Анатолий ДЕМЬЯНЕНКО: «Будем бороться за Лигу Европы»

- Анатолію Васильовичу, рівно три десятиліття тому, в грудні 1982-го, газета «Молодь України» визнала вас найкращим футболістом республіки, і так само в грудні, але 2011-го, ви стали до роботи в Луцьку. Чим не привід оглянутися назад, підсумки підбити?
- …Іще тоді, 1982 року, посів друге місце в опитуванні тижневика «Футбол-Хоккей»: у конкурсі на найкращого футболіста СРСР мене випередив лише спартаківець Рінат Дасаєв… А якщо не вдаватися в історичні екскурси, скажу так: життя триває, не стоїть на місці, робота має невпинний характер, тому часу на те, щоби озирнутися, щось там підсумувати, немає категорично.

- Навіть із чаркою… ой, філіжанкою кави під цигарку?
- Ні, ні, ні: нині в мене - купа справ, які маю вирішити ще до відпустки.

- Яких саме?
- Питання комплектації, майбутніх зимових зборів, стану полів на нашій тренувальній базі.

- До слова - про базу: це правда, що вже влітку ФК «Волинь» спроможеться на нову клубну домівку?
- (Після паузи). За орієнтовними планами - так усе й має бути. Будівничі роботи ведуться повним ходом, не затихаючи. Керівництво обіцяє, що наступний сезон зустрічатимемо на новій сучасній НТБ. На ній, зокрема, буде шість полів, що мусить вирішити багато наших проблем.

- Інші, суто кадрові проблеми, підозрюю, стосуються теми комплектації команди…
- …Якщо хочете зараз отримати від мене якусь інформацію про те, кого найближчим часом придбаємо чи продамо, не дочекаєтеся! Краще зв'яжіться зі мною напередодні Нового року - тоді вже з'явиться якась ясність. Наразі імен не називатиму.

- Та все ж: недавно знаний експерт висловив думку, що у «Волині» дві біди, - загальна ігрова нестабільність і захисна ланка, утворена переважно з надто повільних виконавців.
- На першу частину запитання відповісти просто: так, ми й справді грали нестабільно - за виграшем поразка й навпаки, якихось більш-менш тривалих серій із хорошими результатами не видали. Та це пояснюється об'єктивними чинниками: багато ключових гравців (приміром, Суботич або Ілієв) не пройшли з нами тренувальних зборів - ключового, на мій погляд, елементу під час передсезонної підготовки. Ось вони найпершими і здали - вже на середину осені. Тепер маємо нагоду усунути це. А про повільних оборонців… Якраз до захисника - маю на увазі Симініна - в мене найменше претензій. І загалом, вважаю, що ми - на правильному шляху.

- На шляху до чого? До «стабільності» у вигляді статусу «міцного середняка ПЛ»?
- До статусу колективу, який бореться за Лігу Європи УЄФА.

- Є таке завдання від керівництва?
- Безумовно. Проте, самі розумієте, команда відразу не будується, потрібно мінімум два роки… На даний момент, зваживши на наявні в нас можливості, ми, на мій погляд, виступили нормально, ну, можливо, могли піднятися вище на сходинку-дві. Однак наш клуб не зупиняється в розвитку - на всіх рівнях. Невдовзі будуть результати.

Володимир БАНЯС, «Український футбол»