Віталій ОДЕГОВ: «В матчах з Іраном була шокова терапія»

27-28 лютого юнацька збірна України з футзалу провела два товариські матчі в Ірані, в яких поступилася своїм одноліткам 1:5 та 1:6. Про підсумки цих корисних в плані набуття міжнародного досвіду спарингів в інтерв'ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів головний тренер команди Віталій Одегов.

- Перш за все, питання - чи був якийсь глядацький інтерес до цих матчів з боку місцевих шанувальників футзалу?

- Можна сказати, що грали за порожніх трибун. Практично. Спорткомплекс вміщував невеличку кількість глядачів, і трибуни були майже порожніми, заповненими відсотків на 15.

- Не можна не спитати про таке. В 2007 році збірна України грала в Ірані, і тоді серед двох тисяч глядачів на трибунах були виключно чоловіки, а жінки взагалі не допускалися в спорткомплекс. Як з цим зараз в Ірані ситуація?

- У другій грі на трибунах були дівчата. Це були дівчата-футзалістки. Це була одна команда, вони активно і організовано підтримували своїх. Видно було, що вони готувалися до цього, і були підготовленими, щоб вболівати. Виходить, що в них це збереглося з тих часів, що жінки не відвідують чоловічі змагання.

- Це загально відомо, що юні хлопці з країн Кавказу зовні виглядають більш фактурно ніж їхні наші однолітки. Як було цього разу? Не було такого враження, що гравці іранської команди виглядають старшими за наших гравців?

- Дійсно, таке враження було. Гравці з іранської команди були і більш фактурними, і за рисами обличчя виглядали дорослішими за наших. Але ми цьому взагалі не надавали значення. Матчі товариські, і нас цікавила власна гра.

- Можете поділитися, як тактично Ви вибудовували гру в першому матчі? Ми грали від захисту? Чи пробували пресингувати?

- В першій грі для нас невідомими були ані зал, ані суперник, тому ми спробували побудувати гру таким чином: активно зустрічати іранців в центральній частині майданчика, щоб призвичаїтись до суперника. Фізично в першій грі нам було важно, бо ще давала взнаки втома після перельоту, тому високий пресинг ми не застосовували. Тому грали активно в середині майданчика, і низько в позиційну оборону не сідали.

- І що не спрацювало?

- Суперник виявився більш майстровитим від нас, відмінно готовим функціонально, краще оснащений технічно.

- Чи робили Ви якісь зміни - чи в четвірках, чи тактично - після першої гри, щоб спробувати досягти більш позитивного результату?

- У другій грі ми прагнули вище зустрічати суперника, агресивніше грати на половині майданчика іранців. Це основні принципи гри, яких дотримується національна збірна. Були сподівання, що після першого дня ми вже призвичаїмося до цих умов і функціонально будемо виглядати більш потужніше. Але, як показав результат, суперник зміг ще додати в швидкості, і ми нічого не змогли йому протиставити.

- Які Ви для себе зробили для себе висновки, за якими основними компонентами наша команда поступалася збірній Ірану?

- Наша команда поступається перш за все в русі, в швидкості прийняття рішень, в швидкості виконання технічних елементів, в якості їх виконання, і в фізичній підготовці. Практично у всіх компонентах іранці нас перегравали, вони були сильнішими. Така зараз реальність. Для хлопців це була така собі шокова терапія. В Європі нам було легше грати навіть з португальцями, коли ми грали у відбіркових матчах Юнацьких Олімпійських ігор.

- За умови, коли команда програє, на перший план виходять бійцівські якості. Як з ними у наших хлопців, чи не було приреченості, коли команда поступалася в рахунку?

- Саме в цьому плані я подякував футболістам після матчів. Вони зуміли знайти в собі сили, характер, щоб грати до останніх хвилин, прагнули не поступатися в одноборствах, не опускали руки. В цьому плані вони молодці.

- Не могли б Ви для футзального загалу озвучити, які ще Ви сказали слова хлопцям після двох програних матчів?

- Ми всі побачили, як можна грати в футзал. До чого нам можна прагнути. Ці матчі, не дивлячись на негативний результат, ми повинні розглядати з іншого боку. Це безцінний досвід, це як лакмусовий папірець, який показує всі наші недоліки. Граючи з посередніми суперниками і досягаючи якихось результатів, ми трошки помиляємося, коли думаємо, що ми щось вміємо. А ось тут господарі, збірна Ірану, показали, що нам багато ще чому треба вчитися. Хлопці повністю з цим погодилися. Тому сподіваюсь, що кожний з них візьме це до уваги, і в щоденному своєму тренувальному процесі буде викладатися за максимумом, щоб зростати.

- Чи вдалося дізнатися щось про досвід, як в Ірані йде робота з гравцями цього віку? Чи є, наприклад, національний чемпіонат для цієї вікової категорії?

- Так, я мав розмову на цю тему з тренерами збірної Ірану. Після першої гри мене дуже цікавило питання, як вони досягають такого рівня гри та підготовки. Три гравця з цієї команди представляли клуби найсильнішого іранського дивізіону. Решта футболістів грають в національному чемпіонаті вікової категорії U-18. В головній лізі в Ірані 14 команд, а в юнацькому чемпіонаті більше 10-ти. Для порівняння скажу, що в нашій команді п'ятеро гравців з команди першої ліги «Ураган-2», решта з команд, що грають в чемпіонатах міст.

- В Європі ще тільки планується проведення юнацького чемпіонату Європи. А чи є континентальна першість для юнаків в Азії?

- Так, збірна Ірану - чемпіон Азії в цій віковій категорії, і саме цей склад активно готується та награється до Юнацьких Олімпійських ігор, на які іранці вже вибороли путівку. До речі, іранці цікавилися моєю думкою, чи зможуть вони виграти Юнацькі Олімпійські ігри. Вони в курсі, що ми знаємо, як грають збірні Португалії, Іспанії. Тож, іранців цікавило, чи гарного в них рівня команда. Я їм відповів, що вони, як мінімум, не слабші за Португалію. У нас в грі з Португалією було набагато більше гольових моментів, і гра не так важко складалася, як два матчі в Ірані.

- Напередодні матчів в Ірані Ви казали, що зараз йде процес формування складу. Наскільки ще великий резерв кандидатів, які потенційно могли б підсилити команду?

- Певний кістяк команди вже є, але ми постійно додаємо і залучаємо нових кандидатів. На збір перед Іраном викликалися два гравці з молодіжної команди ФК «ХІТ». В найближчих іграх будемо переглядати нових кандидатів з різних міст. Кандидати є, хоча їх і не так багато. Завдяки напрямку, над яким працює Асоціація футзалу України, в країні почали з'являтися нові команди, які працюють з молоддю, приділяють їй увагу. Робота, яка розпочалася по створенню дублюючих складів команд, почала давати перші паростки, почали з'являтися хлопці, з яких можна вже пробувати щось будувати.

- Які найближчі плани команди цієї вікової категорії, і чи є більш перспективний план, наприклад, до кінця 2018 року?

- За тиждень ми їдемо на турнір до Чехії, де збираються 6 збірних. Він пройде в місті Брно 15-18 березня, і там ми зіграємо три матчі: два в групі і один стиковий. Можливо, що в травні у нас буде турнір. Якщо з ним не складеться, то буде лише навчально-тренувальний збір. На наступний сезон, на вересень, у міжнародне вікно УЄФА заплановані товариські матчі, і зараз Асоціація футзалу України займається підбором суперника.

Щодо подальших перспективних планів, то в березні 2019 року будуть відбіркові матчі чемпіонату Європи U-19. Його фінальна частина запланована на вересень 2019 року. Деталі кваліфікації - де, скільки команд, схема відбору - наразі ще не визначені.