Олексій ШЕВЧЕНКО: «У Львові не подобаються затори і неякісні дороги»

В останніх двох матчах місце у воротах «Карпат» займав Олексій Шевченко. Екс-гравець збірної України поповнив лави «зелено-білих» місяць тому і вже встиг стати «номером один» у новій для себе команді.

- Олексію, позаду твої дві дебютні гри за «Карпати». Як оціниш свій процес адаптації у новій команді?
- Потрохи набираю кондиції. На початку місяця ми зазнали поразки від «Шахтаря», після якої команда, напевно, поплила. Далі був програш від «Олімпіка», який вдарив по самолюбству. Тому на «Олександрію» налаштовувалися серйозно. Прагнули вийти зі стресової ситуації і привезти додому три пункти. Однак вийшло так, що ми пропустили нелогічний гол. Довелося відіграватися... Зрештою, могли як вигравати, так і поступатися. Як на мене, ми на правильному шляху. Взяти до уваги хоча б той факт, що створюємо багато гольових моментів. Інша справа, що не використовуємо їх.

- У прем'єрному матчі для тебе проти «Олімпіка» ти пропустив три голи. На скільки важко голкіперу в психологічному плані після такого дебюту?
- Тяжкувато, але не існує воротарів, які не пропускають. Звичайно, хотів дебютувати краще. Та й взагалі ніколи не хочеться пропускати. А ще вдома грали при своїх вболівальниках. Перший млинець виявився глевким, проте я сподіваюся, що в подальшому все буде гаразд.

- Свого часу ти підписав контракт з «Олімпіком», однак жодної гри там не провів. Ця деталь була важливою для тебе напередодні гри з донеччанами?
- З того колективу, який я знав, практично нікого не залишилося. Фактично лише Заурі Махарадзе. А так - це нова команда. Не сказав би, що цей поєдинок був принциповим. Коли я грав за «Зорю», то ми їх стабільно обігрували.

- В «Олександрії» погодні умови зовсім не сприяли футболу. Польовим гравцям було непросто боротися з газоном, а воротарям, мабуть, ще важче, коли в очі потрапляє сніг.
- Це правда, в другому таймі я практично нічого не бачив. Особливо, коли зірвався сильний вітер. Протягом 20 хвилин було складно, проте згодом адаптувався.

- Зараз в УПЛ настає пауза у зв'язку з матчами збірних. «Карпатам» це на користь?
- Напевно, перерва є доречною, адже погода суттєво змінилася. Сподіваюся, що матимемо час налагодити взаєморозуміння і з користю провести паузу. Погода покращиться і це буде великим плюсом для нас.

- Не так давно ти викликався до національної збірної України. Чому б не спробувати повторити це вже у статусі гравця «Карпат»?
- Багато залежить від моїх виступів і від того, як гратиме команда. Тренери слідкують за всіма. Я хочу повернутися у збірну.

- Ти працюєш із легендою львівського клубу Богданом Стронціцьким. Як тобі спільна робота з цим тренером?
- Богдан Едуардович - справді легенда «Карпат» з великим іменем. Мені комфортно працювати з ним. Моє завдання - ловити м'ячі, а його - підказувати мені і допомагати порадами. Завжди стараюся виконувати тренерську установку.

- Напередодні свого дня народження наприкінці лютого ти підписав контракт з «Карпатами». Коли приймав це рішення, то брав до уваги той факт, що за «левів» виступає Андрій Нестеров, якого ти знаєш доволі давно?
- Безперечно, легше, коли в колективі є твої знайомі. Андрій чимало мені допомагає. Разом з тим, я зустрічався в національній збірній з Артемом Федецьким. Сергія Мякушка знав по «Динамо» і молодіжній збірній. З Леонідом Акулініним також познайомився ще в «молодіжці». Зараз у нас хороший колектив.

- Які перші враження від Львова?
- Красиве місто, тут все класно. Тільки от затори і неякісні дороги не подобаються (посміхається).

- Ігровий стиль воротаря Олексія Шевченка передбачає часті розіграші м'яча із захисниками. Ти не особливо полюбляєш вибивати м'яч подалі вперед?
- Важко сказати... Тренерський штаб наголошує на надійній грі. Коли м'яч у повітрі - цей м'яч нічий. Якщо він у твого партнера, то ти контролюєш гру. Я не сильно люблю вибивати абикуди. Вважаю, що потрібно грати у футбол, а не мучитися.