Перемога всупереч прогнозам

Ввечері, 4 березня, лондонська арена була заповнена вщерть - протистояння одних з найсильніших англійських боксерів - Девіда Хея та Тоні Белью - викликало неймовірний ажіотаж на Туманному Альбіоні. Хто ж знав, що менше ніж через годину тисячі глядачів на стадіоні, та мільйони, які дивилися бій по ТБ стануть свідками перемоги спортсмена, в успіх якого вірили лише найпалкіші прихильники. Достеменно пояснити чому саме так закінчився поєдинок не в змозі ніхто, проте ми виокремили найголовніші причини.

Вага. Вже на перших хвилинах стартового раунду глядачі помітили, що Девід Хей суттєво поступався у швидкості своєму візаві. Незграбні рухи, повільна робота на ногах та удари, які лякали лише повітря - ось неповний перелік тих чинників, дивлячись на які можна було зрозуміти, що Хей змінився. Змінився у гіршу сторону. У 2012-13 роках Девід вважався одним з найсильніших боксерів світу, а його бій з Володимиром підтвердив ці слова. Немає сумнівів, що якби британець перебував у тій формі, у якій його пам'ятають тоді, зараз хевівейт мав би потужного і спритного потенційного чемпіона. Проте багаторічна перерва зіграла злий жарт і повернутися на колишній рівень Хей не зміг. До речі, саме в цьому і полягала інтрига британського дербі, адже ніхто не міг спрогнозувати як вплинула пауза на екс-чемпіона світу. Після повернення у великий бокс Девід Хей провів лише два поєдинки, а рівень суперників був, відверто кажучи, досить низьким.

Травма. Проблеми з ахілом турбували Девіда і раніше, а особливо гостро ця проблема виникла за лічені дні перед боєм. У пресі навіть з'явились чутки, що бій не відбудеться, проте промоутер боксера відразу ж заспокоїв фанів, що все в порядку. У шостому раунді Хей опинився в нокдауні і при падінні стара травма знову нагадала про себе. Наступні раунди перетворилися на справжнє випробування, адже продовжувати боротись фактично на одній нозі було надскладним завданням. Хей бився. Терпів і незважаючи на біль, навіть викидав удари які через раз долітали до голови опонента. Насправді ж у другій половині бою Хей був схожий на пораненого звіра, який спочатку сам заліз у глибоку яму, а потім героїчно намагався звідти вибратись. Не вийшло. Осуджувати за це чи аплодувати стоячи - вирішувати вам. Проте питання, де був Девід у першій половині і чому він так мало зробив для перемоги залишається відкритим.

Фактор Белью. Тоні Белью ніколи не був супербоксером і навряд чи ним стане, проте його характер і бійцівські якості завжди викликали подив і повагу. Його кар'єра не була ідеальною, та найголовнішої своєї мети він таки досяг і став чемпіоном світу у крузервейті. Поєдинок з Хеєм особливо не лякав Тоні, адже він перебував у статусі андердога і навіть поразка сприйнялась би боксерським світом досить спокійно. Як і очікувалося, Белью розпочав бій другим номером, проте його хороший захист здивував багатьох, адже незважаючи на усі випади опонента, він досить спокійно блокував їх або просто зміщувався з лінії вогню. Чому Тоні не завершив бій відразу після травми суперника не зрозуміло. Можливо він не хотів добивати Хея і вирішив довести справу до перемоги за очками проте фізична форма обох боксерів викликла багато питань. У другій половині бою вони боксували ледь не з опущеними руками, повільно пересувалися по ринзі і виглядали досить втомленими. Якщо у Хея це можна списати на травму, то до Белью виникають серйозні питання. Якби там не було, варто віддати належне Тоні, який зумів вистояти у стартових раундах і скористатися вигідними для нього обставинами.

Ораторські здібності Хея. Девід завжди відносився до тих боксерів, які за словом в карман не лізли, проте у цьому випадку його перевага перетворилася на його недолік. Девід надто сильно захопився словесною війною, забувши про те, що у боксі, зазвичай, все вирішує один прицільний удар. У той час, як Хей на кожному кроці повторював, що відправить суперника у лікарню, Тоні Белью важко працював у спортзалах, розробляючи план на бій. Можливо, Девід і сам повірив, що майбутній поєдинок стане легкою прогулянкою.

Висновок. Безсумнівно, бій Девід Хей - Тоні Белью подарував нам незабутні враження, інтригу та перевірив на міцність наші нерви незважаючи на усі прогнози спеціалістів. Результат цього протистояння поставив, ймовірно, жирну крапку на чемпіонських амбіціях Девіда Хея, адже повністю одужати він зможе лише влітку. Зважаючи на вік, проблему пошуку суперників після одужання, час на підготовку та потребу боротись за титульний бій - можна констатувати, що майбутні перспективи Хея залишаються дуже і дуже туманними. А от Тоні Белью свій черговий крок до нових вершин таки зробив, і, водночас, змусив еліту хевівейту поважати себе. Прогнози - річ невдала, а тому нам залишається підтримувати своїх кумирів і чекати від них підкорення нових вершин. Як воно буде далі, покаже час.

Микола ТИТЮК