Вадим Гутцайт, головний тренер збірної України з фехтування: "Європа ставиться до нас із повагою"

Дві срібні та бронзова медаль - такий здобуток української збірної з фехтування на чемпіонаті Європи, який щойно завершився в Туреччині. Віце-чемпіонами континенту з фехтування на шаблях стали юна Ольга Харлан із Миколаєва та досвідчений киянин Володимир Лукашенко. Третю сходинку п'єдесталу посіла столична шпажистка Надія Казімірчук. Нагадаємо, торік з аналогічного форуму наші "мушкетери" привезли рекордну для історії українського фехтування кількість нагород - п'ять. Про те, як слід розцінювати врожай, зібраний цьогоріч на турецьких доріжках, "Газета" запитала в головного тренера збірної України Вадима Гутцайта.

- На вашу думку, наші фехтувальники повністю реалізували свій потенціал в Ізмірі?

- У командних змаганнях - ні. Найближче до п'єдесталу були шаблістки. У півфіналі з полячками вони провалили завершення зустрічі, хоча спочатку вели в рахунку. А в особистих змаганнях ми очікували більшого від львівської шпажистки Яни Шемякіної. У неї тепер спад, навіть не знаю, фізичний чи психологічний, але це тимчасове явище. Гадаю, до чемпіонату світу вона відновиться.

- Чи можна за ступенем несподіваності порівняти "срібло" Харлан із торішнім проривом на найвищу сходинку п'єдесталу континентальної першості Шемякіної?

- Безумовно. Торік Шемякіна виграла три бої з перевагою в один укол. Харлан цьогоріч - два. Але віддамо належне, впродовж зустрічей вона лідирувала. Харлан, до речі, у фіналі програла лише укол дуже сильній росіянці Софьє Вєлікой. Ольга за віком ще кадетка, ми не дуже розраховували на неї на дорослому чемпіонаті Європи. Хоча розуміли, що за сприятливої ситуації вона може претендувати на медаль будь-якого ґатунку. Харлан - дівчина з великим потенціалом.

- Надія Казімірчук починала свій шлях як рапіристка. Як гадаєте, чи змогла б вона досягти успіху європейського масштабу, якби вчасно не змінила вид зброї?

- Казімірчук навряд чи змогла б досягти таких результатів у рапірі. А от у шпазі на цьому чемпіонаті вона розкрилася повністю, й не лише в особистих, а й у командних змаганнях. До речі, була дуже близькою до фіналу. Лише один укол програла в поєдинку за вихід у фінал дворазовій олімпійській чемпіонці - росіянці Татьянє Лоґуновой. Щодо виступу українських рапіристів в Ізмірі, то вони мене вкотре неприємно здивували. Не перший рік проводимо для них збори, вивозимо їх на міжнародні старти. Проте, якщо зважати на результати, вони стоять на місці.

- Володимир Лукашенко після перерви знову зійшов на п'єдестал. Чи означає це, що наш досвідчений шабліст вийшов із психологічної кризи, в якій перебував після чемпіонату світу-2003?

- Про це можна буде судити після чемпіонату світу. Якщо там він покаже принаймні таке фехтування, як на європейській першості, це означатиме, що подолав проблеми. Якщо ні, то турецький успіх слід вважати лише хвилинним сплеском. В Ізмірі Лукашенко фехтував так блискуче, як не фехтував уже, напевно, два роки. Він чудово виступив і в особистих, і в командних змаганнях. Дуже добре провів вирішальну зустріч з угорцями. На жаль, його не змогли підтримати колеги по збірній Штурбабін і Бойко. Взагалі команда наших шаблістів тепер перебуває в "розібраному" стані: майже вся травмована, за винятком Лукашенка. У Бойка вибитий палець. Він два місяці перебуватиме на лікуванні. Штурбабін має проблеми з хребтом. Які саме - покаже ретельне обстеження. Владислав Третяк, який був бронзовим призером на Олімпіаді в Афінах, узагалі не поїхав в Ізмір. Лікує спину.

- Те, що ми залишилися без нагород у фехтуванні на шпагах, не наводить вас на думку, що тренерський штаб дещо помилився з визначенням складу команди в цьому виді зброї?

- Команда була укомплектована добре. Молодий Соколов у деяких боях фехтував краще, ніж основні збірники. Думаю, в них просто певний спад після етапів Кубка світу. Там викладалися на всі сто відсотків, вигравали, здобували медалі. Ми постараємося за три місяці подолати проблеми й підійти до чемпіонату світу у всеозброєнні та з іншим настроєм.

- З Ізміру українські фехтувальники повернулися не лише з медалями, а й із правом проводити чемпіонат континенту-2008. Які аргументи виявилися визначальними у виборі на користь Києва?

- Певну роль відіграла активна робота нашої федерації, адже ми готувалися до цих виборів. Окрім того, нині не тільки на європейському, а й на світовому рівні до нас ставляться з повагою. Українська федерація фехтування займає важливу нішу в європейській спільноті, що підтвердило голосування: 22 голоси - за нас, проти 14 за наших головних конкурентів, італійців. Турнірів із фехтування такого рівня в нас іще не було, але, впевнений, ми впораємося. Змагання, найімовірніше, відбуватимуться в Палаці спорту. Іншого спортивного комплексу, здатного прийняти європейський чемпіонат, у Києві просто немає.

Розмовляла Анна Савчик, Львівська газета