Иван ОРДЕЦ: «Швейцария нас недооценила»

Захисник донецького «Шахтаря» прокоментував виклик до національної збірної, можливість допомогти «молодіжці» та адаптацію у стані «гірників».

- Іване, останні ваші успішні виступи за донецький «Шахтар» помітив Михайло Фоменко, відтак наставник національної збірної викликав вас до своєї команди. Чи сподівалися на запрошення від Михайла Івановича?

- Звісно, що сподівався, але стовідсоткової впевненості не було. Скажу відверто, дуже щасливий знову опинитися серед найкращих футболістів країни. Тим паче, наша команда за короткий проміжок часу повинна провести два поєдинки, що не може не радувати. Для мене - це шанс, хочеться зіграти. Але для цього потрібно спершу якнайкраще проявити себе на тренуваннях, а вже потім очікувати на потрапляння до стартового складу.

- Паралельно зі зборами національної команди готуватиметься до заключних поєдинків відбору Євро-2015 і молодіжна збірна. Зайвий раз не потрібно нагадувати, що стоїть на кону в матчах «молодіжки» проти Швейцарії та Ліхтенштейну, тож відсутність лідерів, себто вас і Будковського (якого також покликали до «націоналки»), може негативно позначитися на результатах команди Ковальця. У зв'язку із цим, чи мали ви розмову з Михайлом Фоменком і Сергієм Ковальцем, щоби принаймні зіграти проти швейцарців?

- Це не мені вирішувати, відпустять мене до «молодіжки» чи ні. Але зі швейцарцями нас справді чекає дуже непростий поєдинок, і, звичайно, хотілося би виграти, щоби пробитися до раунду плей-оф. Зрештою, це мій останній шанс чогось досягти з молодіжною збірною. Якщо зараз наша команда не скористається можливістю, то другої спроби особисто в мене вже не буде. Із приводу розмови з тренерами, то з Михайлом Івановичем ще не зустрічався. Нас тільки зібрали разом, устигли лише пообідати. До матчу ще є час, відтак, гадаю, наставник викличе мене на бесіду, тоді вже щось вирішимо. Про збірну Швейцарії можу сказати, що це дуже сильна команда, як на мене, в першому матчі вони нас банально недооцінили. У свою чергу, ми чудово провели ту зустріч, зіграли дисципліновано та добре відпрацювали в атаці. Звитяга над «банкірами» нам дуже допомогла в турнірному плані, дозволивши продовжити боротьбу за путівки до європейської першості.

- Зовсім недавно стало відомо, що в зв'язку з військовими діями на сході, збірна Парагваю відмовилася летіти до України на товариську зустріч. У підсумку, ФФУ оперативно замінила південноамериканців на команду Молдови. Це якимось чином позначилося на загальному настрої в колективі «синьо-жовтих»?

- Щиро кажучи, ще навіть із хлопцями не бачився, тільки недавно приїхав у розташування збірної. У нас увечері заплановано тренування, тож тоді й обміняємося з хлопцями думками, дізнаюся, хто та що думає із цього приводу, який у кого настрій. Хоча, гадаю, настрій у всіх має бути позитивним, адже збірна вже давно не збиралася і хлопці скучили один за одним. Те, що змінився суперник, узагалі не повинно якось уплинути на футболістів, на їхній настрій чи ще щось. Головне - зіграти, порадувати вболівальників хорошою грою та позитивним результатом. А грати товариську зустріч із Парагваєм чи Молдовою - принципової різниці немає.

- Чому в останньому матчі чемпіонату з «Іллічівцем» ви опинилися на лаві запасних, хоча до цього незмінно виходили у стартовому складі?

- У нас велика конкуренція, й головний тренер вирішив, що в матчі з «Іллічівцем» я маю залишитися в запасі. Це було його рішення, і щось коментувати із цього приводу я не можу.

- Певне, вам дуже хотілося зіграти проти своєї колишньої команди, котра фактично дала вам путівку у великий футбол?

- Дуже серйозно налаштовувався на поєдинок, сильно хотів зіграти. Перед матчем із хлопцями з Маріуполя розмовляв, уже скучив за ними. Згадали минуле, поговорили про зустріч. Не склалося в мене вийти, нічого страшного, життя продовжується, і, сподіваюся, ще проти «Іллічівця» зіграю.

- Іване, ви вже не перший місяць перебуваєте у стані «помаранчево-чорних», встигли зіграти кілька матчів у основному складі. Судячи з усього, адаптуватися в донецькому клубі вам особливих труднощів не склало?

- Певна річ, вимоги у «Шахтарі» на порядок вищі, ніж у маріупольському клубі. Тут і команда значно вища рівнем, позначаються й виступи в Лізі чемпіонів. Луческу створив сильний колектив, тож вимоги в «Шахтарі» до кожного футболіста дуже і дуже серйозні. У першій команді донеччан я відкрив для себе багато нового.

- У одному інтерв'ю генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін схвально висловився про вас, зазначивши, що в перспективі ви можете вирости в захисника світового рівня. Такі надії керівництва психологічно вас не обтяжують?

- Для мене головне - старанно тренуватися та грати. Інакше навіть хвилинна розслабленість може обійтися мені дорого. Краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх, отож лише копітка праця та бажання розвиватися дозволять мені чогось досягти у футболі.

- Ви, напевне, вже знаєте, що тренувальна база «Шахтаря» у селищі Кірша зазнала значного ушкодження внаслідок численних бомбардувань. Куди ж тепер повертатимуться донеччани по закінченні війни?

- Нині ми взагалі про це не думаємо. Тут, чесно кажучи, про цілісність бази думаєш в останню чергу, адже в Донбасі триває війна, і хочеться, щоби вона якомога скоріше закінчилася.

Украинский футбол