Сергій ТРИГУБЕЦЬ: «Кожен трофей приносить радість...»

- Сергію, розкажіть, будь-ласка, що за ушкодження ви зазнали?
- Травмувався у виїзній грі із «ЛТК». Вивихнув плече. Упродовж трьох тижнів проходив курс реабілітації. Із сьогоднішнього дня приступаю до роботи в загальній групі. Мабуть, деякі вправи не зможу виконувати. Але, загалом, готовий до роботи.

- Можете пригадати той епізод, що призвів до травми?
- Прийняв м'яч на чужій половині майданчику, розвернувся. В цей момент мене почали накривати троє гравців із «ЛТК». Поштовху ніби сильного не було, просто невдало приземлився. Встиг підставити руку, згрупуватися, але вберегти плече не вдалося. Відразу відчув біль. На цьому для мене матч закінчився. Хлопці допомогли підвестися, покинути майданчик. Відразу ж хтось викликав карету швидкої медичної допомоги. У лікарні зробили знімок, на щастя, кістки виявилися неушкодженими. Ще лікар сказав, що у мене молоді м'язи, витримали удар. Мені наклали пов'язку, з якою я повернувся до Львова.

- Упродовж останніх трьох тижнів ви не відпочивали, а тренувалися за індивідуальним планом?
- Так. Намагався працювати наскільки дозволяло ушкодження. Звісно, не міг брати участь в ігрових вправах, відпрацьовуванні комбінацій. А розминку та деякі інші вправи я робив. Наскільки міг, підтримував тонус.

- Можливо, неприємне питання... У вашій кар'єрі було багато травм?
- В мене була одна серйозна травма, яку заліковував упродовж трьох років. В мене стався розрив хрестоподібної зв'язки коліна. Переніс чотири операції. Лише після цього відчув покращення. На щастя, зараз уже все позаду. Останні півтора роки я в грі, не маю проблем зі здоров'ям, а тому можу насолоджуватися грою.

- Сергію, що скажете про наступного кубкового суперника - донецький «Ресурс»?
- В інтернеті переглядав деякі ігри «Ресурсу». Сьогодні будемо детально розбирати гру донеччан. За цю команду грають футзалісти із досвідом виступів у вищій лізі. Переконаний, нам потрібно добре налаштуватися на цей матч, не дивитися на те, що «Ресурс» є представником першої ліги. Потрібно вийти на майданчик і показати, що ми гідні грати у Фіналі чотирьох.

- Із «Меркурієм» в Чернівцях були проблеми саме із налаштуванням?
- Я би так не сказав... У першому матчі у Львові ми у достатньо важкій боротьбі перемогли з рахунком 3:1. Перед грою-відповіддю, ми знали, що «Меркурій» є достатньо стабільною командою, у першій лізі нікому не програв. Тому їхали на матч достатньо зосередженими, ніхто суперника «шапками закидати» не збирався. Повівши у рахунку із різницею у 2 голи, ми відчули ще більшу впевненість у своїх силах. Можливо, це і зіграло з нами злий жарт. Удома ми перемогли 3:1, у гостях перемагаємо з рахунком 2:0, це десь вселило у нас думку, що можемо завершити матч на класі. Але... Для нас це буде уроком, ми повинні твердо засвоїти, що поки не пролунає фінальна сирена, заспокоюватися не можна. На щастя, нам таки вдалося пройти в наступний раунд розіграшу Кубка.

- У великому футболі переможець розіграшу національного Кубка виборює право зіграти в Лізі Європи. У міні-футболі в єврокубках грає лише переможець чемпіонату. У чому цінність міні-футбольного Кубка?
- Ще ніколи не вигравав Кубок. Лише одного разу грав у фіналі. Так сталося, що у цій грі в Запоріжжі вийшов на паркет проти своєї рідної команди - «Енергії». Тоді на правах оренди виступав за «Кардинал». Ми поступилися з рахунком 2:1. Взагалі, кожен трофей приносить радість. Будь-якому спортсменові хочеться виборювати кубки, медалі. Відчути радість від того, що ти можеш підняти трофей у своїх руках. Радіють не тільки гравці, а й уболівальники. Заради таких миттєвостей ми тренуємося, крок за кроком йдемо до поставленої мети.

www.energia.lviv.ua