ОЛІЩУК: «Головне - не втрачати очки вдома»

Олександр ОЛІЩУК: «Головне - не втрачати очки вдома»

- Чи не жалкуєш про те, що напередодні цього сезону «Інтеркас», у складі якого ти готувався до чемпіонату, припинив своє існування, як і твоя колишня команда «Дніпроспецсталь», в якій ти розпочинав?
- Жалкую, звісна річ. Після «ДСС» пропозиція перейти до київського «Інтеркасу» стала для мене своєрідним «кроком вперед». У цій команді я у міжсезонні пройшов повноцінні збори і збирався підписувати контракт, але це питання було відкладене через неясність ситуації зі столичним клубом.
У підсумку «Інтеркас» розпався, і за тиждень до старту сезону я залишився без команди, оскільки влітку і «Дніпроспецсталь» так само канула в лету...

- ...і ось як раз саме тоді виник варіант з «Ураганом»?
- Мене запросив у команду Тарас Вонярха. Також я зателефонував Сергію Гупаленку, і він мені розповів, що тут підібралася досить непогана команда, є хороші хлопці, можна поборотися за призові місця. Я, усе добре зваживши, вирішив погодитися на цю пропозицію. Хоча тоді паралельно мені регулярно дзвонили з одеського «Марріону» і пропонували переїхати до них. Але я відповів, що залишаюся у Івано-Франківську і більше ніяких варіантів не розглядаю.

- Ти вже більш як півроку виступаєш за «Ураган». Чи не жалкуєш, що все таки обрав саме цей клуб для продовження своєї кар'єри?
- Знаєте, на перших порах і справді було важко перебудуватися, оскільки за неповний рік «Ураган» - для мене вже третя команда. Проте я не жалкую, що обрав саме Івано-Франківськ. Тут я отримую дуже корисний досвід, маю постійну ігрову практику, почав більше працювати індивідуально…

- … і почав забивати. Причому став для команди такою собі «паличкою-виручалочкою». Часто виходило так, що саме твої голи на останніх хвилинах переважно ставали вирішальними і безпосередньо впливали на підсумкові результати…
- ...Попри це, мені хотілося би забивати більше, оскільки моментів для цього у мене протягом матчу вистачає. І мені дуже соромно перед партнерами по команді, котрі віддають такі точні передачі, а я їх марную. Навіть наш президент клубу Олександр Бубен якось зауважив, що мені потрібно працювати над реалізацією, залишатися після тренувань і працювати індивідуально.

- До гри з «Планетою-Міст» тобі вдалося відзначитись у чотирьох поспіль матчах. Міг забити і «Планеті» наприкінці поєдинку, але м'яч після твого удару пролетів біля стійки порожніх воріт. Добре, що «Ураган» у підсумку переміг. А якби цифри на табло у той момент були іншими?
- Мабуть, карав би себе за цей неточний удар. Звісно ж переживав би, оскільки зараз нам як ніколи потрібен результат, потрібні турнірні очки. Ми до останнього туру будемо намагатись виконати завдання, які перед нами поставило керівництво клубу, щоб потрапити у п'ятірку.

- Як оціниш шанси «Урагану» потрапити до п'ятірки кращих команд ліги?
- Найближчі три матчі проти «ТВД», «Марріона» і «Тайму» дадуть відповідь на те, наскільки реальними є наші турнірні амбіції. Якщо ми вдало проведемо ці ігри, то будемо мати значно більше шансів виконати завдання на сезон. Тим більше, що після кожного туру ситуація у турнірній таблиці (4-7 місця) постійно змінюється. Найголовніше - не втрачати очки вдома.

- Ти один з свого роду «запорізької діаспори», котра у міжсезонні переїхала до Івано-Франківська. Тебе сюди запросив Тарас Вонярха, який також сам родом з Запоріжжя. Наразі його вже немає в «Урагані», але біля керма команди віднедавна ще два твої земляки - Владислав Корнєєв та Сергій Гупаленко...
- У кожного тренера гравець бачить по-своєму його кращі і гірші якості. Я б не хотів оцінувати дії Тараса Вонярхи, але сам факт, що після його відходу гравці «ожили», розкрилися, стали індивідуально працювати, нарешті почали обігрувати, вже багато про що говорить. Раніше у нас все було, як «по рельсах», тобто ми були дуже прив'язані і обмежені на майданчику. Для мене особисто було дуже важко грати у такий міні-футбол, оскільки до того я грав у вільну гру, постійно мав простір, обігрував і, відповідно, забивав більше...
А Владислав Корнєєв - це взагалі велика людина з величезним досвідом. Гадаю, з його приходом у нас все буде добре, оскільки відчувається, що ми почали рухатися вперед. Скажімо, тренувальний процес зараз став набагато краще, цікавіше і різноманітніше, аніж був раніше.

- 15 голів за сезон - це твій найбільший показник у складі запорізького «ДСС». Зараз в активі Оліщука 8 забитих м'ячів. Скільки плануєш забити цього сезону за «Ураган» і чи взагалі ведеш лік своїм влучним ударам у ворота суперників?
- Однозначно, що планую забити набагато більше, оскільки з кожним сезоном хочеться збільшувати свою ігрові показники, тобто брати з року в рік тільки найкращі якості. Звісно, існує бажання побачити своє прізвище у числі бомбардирів, але для мене набагато більш важливіше, щоб після моїх голів наша команда здобувала такі потрібні очки.

- Твої побажання усім вболівальникам «Урагану»...
- Хотілося б подякувати нашим вболівальникам за те, що вони не втрачають надії, незважаючи ні на що, не відвертаються від команди, а приходять на домашні матчі і нас підтримують. Приємно, що зараз з трибун лунає менше критики, а більше - емоцій і підтримки. Повірте, для гравців - це дуже важливо, адже ми граємо для вас, наші прихильники.

Розмовляли Олег ЛАНЯК та Андрій МЕНІВ, НФК «Ураган»