Піти вчасно – це мистецтво

Поки Володимир Кличко роздумує над тим, чи скористатися правом реваншу із Ентоні Джошуа, оглядач Sport.ua згадує, як у різні часи завершували кар'єру його легендарні колеги по боксерському цеху.

Мухаммед АЛІ

Найвідоміший та найсильніший боксер в історії провів блискучу кар'єру. Нелегке життя перетворилося на поле боротьби - боротьби проти хвороби Паркінсона та расизму. Заявити про себе всьому світу молодому Алі вдалося у 1964-му, коли боксер сенсаційно переміг Соні Лістона і відібрав титул чемпіона світу. У 1965 році США розпочали війну проти В'єтнаму, і Мухаммеда покликали на службу, проте боксер відмовився, чітко аргументувавши свою позицію. Після цього Алі позбавили титулу та заборонили битися - лише через 3,5 роки (у 1970-му) спортсмен повернувся на ринг, але довга перерва дала про себе знати. Серед наступних боїв легенди варто виділити неймовірну трилогію з Джо Фрейзером (зокрема, третій бій - «Трилер в Манілі», який вважається одним з найвидовищніших в історії) та «Бійка в джунглях» з Джорджем Форманом. У 1978-му Алі обмінявся перемогами з Леоном Спінксом, після чого пішов з боксу. Через два роки відбулося повернення «Величного», проте вдалим його аж ніяк не назвеш - поразки від Ларі Холмса і Тревора Бербіка стали сумним фінішем величної кар'єри.

Віталій КЛИЧКО

Легенда українського боксу провів свій перший бій у 1996-му році, після чого записав у свій актив 27 перемог поспіль та став власником титулу чемпіона світу. Першої поразки зазнав від Кріса Бьорда, але більшу частину того поєдинку Кличко-старший боксував із травмою плеча. Через три роки вдруге перемогти українця вдалося Ленноксу Льюїсу, проте багато експертів та аналітиків вважають цей бій вкрай суперечливим. Невдовзі Кличко здолав Корі Сандерса і завоював титул WBC, який він успішно захищав аж до 2012 року. Наш співвітчизник записав у свій актив перемоги над найсильнішими боксерами того часу - Семюел Пітер, Кріс Ареола, Шеннон Брігс, Дерек Чісора не змогли вистояти під натиском чемпіона. Востаннє Віталій Кличко з'явився у ринзі в 2012, коли нокаутував Мануеля Чара. Нині боксеру присвоєне звання вічного чемпіона WBC.

Леннокс ЛЬЮЇС

Леннокс Льюїс став одним з небагатьох боксерів, котрий провів блискучу кар'єру і вчасно її завершив. У 1989-му Льюїс дебютував на профіринзі, а вже через два роки зумів завоювати вакантний титул WBC. Боксер зазнав лише двох поразок за час своєї кар'єри, проте у кожного кривдника зумів взяти реванш. Серед вагомих успіхів варто відзначити вікторії над Анджеєм Голотою, Шеноном Брігсом та Евандером Холіфілдом. У 2001-му році Леннокс програв Хасіму Рахману і втратив свої пояси, але в тому ж році здобув переконливу перемогу над тим самим суперником і став власником титулів WBC, IBF, IBO. Після цього успіху боксер провів ще два бої, здолавши Майка Тайсона та Віталія Кличка. Суперечлива перемога над українцем викликала багато розмов, але Льюїс відмовився від реваншу. Легендарний боксер золотими літерами вписав своє ім'я в історію боксу.

Майк ТАЙСОН

Дебют Тайсона припав на 1985-й рік, за який було проведено 15 боїв (15 перемог нокаутом). Майку належить ряд досягнень, які досі ніхто не зміг побити: наймолодший чемпіон світу (20 років) та наймолодший абсолютний чемпіон світу (21 рік). У 1997-му після скандального поєдинку з Холіфілдом у Тайсона відібрали боксерську ліцензію і лише через 2 роки відновили її в дії. У цей час легенда нагадувала лише бліду тінь самого себе.

Серйозні проблеми з зайвою вагою та відсутність дисципліни негативно позначилися на здоров'ї Майка, який в боях встигав втомитися вже через декілька раундів після старту. За наступні 2 роки боксеру вдалось перемогти у чотирьох двобоях проти далеко не найсильніших опонентів - Франсуа Бота, Джуліуса Френсіса, Лу Саварезе і Браяна Нільсена. У 2002-му Тайсон поступився Ленноксу Льюїсу, після чого провів ще три бої. Як згадував пізніше сам спортсмен, він втратив будь-який інтерес до боксу і останніми роками виходив на ринг лише заради грошей. Завершення кар'єри було далеко не таким, як того хотілось би - дві поразки від маловідомих Денні Уільямса та Кевіна Макбрайда змусили американця повісити рукавички на цвях. Один з найсильніших боксерів в історії так і не зміг повністю розкрити весь свій потенціал через проблеми з законом, неодноразові судимості та далеко не найкращу дисципліну.

Джеймс ТОНІ

Одіозний і надзвичайно талановитий боксер з дитинства вирізнявся серед своїх однолітків атлетичністю та прекрасною фізичною формою. Спортивні успіхи в юних роках чергувалися з проблемами з законом - не зважаючи на репутацію наркоторговця, Тоні став чемпіоном штату з боксу. На професійному ринзі Джеймс завоював низку престижних титулів - IBC, IBF, IBO, IBA, WBU, став чемпіоном світу і навіть визнавався боксером року (1991, 2003), проте вчасно зупинитися не зміг. Свій останній поєдинок Тоні провів не так давно - у 2015-му році. Американець навіть встиг спробувати свої сили у змішаних єдиноборств, але в 2011-му повернувся на ринг. З того часу боксер провів сім боїв, в яких записав у свій пасив чотири поразки. Перемогти легенду вдалося Денису Лєбєдєву, Лукасу Брауну, Джейсону Гаверну та Чарльзу Еллісу.

Джордж ФОРМАН

На професійному ринзі Форман дебютував у 1969-му році. Нокаутуючи одного суперника за іншим, він планомірно йшов до своєї цілі - поєдинку за звання чемпіона світу. На це він витратив чотири роки і в 1973-му вийшов на ринг проти непереможного Джо Фрейзера. Абсолютний чемпіон світу у першому раунді тричі побував у нокдауні, а у другому Форман здобув перемогу технічним нокауном. Поєдинок за версією журналу «Ринг» став боєм року. Першої поразки Форман зазнав у бою з Мухамедом Алі. Форман непогано проводив бій, але в кінці поєдинку здав і Алі відправив його у нокаут. Знаковими були перемоги над Роном Райлом та вдруге над Фрезером, в яких Форман здобув перемоги. Але у 1977-му році Форман досить несподівано поступився за очками Джимі Янгу, після чого пішов з боксу на десять років.

Після паузи Форман вже не був таким швидким, але потужний удар у нього залишився. В 1991-му році зустрівся у 41-річному віці з абсолютним чемпіоном світу Евандером Холіфілдом, якому програв лише за очками. Тим не менше, багатьох здивував своєю витривалістю. Своєї мети досяг у 45 років, ставши чемпіоном світу у бою із Майклом Мурером. Мурер домінував у поєдинку, але потужний удар Формана відправив його у нокаут. Потім були перемоги над Акселем Шульцем і Лу Саварезе. Завершив кар'єру Формана Шенон Брігс, який переміг 47-річного ветерана за очками. Всього провів 81 (!) бій, зазнав 5 поразок.

Джо ФРЕЙЗЕР

Легендарний Джо Фрейзер за свою кар'єру в професіоналах провів три подинки з Мухамедом Алі - перший виграв, у другому судді віддали перемогу по очкам Алі, а третій бій, який отримав назву «Трилер у Манілі», зупинив після 14-го раунду тренер Фрезера. Після цього бою Алі назвав Фрейзера найкращим боксером світу після себе, зазначивши, що його дуже недооцінюють.

Кар'єру Фрейзера призупинила поразка нокаутом у другому поєдинку з Форманом. Після цього Фрейзер п'ять років не боксував і повернувся лише у 1981-му. Поєдинок із маловідомим боксером Флойдом Камінгсом був дуже суперечливим: частина експертів вважала, що перемогу здобув Камінгс, але судді присудили нічию, після якої Фрейзер завершив кар'єру остаточно.

Евандер ХОЛІФІЛД

За свою кар'єру боксер встановив декілька рекордів та побив цілу плеяду відомих зірок - Ларі Холмса, Майка Тайсона, Рідіка Боу, Джорджа Формана та багатьох інших. Спад в кар'єрі легенди настав на початку 2000-х, коли Евандер програв тричі - Крісу Бьорду, Джеймсу Тоні та Ларі Дональду. За наступні три роки (2006-2008) було проведено ще шість боїв - після перемог над Бейтсом, Окендо, Маданоле та Саварезе, боксер зазнав чергових невдач - на цей раз від Султана Ібрагімова та Миколи Валуєва. Після цього Евандер взяв невелику паузу, а повернувшись на ринг, провів ще три поєдинки (три перемоги). Легендарний боксер, який був прикладом цілеспрямованості та наполегливості, закінчив кар'єру у 49 (!) років.

Ларі ХОЛМС

Ларі Холмсу випало нелегке випробування - завоювати симпатії боксерського світу після завершення кар'єри Мухаммедом Алі. Проте боксер зробив все, що було в його силах. Ларі ніколи не боявся виходити в ринг з найсильнішими суперниками і своєї першої поразки зазнав лише у 49-му поєдинку. Холмс провів 27 титульних двобоїв і майже 7 років був найкращим боксером у королівському дивізіоні. Переломним моментом в кар'єрі боксера став 49-й поєдинок, коли за крок до рекорду Марчіано американець неочікувано і дуже суперечливо поступився Майклу Спінксу. Реванш завершився другою поразкою і викликав ше більше розмов. Ларі вирішив піти з боксу, проте повернувся через два роки і зустрівся з молодим Майком Тайсоном - знову невдача. Холмс неодноразово намагався повернути собі чемпіонські титули, але зробити цього не вдалося. Перемоги над боксером у свій актив записали Евандер Холіфілд, Олівер Маккол і Браян Нільсен. Після останньої поразки Ларі Холмс на ринг виходив лише чотири рази за чотири роки - у 2002 боксер перемогою над Еріком Ешем завершив свої виступи в професійному боксі.

Микола ТИТЮК