Максим МИХЕЛЬСОН: «На Евробаскете мы заслужили уважение»

Головний тренер молодіжної збірної України - Максим Міхельсон - прокоментував виступ нашої команди на чемпіонаті Європи. Українцям вдалося повторити історичне досягнення і посісти 8-ме місце у турнірі. Наша команда в одному із найрезультативніших матчів турніру мінімально поступилася збірній Чехії - 105:103.

Про травми та мотивацію
- На жаль, в останніх двох іграх хлопцям було дуже важко знайти мотивацію. Саме її у цих іграх і не вистачало для того, щоб розраховувати на перемогу. Часом ми змушували включитися хлопців, але це було 10% від того, що ми мали, поки був шанс боротися за призи. Це сильно відбивалося на нашому захисті у останніх матчах. Плюс до усіх наших травм вчора не міг грати Скапінцев, дуже погано себе почував і виходив на майданчик лише тоді, коли бачив що без нього ніяк. За що йому велика подяка. Ну, і сьогодні Святослав, який відіграв весь турнір з проблемами зі спиною зранку взагалі не міг вільно вдихнути і видихнути. Після розминки сказав, що не зможе нам допомогти, оскільки біль посилився, ми вирішили не задіяювати його у цій грі. Але у другій половині він підійшов до мене і сказав, що повинен допомогти команді. Це геройський вчинок, за це велика подяка йому. На жаль, до перемоги дотягнути не змогли. Недбалість у захисті плюс божевільний відсоток триочкових чехів зіграли свою роль.

Про роботу та підтримку
- Проте хочеться подякувати гравцям команди за цей турнір і взагалі за всі 2 місяці роботи. Думаю, ми заслужили повагу на цьому турнірі. І це було видно по тому, як змінювалося ставлення до нас усіх оточуючих людей на турнірі. Хочеться подякувати тренерському складу - Валентину Мельничуку, Василю Івлєву та Сергію Загорую. З ними було працювати одне задоволення. Дякую за професіоналізм лікарям - Віктору Козирєву та Івану Котляру. Особливо хочу подякувати ФБУ та президенту - Михайлу Юрійовичу Бродському, за ті умови, які нам були створені для підготовки до ЧЄ. Дякую людям, які підтримували та вірили у нас. Ми це відчували і це надавало нам сили боротися навіть тоді, коли здавалося б вже не залишилося шансів. І хочеться вибачитися за те, що не змогли все-таки привезти в Україну перші нагороди чемпіонату Європи, хоча розуміємо, що були дуже близькі до цього.