Игорь ЖДАНОВ: «В отличие от Беленюка, я был в зоне АТО»

- Із обуренням прочитав інтерв'ю Жана Беленюка виданню «Апостроф». Я не ображаюся на персональну критику Беленюка, переживу. Але не розумію, як такі образливі оцінки своїй армії та своїй державі може давати людина, яка представляла збірну України на Олімпіаді та є військовослужбовцем Збройних сил України. Я категорично не згоден з цими висловлюваннями!

Жан часто буває в Міністерстві. Я рекомендую йому хоч раз придивитися до фотографій нашої Алеї Героїв. Десятки й сотні спортсменів віддали своє життя у зоні АТО, захищаючи свою країну зі зброєю в руках. Ніхто з них не сховався за фразою «я пацифіст, я за мир». Вони пішли з честю виконувати свій громадянський та конституційний обов'язок.

Це загиблий Дмитро Максимов, майстер спорту України, срібний призер та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року. Це загиблий Темур Юлдашев - чемпіон світу і триразовий чемпіон Європи з пауерліфтингу та багато інших Героїв спорту.

На відміну від Жана Беленюка, я неодноразово був у зоні АТО разом зі своїми дітьми. З весни 2014 року доставляв туди волонтерську допомогу. Побував, і під мінометним, і під снайперським обстрілами.

Разом із волонтерами об'їздив зруйновані російською агресією міста на Сході України. Не раз бували в інтернатах Луганщини, дивилися в очі дітям, чиїх батьків вбили терористи та російські найманці. В АТО загинули мої друзі, в тому числі побратими з Майдану. Вам не передати той біль.

Я категорично не згоден із зневажливим ставленням до вишиванки, із фразами про «розірвану країну». Якщо Жан не знає, то більше половини наших захисників, які пішли у добровольчі батальйони та відбивали російську агресію в АТО - були російськомовними мешканцями східних областей країни.

Переконаний, що Жан повинен вибачитися за свої зневажливі висловлювання передусім перед учасниками та ветеранами АТО.

Сьогодні, в умовах збройної агресії Росії проти України, платники податків, Президент та Уряд роблять все можливе, щоб забезпечити стабільне фінансування сфери спорту, достатньо задовільні умови для тренувань, виплату президентських та урядових стипендій, одних з найбільших призових у світі. В той же час, рядові вчителі, лікарі, працівники культури, мешканці села, наші військовослужбовці отримують у десятки, а в окремих випадках - у сотні разів менше за провідних спортсменів України. Це треба також враховувати.

І останнє. Почитавши це інтерв'ю, зловив себе на думці, що воно дуже схоже на «темники» та висловлювання, які ми сьогодні часто чуємо з вуст проросійських опозиційних депутатів та політиків.