РОНИНЬО: «Хочется вписать свое имя в историю Урагана»

У жовтні минулого року у складі грузинської «Іберії Стар» цей гравець вперше в історії виборов путівку до «Фіналу чотирьох» Кубку УЄФА. Однак незабаром він вирішив спробувати свої сили в українському чемпіонаті...

Знайомтеся ближче - один з чотирьох бразильських легіонерів «Урагану» - 26-річний Рональд Матеус да Сільва, або просто Роніньо.

- Чому обрав саме «Ураган», адже у тебе був шанс, який випадає не кожному футзалісту - вперше зіграти у «Фіналі чотирьох» Кубку УЄФА? Як виник варіант з Україною?
- Я п'ять років грав у Грузію за свій попередній клуб, тому погодився на пропозицію «Урагану». Думаю, що для кожного гравця важливо розвиватися в різних напрямках і пробувати щось нове. Я хотів спробувати свої сили в іншому клубі, в іншій країні. Тим паче, «Фінал чотирьох» Кубку УЄФА потребує величезних зусиль усієї команди. Невідомо, чи зможе вона перемогти. Я хотів рухатися далі, тому переїзд до України був, власне, моїм рішенням.

- Чи під силу «Урагану» повторити досягнення «Іберії Стар» і пробитись у єврокубковий «Фінал чотирьох»?
- Треба усвідомлювати, що «Фінал чотирьох» Кубку УЄФА - це не фінал чотирьох команд однієї країни, а це фінал чотирьох найсильніших команд Європи. Але я думаю, що кожна команда має шанс дійти до «Фіналу чотирьох», якщо вона багато працює, а гравці розуміють один одного. Гадаю, що і в «Урагану» є шанс підкорити таку висоту.

- Яке враження від рівня українських команд? Хто з них найбільш незручний суперник?
- В Україні дуже хороші команди. «Локомотив» - достатньо сильна та зіграна команда, але, на мою думку, найсильніший суперник - це львівська «Енергія». Говорять, що вони зараз на спаді, але це єдиний суперник, який грає в справжній футзал.

- А загалом що можеш сказати про свій нинішній клуб?
- Мені подобаються люди, які працюють в «Урагані». Олександр Олександрович Бубен намагається зробити все, щоб ми почувалися тут комфортно. Та найголовніше, що я і мої бразильські колеги поладнали з хлопцями в команді. Гравці дуже гарно прийняли нас, мені подобається атмосфера, яка панує в цьому клубі.

- Які враження від Івано-Франківська та України загалом?
- Мені дуже сподобався Івано-Франківськ. Тут культурні та привітні люди, які поважають інших. Мені доводилося бувати і в інших містах України, я можу з впевненістю сказати, що тут люди вихованіші та доброзичливіші. Івано-Франківськ - таке ж спокійне місто, як і моє рідне містечко в Бразилії, в якому я виріс. Єдиним негативом вважаю клімат… В Україні дуже холодно для мене. Навіть коли я грав в Грузії, таких холодів там не було. Ідеальна температура для мене - 40 градусів тепла.

- Наскільки для тебе важливо те, що зараз за «Ураган» виступають ще три твоїх співвітчизники?
- Це дуже допомагає почувати себе комфортно. Особливо важливо, що ми прийшли разом в «Ураган» і разом адаптувалися тут. Це допомагає і на майданчику, і поза ним.

- Крім бразильців, чи спілкуєшся ти з іншими «ураганівцями» поза межами майданчика?
- Ми спілкуємося на тренуванняхі, але не так як би мені цього хотілось. На жаль, перешкоджає мовний бар'єр. Моя російська мова дозволяє лише порозумітися на майданчику, тому говоримо переважно на футбольну тематику.

- Який гол або матч «Урагану» тобі запам'ятався найбільше?
- В пам'яті закарбувався домашній матч з ЛТК, коли ми програвали 1:4, але в підсумку змогли перемогти 5:4. Пам'ятаю, що до закінчення матчу залишалось 50 секунд, і я зробив те, що найбільше люблю. Взяв на себе ініціативу, протягнув м'яча через усе поле, відволік на себе суперника і віддав пас Роману Кіндратіву. То був справді незабутній матч!

- Як думаєш, що тоді допомогло «Урагану» здобути вольову перемогу, коли здавалось, що вже все втрачено?
- Ми багато працювали, щоб перемогти. Допомогло те, що ми вірили до останнього, що переможемо. На мою думку, та команда, яка хоче бути чемпіоном, не має права сумніватися в собі, треба грати до кінця, до останної секунди. Навіть програючи з рахунком 10:0 треба до останнього боротися за перемогу.

- Чи були у твоїй кар'єрі подібні матчі, як та домашня гра з «ЛТК»?
- Так, такі матчі бували. Один із них - матч з донецьким «Шахтарем», коли ми програвали 1:0, проте за останні декілька хвилин змогли перемогти з рахунком 2:3. Саме ці три голи були моїми. Проте матч з «ЛТК» був дуже емоційним, не схожим на інші.

- Які особисті завдання Роніньо в «Урагані» на цей сезон?
- Моє завдання - допомогти «Урагану» стати чемпіоном України та володарем Кубку України. Не важливо, на якій позиції я буду грати, чи буду забивати, чи давати хороші паси. Головне - перемога команди. Сподіваюсь, що цього року ми здобудемо «золото» чемпіонату. Дуже хочеться записати і своє ім'я до історії «Урагану».

- Як ставишся до української кухні? Яка страва найбільш сподобалась, а яка - ні?
- Я ще не запам'ятав усіх назв, але мені сподобалось багато чого з української кухні. Найбільше смакують мені вареники з м'ясом. Я куштував їх в одному з кафе Івано-Франківська.

- Без чого бразильського ти не можеш обійтися в Україні?
- Не можу обійтися без квасолі. Я обожнюю страви з неї, навіть привіз з собою мішечок. Мені подобається й українська квасоля, але вона трошки твердіша за бразильську.

- А як «ураганівські» бразильці проводять свій вільний час? Чи маєте улюблені місця відпочинку в Івано-Франківську?
- Ми влаштовуємо «бразильські посиденьки», збираємося у мене вдома і готуємо національну бразильську їжу. Також ходимо в кафе та ресторани міста. Мені подобається «Стріт Кофі», «Десятка» та «Пасаж». Нас там частенько можна побачити.

- Як тобі підтримка івано-франківської публіки, зокрема фан-клубу? Побажання для вболівальників «Урагану».
- Найголовніше, що у команди є її віддані вболівальники. Мені дуже подобається, що вони нас підтримують не тільки на домашніх матчах, але і на виїзді.

Також вони залишаються вірними команді, навіть коли ми програємо, - це дуже важливо. Ми прагнемо перемагати, аби не розчарувати вболівальників «Урагану». Хочеться подякувати їм за це. Будемо робити все можливе, аби порадувати їх у фіналі Чемпіонату України.

Дарія ТИЖБІРЯК, Олег ЛАНЯК, прес-служба НФК «Ураган»