємо змінювати психологію гравців. Вони повинні розуміти те, що можна грати проти будь-якого суперника першим номером. Принаймні, намагатися. І тоді люди підуть на футбол. Не буде такого, що я вболіваю за свою команду і задоволений нічиєю з Шахтарем. Але нейтральному вболівальнику не цікавий такий футбол. Його цікавить атака, пресинг, знову атака… Я вважаю, що так ми маємо змінювати розуміння футболу. В нас існує стереотип про те, що рахунок потрібно утримувати. Так, ми повинні його зберігати, але завдяки тиску, пресингу та якісної роботи на м'ячі.

- Оцініть гру новачка Бруніньо.

- Ми намагалися дати йому ігровий час, бо через орендну угоду з Шахтарем Олег Очеретько не міг допомогти нам. Можливо, якби це був інший суперник, то Бруніньо не так критично б виглядав у грі без м'яча. На фоні Шахтаря це було дуже помітно. Ми просідали у цьому компоненті. Над грою без м'яча потрібно працювати, але якщо говорити про його дії з м'ячем, то Бруніньо - дуже сильний гравець.

- Якщо ви хочете грати лише в атакувальний футбол, то результат для вас не важливий? Тоді які завдання у команди на сезон?

- Коли є розуміння того, що ти хочеш досягти результату, то має бути відповідний план. Гравці мають розуміти своє завдання. Це наслідок тренувального процесу. Якщо він якісний, то результат прийде. Він дуже важливий. У футболі найважливіше - це результат. Але досягати результату будь-якою ціною - це шлях в нікуди. Сьогодні ти думаєш лише про результат, але завтра у тебе не буде футбольної ідентичності. Це дуже важливо. Треба досягати результат завдяки якісній роботі на тренуваннях. Цілі на сезон? Так, вони є. І як для новачка Прем'єр-ліги вони дуже амбітні. Але ми розуміємо, що будувалося все нашвидкоруч. Мова і про селекційний напрямок, і про фізичну підготовку гравців, розуміння наших ідей… Це неможливо зробити за тиждень до початку чемпіонату, але поступово ми все підтягуємо і стабілізовуємо.

- Скільки часу вам потрібно для того, щоб досягнути поставлених цілей?

- Не знаю. Кажуть, що на побудову команди треба два роки. Хтось каже, що рік, три роки… Це складний процес. Звісно, його ніхто не хоче розтягувати, але я вважаю, що з кожною грою, з кожним тижнем ми стаємо кращими. Гравці краще розуміють наші вимоги, прогрес є. Не потрібно ставити якісь дедлайни, потрібно постійно приділяти час процесам, у яких ми провисаємо. Ми про це говоримо під час теоретичних занять. Але розуміємо, що є більш глобальні речі, у яких ми прогресуємо, які для нас є більш важливими.